Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №748/1225/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 748/1225/26

Провадження № 2/750/2956/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 в розмірі 34000 грн та понесених судових витрат.

Згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.04.2026 справу за вказаним позовом передано до Деснянського районного суду м. Чернігова за підсудністю.

Позов обґрунтовано тим, що 08.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 72698334. Вказаний договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до умов цього договору відповідач отримав кредит у сумі 8500 грн і мав сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію на умовах, визначених договором. Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку із чим виникла заборгованість в сумі 34000 грн. У подальшому, на підставі договорів факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та № 17/12/25-01 від 17.12.2025 право вимоги за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 поступово перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ». Окрім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат, в які включено витрати по сплаті судового збору, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 09.06.2026.

09.06.2026 розгляд справи відкладено на 23.07.2026 у зв`язку з неявкою відповідача; представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без сторони позивача, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

23.07.2026 сторони повторно не з`явилися; відповідач про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

За згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

08.11.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 72698334 (далі – Договір).

Згідно з п. 1 Договору за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі – «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 Договору визначено умови кредитування, а саме: сума кредиту – 8500 грн; строк кредитування/дії договору – 30 днів (до 08.12.2022); денна процентна ставка – 2,5%; знижена процентна ставка – 1,375%; процентна ставка за понадстрокове користування кредитними коштами – 2,70%.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Кредитний договір № 72698334 від 08.11.2022 підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора «fgUnvER7o0».

Отже, кредитний договір № 72698334 від 08.11.2022 укладено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. При цьому в укладеному договорі сторонами визначено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Таким чином, сторонами дотримано вимоги щодо форми такого договору, досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитування.

З огляду на викладене, 08.11.2022 внаслідок укладення вказаного кредитного договору між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 виникло кредитне правовідношення, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося надати кредит ОСОБА_1 , а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти на визначених у договорі умовах.

В п. 28 Договору, серед іншого, зазначено, що позичальнику ОСОБА_1 належить картковий рахунок № НОМЕР_1 .

На підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів позивачем надано копію довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000114320/ТНПП від 22.01.2026 щодо прийняття до виконання платіжної інструкції про перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 8500 грн та копію самої платіжної інструкції, де відправником грошових коштів зазначено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», здійснивши переказ на зазначений картковий рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 8500 грн, виконало своє зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно з позовною заявою та за результатами дослідження розрахунку заборгованості за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів своєчасно й у повному обсязі не виконав, допустивши прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, встановлено факт порушення ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 на користь позивача суд звертає увагу на таке.

03.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 033-030423, відповідно до умов якого TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (фактор) права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п. 1.1 Договору факторингу). Згідно з п. 2.1.3. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства; підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 від первісного кредитора до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» позивачем надано копію витягу з реєстру прав вимог № 11/04/23, в якому зазначено вказаний кредитний договір та анкетні відомості відповідача, та копію платіжної інструкції № 1278 від 06.06.2024 щодо перерахування ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів на виконання умов договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023.

У подальшому, 17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» укладено Договір факторингу № 17/12/25-01, згідно з умовами якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» (клієнт) відступає (передає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (фактор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та надає за плату клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором (п. 2.1 Договору факторингу); реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.3 Договору факторингу).

На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» позивачем надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, в якому також зазначено вказаний кредитний договір та анкетні відомості відповідача, та копію платіжної інструкції № 14 від 17.12.2025 щодо перерахування ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» на користь ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» грошових коштів на виконання умов договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Отже, заміна осіб в окремих зобов`язаннях, у тому числі в таких, які виникли внаслідок укладення кредитного договору, через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт; фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Отже, договірні відносини факторингу передбачають особливий суб`єктний склад, оскільки сторонами такого договору можуть бути лише чітко визначені актом цивільного законодавства особи: клієнтом за договором факторингу може бути будь-яка фізична та юридична особа, які є суб`єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України), а фактором – банк чи інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України).

Таким чином, на підставі зазначених вище договорів факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022.

