Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №950/1466/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Суд: Лебединський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №950/1466/26

Суддя: Чхайло О. В.

Справа № 950/1466/26

Номер провадження 2/950/937/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання – Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.12.2021 між нею та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого вона придбала земельну ділянку площею 3,0778 га, кадастровий номер 5922981200:11:002:0293 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лебединської міської територіальної громади Сумської області. Посвідчити договір купівлі-продажу нотаріально сторони домовилися до 28.01.2022, але такий договір до цього часу нотаріально неукладений та непосвідчений, оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань. Тому ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. В наданих заявах просили справу розглянути без їх участі. При цьому позивачка вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, відповідач - проти задоволення позову не заперечує.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 28.12.2021 ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 за ціною 150000 грн. земельну ділянку площею 3,0778 га - рілля, кадастровий номер 5922981200:11:002:0293 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лебединської міської територіальної громади Сумської області (а.с. 7, 8), на підтвердження чого сторони склали письмовий договір (а.с. 9).

Таким чином, між позивачкою та відповідачем відбувся договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчити який вони домовилися до 28.01.2022 після того як ОСОБА_2 підготує документи, необхідні для укладення договору у нотаріальній конторі.

Однак, право власності позивачки на придбану земельну ділянку до цього часу належним чином не оформлене, оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов`язання.

У відповідності зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо його усіх істотних умов, позивачка зі свого боку виконала взяті на себе зобов`язання, сплативши вартість придбаного майна та прийняла його у своє володіння і обидві сторони вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, що підтверджується зібраними доказами, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірне майно.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 182, 220, 317, 328, 334, 392 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на придбану у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельну ділянку площею 3,0778 га - рілля, кадастровий номер 5922981200:11:002:0293 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лебединської міської територіальної громади Сумської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Олександр ЧХАЙЛО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua