Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №501/1725/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 30.07.2026

Справа № 501/1725/25

1-кп/501/13/26

ВИРОК

Іменем України

30 липня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання – ОСОБА_2

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024163160000163 від 26.07.2024

Прокурори: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

Захисник – ОСОБА_5

Потерпіла – ОСОБА_6 (представник ОСОБА_7 )

Обвинувачений:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Осетровка, В. Мамонського району, Воронезької області, російської федерації, громадянин України, із середньою освітою, не одружений, пенсіонер за віком, голова ОСББ «Радісна 21», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_8 26.07.2024 приблизно о 09:30 години, перебуваючи у період робочого часу у громадському місці, а саме, в офісному приміщення підприємств: Товариство з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» та Дочірнє підприємство «Моноліт-Сервіс», розташованих за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 48, з метою вчинення хуліганський дій, в ході словесного конфлікту зі співробітниками ТОВ ДП «Моноліт-Сервіс», з питань припинення електропостачання його в квартирі його доньки, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки і моралі, гучно висловлюючись нецензурною лайкою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, порушуючи нормальну діяльність підприємств ТОВ ДП «Моноліт-Сервіс» та ДП «Моноліт-Сервіс», не зважаючи на присутність інших осіб, мешканців будинків - споживачів комунальних послуг, діючи умисно, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування нормами поведінки в суспільстві, не реагуючи на зауваження співробітників підприємств, здійснював численні агресивні рухи руками, в одній з яких тримав парасольку, та, діючи умисно наніс ОСОБА_6 один удар кулаком руки в область грудної клітини справа, після чого на сходах біля входу до приміщення підприємства, наніс другий удар парасолькою, в верхню частину тулубу потерпілої ОСОБА_6 , від якого потерпіла похитнулась та вдарилась правою сідницею об кут сходів, а ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Внаслідок протиправних насильницьких дій ОСОБА_8 потерпіла ОСОБА_6 отримала наступні тілесні ушкодження: синці передньої поверхні грудної клітини справа та ділянка верхньо-зовнішнього квадранту правої сідниці

Данні тілесні ушкодження згідно з п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

В результаті протиправних дій ОСОБА_9 тимчасово було порушено нормальну діяльність ТОВ ДП «Моноліт-Сервіс» та ДП «Моноліт-Сервіс», за адресою: Одеська область, Одеській район, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 48.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Кримінальний кодекс України

Стаття 296. Хуліганство

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Між обвинуваченим ОСОБА_8 , який є головою ОСББ «Радісна 21» та працівниками ТОВ ДП «Моноліт-Сервіс», ДП «Моноліт-Сервіс», яке надає житлово-комунальні послуги зазначеному ОСББ, з 2021 року триває конфлікт.

Зі слів потерпілої ОСОБА_6 , яка на той час виконувала обов`язки директора ДП «Моноліт Сервіс», Будинки були без світла ц місяці не з вини їхнього підприємства, особисто вона не причетна до відсутності там електроенергії, мало місце самовільне захоплення трансформаторної станції. ОСОБА_8 та його донька не платять за комунальні послуги – є боржниками. Офіційного відключення дочки ОСОБА_8 від електроенергії на підставі боргу не було. Причина відсутності електроенергії невідома, можливо були «блекнути». Офіційного звернення власника про відсутність електроенергії не було. Зі слів свідка ОСОБА_10 (директор ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс»), йому невідомо, що квартиру дочки обвинуваченого відключили від електроенергії, не був знайомий з нарахуваннями і платежами за електроенергію, не давав команду вимикати електроенергію в цій квартирі. Зі слів свідка ОСОБА_11 (інженер ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс») ні вона ні підлеглі не здійснювали відключення електроенергії квартири дочки ОСОБА_8 .

Аудіо-відеозаписи, надані представником потерпілої (а.с. 182, 183) містять підтвердження конфлікту та агресивного ставлення обвинуваченого ОСОБА_8 до опонентів.

Зі слів обвинуваченого зазначені підприємства неякісно надають послуги, не забезпечують своєчасне та постійне електро- та теплопостачання, однак безпідставно вимагають гроші від жильців, він чинить супротив, у зв`язку з чим ТОВ ДП «Моноліт» протиправно вимкнуло електроенергію в квартирі його доньки, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим він прибув з`ясувати причини і підстави таких дій.

Після прибуття обвинуваченого ОСОБА_8 в робочий день, при інших відвідувачах, у нього відбувся конфлікт з декількома працівниками зазначеного підприємства:

Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_6 , ОСОБА_8 штовхався з ОСОБА_10 (директор ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс»), не випускаючи того з кабінету, нецензурно ображав, погрожував, розмахував парасолькою, а коли вийшли в коридор, то ОСОБА_8 намагалися заспокоїти словами, сказали, що викличуть поліцію, на що той висловлював погрози нецензурною лайкою і направився до виходу; коли вона наблизилася до ОСОБА_8 , той розвернувся і парасолькою в живіт заштовхнув її в кабінет, де завдав 2 удари в обличчя кулаком, від чого у неї був синець, після чого направився до виходу; вона йшла сходами за ним, а ОСОБА_8 розвернувся і завдав декілька ударів долонею лівої руки, від чого вона мало не впала – її відкинуло о стіну. Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що від дій ОСОБА_8 у неї були тілесні ушкодження, її забрала швидка медична допомога, вона лікувалася. Вазони з квітами не були розбиті, однак вона бачила розсипану землю.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що виконував обов`язки директора ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», ОСОБА_8 зайшов в кабінет і почав на підвищених тонах зсовувати відносини з ОСОБА_11 , яка була з ним в одному кабінеті, нецензурні лайки він не чув. Він не виганяв ОСОБА_8 , не штовхав того. Він намагався вийти, а ОСОБА_8 вдарив його парасолькою по плечу, щоб зупинити. Він був внизу сходів до виходу, потерпіла ОСОБА_6 піднімалася по сходах а ОСОБА_8 стояв наверху відразу за сходами, і коли ОСОБА_6 наблизилася до того, то ОСОБА_8 замахувався і вдарив її парасолькою зверху тулубу (по лівому плечу), від чого потерпіла нахилилася на бік.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що працювала інженером в ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», в одному кабінеті з ОСОБА_10 , який прямував до виходу з клієнтом, однак ОСОБА_8 увірвався і кричав, що ніхто не вийде, не випустить, ударив ОСОБА_10 парасолькою, зав`язалася бійка. Вона стояла між ними, а ОСОБА_8 душив її за шию і тримав за обличчя. На виході вона бачила, як ОСОБА_8 дав ляпас потерпілій ОСОБА_6 , яка похитнулася від цього, а той піднявся наверх.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що прийшла звірити комунальні платежі, почула скандал, шум, вона не змогла заплатити, робота була зірвана. Коли вона була на вулиці на відстані декількох метрів від обвинуваченого ОСОБА_8 то бачила, як на сходах ОСОБА_8 вдарив потерпілу рукою по лівій щоці, від чого та відхилилася, а потім вдарив потерпілу парасолькою в грудну клітину. Вона дістала мобільний телефон і почала знімати на відеозапис, а ОСОБА_8 тікав і погрожував.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала в сусідньому кабінеті і чула лайку, шум чула ляпас з кабінету ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Всі почали виходити з кабінетів, а потерпіла ОСОБА_6 зайшла в кабінет, ОСОБА_8 пішов за нею, і вона чула звідти звук ляпаса. ОСОБА_8 , у якого була парасолька в руках, пішов до виходу, а ОСОБА_6 пішла за тим, на сходах вона похитнулася (від чого вона не бачила). В цей же день ОСОБА_6 показала синець нижче попереку – на сідниці.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він прибув до ТОВ «Моноліт-Сервіс», де ОСОБА_8 розмовляв з ОСОБА_10 про електроенергію (обидва розмовляли на підвищених тонах). Також ОСОБА_8 почав розмовляти з потерпілою ОСОБА_6 , в ході чого той вдарив потерпілу парасолькою і пішов на вулицю, а ОСОБА_6 – за ним. ОСОБА_8 не розмовляв нецензурно.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 26 липня приблизно о 10:00 годині він прибув в офіс ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», до ОСОБА_10 з питанням, чому вимкнули електроенергію його дочки, увімкнув відеозапис, а той встав і направився до виходу, ОСОБА_10 замахнувся вибив зонт і телефон, штовхнув, від чого він вдарився головою. В коридорі стояла ОСОБА_6 , яка дала йому ляпас долонею правої руки по лівій щоці. Ті кричали, що його юридична особа винна гроші, на що він питав навіщо вимикати квартиру дочки від електроенергії. Він почав уходити, а ОСОБА_6 кинула в його напрямку горщик, ті вибігли і ображали його. В коридорі були люди, відвідувачі. Вину не визнає, він не штовхав ОСОБА_6 парасолькою, не завдавав їй тілесні ушкодження, не штовхав її на сходах. Не вважає, що його поведінка перешкоджала роботі. Це вони злочинці.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він не завдавав ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, оскільки таке твердження спростоване доведеністю застосування ним фізичної сили по відношенню до неї та виявленням після цього у потерпілої тілесних ушкоджень.

Відеозапис, наданий обвинуваченим містить обставини початку конфлікту зі свідком ОСОБА_10 , який виганяв обвинуваченого та наполягав на виклику поліції, звертаючись до іншої особи. Зафіксована штовхонина між чоловіками, після чого парасолька обвинуваченого впала на підлогу (а.с. 180).

Відомості до ЄРДР внесені за заявою від потерпілої ОСОБА_6 про вчинення хуліганських дій та спричинення їй тілесних ушкоджень, про що свідчать витяги з ЄРДР (а.с. 55, 56), а також заяви потерпілої від 26.07.2024 р. (а.с. 63) та від 02.08.2024 р. (а.с. 80).

Потерпіла ОСОБА_6 відповідно до наказу № 2-К від 16.05.2024 р. призначена тимчасово виконуючою обов`язки директора ДП «Моноліт-Сервіс» (а.с. 100).

Під час слідчого експерименту, відповідно до протоколу від 22.02.2025 р., свідок ОСОБА_14 показав, що ОСОБА_8 замахувався на потерпілу ОСОБА_6 і погрожував фізичною розправою (а.с. 103 – 107). Під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до протоколу від 24.02.2025 р., свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_8 , як особу, який нецензурно лаявля та замахувався на потерпілу ОСОБА_6 (а.с. 113 – 119).

В ході слідчого експерименту відповідно до протоколу від 22.02.2025 р., свідок ОСОБА_12 показала на статисті, що ОСОБА_8 , тримаючи парасольку у руках почав наносити хаотичні удари по тілу ОСОБА_6 , після чого наніс удар правою рукою в область лівої щелепи потерпілої, від чого остання похитнулася та вдарилась стегном об кут залізних перил. Свідок ОСОБА_15 показав, що з вікна сусіднього будинку почув сильні крики, побачив через вікно, що відбувається бійка між чоловіком на ім`я ОСОБА_16 та представником підприємства ДП «Моноліт-Сервіс» ОСОБА_17 , в ході якої чоловік наніс лівою рукою один удар в область обличчя з лівої сторони, від удару ОСОБА_6 сильно похитнулась та вдарилась об кут залізних перил (а.с. 108 – 112).

В ході огляду предмету відповідно до даних протоколу від 11.09.2024 р., на відеозаписі, наданому свідком ОСОБА_12 зафіксовані обставини як обвинувачений ОСОБА_8 залишає місце події, що супроводжується нецензурною лайкою (а.с. 86–88). Відеозапис містить обурення двох жінок діями обвинуваченого та погрози обвинуваченого «іншими людьми» (а.с. 134).

В ході огляду місця події, відповідно до даних протоколу від 13.09.2024 р. було оглянуте місце події – кабінети, коридор і сходи, де відбувався конфлікт. Розбитий вазон не виявлений (а.с. 90 – 96)

У потерпілої виявлені синці передньої поверхні грудної клітини справа та ділянки верхньо-зовнішнього квадранту правої сідниці, які утворилися в один короткий проміжок часу та за механізмом, на який вказувала потерпіла, тобто 26.07.2024 р., від дії тупих предметів, та які мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм згідно з п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.), відносяться до легких тілесних ушкоджень (Висновок судово-медичної експертизи № 80 від 10.08.2024 р. (а.с. 67 – 68), а також висновок додаткової судово-медичної експертизи № 92 від 26.08.2024 р. (а.с. 84 – 85)).

Відсутні будь-які відомості про завдання обвинуваченим ударів по сідниці потерпілої, у зв`язку з чим цей синець утворився як наслідок удару парасолькою в верхню частину тулубу потерпілої (який не залишив слідів), від чого потерпіла вдарилася о перила сходів сідницею, від чого на зазначеній ділянці тіла утворився синець.

Встановлені обставини свідчать про те, що між обвинуваченим ОСОБА_8 та посадовими особами ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» відбувся словесний конфлікт, який переріс в застосування фізичної сили.

Показання учасників містять суперечливі дані про механізм фізичного насильства, застосованого ОСОБА_8 до потерпілої ОСОБА_6 , що суд пов`язує з тим, що протягом конфлікту була велика кількість агресивних рухів з боку обвинуваченого ОСОБА_8 , і лише один з них був достатньо сильними для спричинення синця в грудну клітину потерпілої, а удар парасолькою на сходах безпосередньо не залишив слідів, однак він спричинив рух тіла потерпілої, яка вдарилась о перила сідницею, де утворився другий синець.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 20 «Про судову практику у справах про хуліганство»).

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 – 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винуватого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, є кримінальним проступком.

Відсутні обставини, які відповідно до ст. 66, 67 КК України пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, про що свідчить вимога УІАЗ ГУНП України в Одеській області від 16.04.2025 р. (а.с. 120).

Обвинувачений на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 126).

Відповідно до характеристики ДОП СП ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, ОСОБА_18 спиртними напоями не зловживає, наркотичні речовини не вживає, з боку сусідів раніше надходили скарги з приводу правління ОСББ «Радісна 21». За характером має притаманний нордичний характер, під час конфліктів нерідко імпульсивно себе поводить (а.с. 132).

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд дійшов висновку про призначення покарання у виді штрафу, оскільки таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Речові докази

Флеш носій, виданий свідком ОСОБА_19 визнаний речовим доказом постановою дізнавача від 11.09.2024 р. (а.с. 133, 134).

Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Цивільний позов

Потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов (а.с. 22 – 30), про стягнення з обвинуваченого 1 392,44 грн. спричиненої матеріальної шкоди, а також 150 000 грн. моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1, п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Тому шкоду, завдану потерпілій має відшкодувати обвинувачений ОСОБА_8 , який вчинив кримінальне правопорушення, в результаті якого і виникла матеріальна та моральна шкода, винуватість обвинуваченого повністю доведена.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 3, 9 постанови № 4 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, характер немайнових втрат, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, вимушені зміни при виконанні професійних обов`язків, та дійшов висновку, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди у сумі 150 000 гривень є завищеним і з обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Виходячи з засад справедливості, суд враховує, що умисел на грубе порушення громадського порядку та спричинення тілесних ушкоджень потерпілій виник у обвинуваченого через те, що посадові особи компаній (директор, в.о. директора та інженер), які відповідають за забезпечення безперебійного постачання комунальних послуг, не тільки не забезпечили наявність електроенергії в квартирі дочки обвинуваченого, а навіть під час судового розгляду, зі спливом великого проміжку часу (більше року з моменту події), не оспорюючи причину конфлікту – вимкнення квартири дочки обвинуваченого від постачання електроенергії, не змогли надати суду чітку відповідь чому була вимкнена електроенергія, демонструючи, як мінімум, байдужість до проблем людини, при відсутності доказів умислу нашкодити їй.

Керуючись ст.ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень.

Зберігати в матеріалах кримінального провадження флеш носій, виданий свідком ОСОБА_19 , визнаний речовим доказом постановою дізнавача від 11.09.2024 р. (а.с. 133, 134).

Задовольнити частково цивільний позов потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) 1 392,44 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1