Щодо вимоги про відшкодування заборгованості за кредитним договором, суд звертає увагу на такі правові норми й фактичні обставини.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту останньому нараховано заборгованість у сумі 34000 грн. Так, із розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 72698334 від 08.11.2022 вбачається, що станом на 20.01.2026 сума заборгованості відповідача становить 34000 грн, з яких: 8500 грн – сума заборгованості за основною сумою (тілом) кредиту; 3506,25 грн (116,875 ? 30) – сума заборгованості за процентами, нарахованими протягом строку дії договору кредиту; 21993,75 грн (3081,25 + (212,5 ? 89)) – сума процентів за понадстрокове користування кредитом.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 72698334 від 08.11.2022 відповідачу було надано позику строком на 30 днів зі сплатою відсотків за кожен день користування кредитом у розмірі 1,375% (116,875 грн), тобто протягом строку кредитування застосовувалась знижена процентна ставка у розмірі, передбаченому умовами Договору.

Отже, нарахована ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 за тілом кредиту в сумі 8500 грн та за процентами, нарахованими протягом строку дії договору кредиту (30 днів) у розмірі 3506,25 грн, відповідають законодавчим вимогам щодо кредитування, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, та умовам договору кредиту, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Водночас, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 ОСОБА_1 з 09.12.2022 по 08.03.2023, після спливу визначеного договором строку кредитування (30 днів) кредитором нараховано проценти за понадстрокове користування кредитом в сумі 21993,75 грн (3081,25 + (212,5 ? 89)), які в позові частково віднесені позивачем до нарахованих процентів за користування кредитом і до комісії, яка не передбачена кредитним договором.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 14-10цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Зважаючи, що заборгованість за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 за проценти за користування кредитом в сумі 21993,75 грн нараховано відповідачу після спливу договору кредитування – з 09.12.2022, у задоволенні вимог позивача в частині стягненні цих коштів слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з підготовкою до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Богомолов Віктор Вікторович на підставі договору про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026.

На підтвердження надання правничої допомоги адвоката позивачем надано заявку представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» про надання правової допомоги № 162 від 01.04.2026, копію витягу з акту № 162 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026 на загальну суму 15000 грн та копію платіжної інструкції № 432 від 30.03.2026 щодо оплати наданої адвокатом Богомоловим В.В. правової допомоги згідно з договором № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 в сумі 56540 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а, від 18.03.2021 у справі № 520/4012/19, від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 14.06.2021 у справі № 826/13244/16).

Ураховуючи норми цивільного процесуального законодавства щодо сплати, дослідження та розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, зважаючи на характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат за надану правничу допомогу є завищеною, а тому підлягає зменшенню.

Так, проаналізувавши опис наданих адвокатом позивача послуг, перевіривши відповідність заявлених до стягнення сум наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи незначну складність справи, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на ціну позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу, надану позивачу, до 4000 грн.

У свою чергу, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів у розмірі 381,74 грн, є необґрунтованими.

Так, 30.10.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» (замовником) та ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» (виконавцем) укладено договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції, згідно з п. 2.1 якого у порядку та на умовах, визначених договором, виконавець зобов`язується, за дорученням (завданням) замовника надати останньому послуги/виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки документів для розсилки клієнтам замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним замовником в якості адресата (надалі - послуги/роботи), а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги/роботи і оплатити їх відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п 2.2. зазначеного вище договору порядок і умови надання послуг/виконання робіт визначені цим договором та додатками до нього (надалі - додатки), які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з додатком № 3 до договору № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 28.01.2026 ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» надало позивачу послуги, на суму 381,74 грн.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що зазначені вище послуги пов`язані саме з розглядом цієї справи, у зв`язку із чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позову на суму 12006,25 грн, що становить 35,31% ((12006,25 : 34000) ? 100%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 940,09 грн (2662,4 ? 35,31%) та витрати на правничу допомогу в сумі 1412,40 грн (4000 ? 35,31%).

Керуючись ст.с. 141, 258, 259, 263-265, 279-282, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за кредитним договором № 72698334 від 08.11.2022 в сумі 12006,25 грн (дванадцять тисяч шість гривень двадцять п`ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» 940,09 грн (дев`ятсот сорок гривень дев`ять копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 1412,40 (одну тисячу чотириста дванадцять гривень сорок копійок) витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ», місцезнаходження: просп. Соборності, 30-А, офіс 321, м. Київ; код ЄДРПОУ 43950742;

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Б.В. Крапивний