Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №743/874/26 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Суд: Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №743/874/26

Суддя: Макаревич Я. М.

Справа № 743/874/26

Провадження №3/743/319/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року селище Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ріпки справи про адміністративні правопорушення, вчинені:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 ,

кваліфіковані за частиною 1 статті 1732 та частиною 3 статті 1738 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2026, близько 21 години 00 хвилин, по в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру стосовно своєї співмешканки

ОСОБА_2 , яке полягало в висловлюванні грубою нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою та розбив вікно, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілій.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1

статті 1732 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, від неї надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 суддя враховує, що останній обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення, який буде розглядатися Ріпкинським районним судом Чернігівської області, однак до суду не прибув.

Зважаючи на викладене суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 943067 від 16.06.2026, рапорті від 16.06.2026, копії пояснення ОСОБА_2 від 16.06.2026, копії формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2026, копії ТЗП серії ЕТ № 110851 від 16.06.2026, суддя дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1

статті 1732 КУпАП, в частині вчинення домашнього насильства психологічного та економічного характеру шляхом висловлювання грубою нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою та розбитя вікна, чим завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.

Крім того, 20.06.2026, близько 21 години 00 хвилин, по в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки

ОСОБА_2 , яке полягало в висловлюванні грубих нецензурних слів, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілій.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1

статті 1732 КУпАП.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 943093 від 20.06.2026, копії пояснення ОСОБА_2 від 20.06.2026, суддя дійшов таких висновків.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1

статті 1732 КУпАП, в частині вчинення домашнього насильства психологічного характеру шляхом висловлювання грубих нецензурних слів, чим завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.

Крім того, 20.06.2026, о 13 годині 00 хвилин, по в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконав вимогу термінового заборонного припису ЕТЕ № 110851 від 16.06.2026 про зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборони на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи на 10 діб, та в межах строку дії припису повернувся до місця проживання постраждалої особи.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3

статті 1738 КУпАП.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 943094 від 20.06.2026, копії пояснення ОСОБА_2 від 20.06.2026, копії термінового заборонного приписа стосовно кривдника серії ЕТ № 110851 від 16.06.2026, копії постанови Деснянського районного суду Чернігівської області від 21.05.2026, суддя дійшов таких висновків.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3

статті 1738 КУпАП, а саме у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.

Крім того, 24.06.2026, близько 07 години 30 хвилин, по в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , яке полягало в висловлюванні грубої нецензурної лайки, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілій.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1

статті 1732 КУпАП.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 943040 від 24.06.2026, копії пояснення ОСОБА_2 від 24.06.2026, копії рапорту від 24.06.2026, копії форми ризиків вчинення домашнього насильства від 24.06.2026, суддя дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1

статті 1732 КУпАП, в частині вчинення домашнього насильства психологічного характеру шляхом висловлювання грубої нецензурної лайки, чим завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами.

При вирішенні питання накладення адміністративного стягнення суддя враховує приписи частини 2 статті 36 КУпАП, відповідно до якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

В матеріалах справи відсутні дані про заподіяну в результаті такого правопорушення майнову шкоду.

Враховуючи особу правопорушника, те, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності, обставини скоєного правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає правильним накласти адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись статтями 33, 401, 1732, 1738 , 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП, пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 1732 КУпАП, та частиною 3

статті 1738 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк шістдесят годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень статті 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua