Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №946/4032/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/4032/26

Провадження № 1-кп/946/428/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

30 липня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі колегії суддів:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) за № 12026162150000046 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області (далі – с. Утконосівка), громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304 Кримінального кодексу України (далі – КК),

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Комишівка Ізмаїльського району Одеської області (далі – с. Комишівка), громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК,

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Комишівка, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Комишівка, громадянина України, учня 10-го класу КЗ «Утконосівська спеціальна школа Одеської обласної ради», не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_10 ,

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , неповнолітній ОСОБА_9 , його законний представник ОСОБА_11 , захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , неповнолітній потерпілий ОСОБА_18 , його законний представник ОСОБА_19 , представники служби у справах дітей Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , представник відділу ювенальної превенції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_22 .

Потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду неодноразово були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення, звернулися із заявами про проведення судового розгляду без їх участі. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), дійшов висновку про його проведення без їх участі.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1. ОСОБА_6 12.01.2026 близько 20:00 год., більш точного часу не встановлено, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , достовірно знаючи, що ОСОБА_9 є неповнолітнім, діючи умисно, порушуючи моральні засади суспільства у ставленні до неповнолітніх, шляхом переконання вплинув на неповнолітнього ОСОБА_9 , викликавши у нього бажання взяти участь у вчиненні розбійного нападу на сім`ю Орманжі, які проживають за адресою: АДРЕСА_3 (далі – с. Утконосівка), та таким чином втягнув його у протиправну діяльність.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 304 КК, а саме втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність.

2. Крім того, 12.01.2026 близько 20:00 год., більш точного часу не становлено, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заздалегідь домовились про спільне вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, та 13.01.2026 близько 03:00 год., діючи спільно, умисно, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час перебували особи похилого віку ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та неповнолітній ОСОБА_18 , після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлений на вчинення розбійного нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, застосовуючи фізичну силу у виді нанесення тілесних ушкоджень, погрожуючи предметом ззовні схожим на ніж та його застосуванням, здійснили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілих, а також з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , а саме:

– ОСОБА_18 наносили удари, зв`язували фрагментами кабелю, приставляли ніж до горла, придушували за шию, від чого останній втрачав свідомість, в результаті чого заподіяли йому тілесні ушкодження у виді садна в лобовій ділянці праворуч, синця на нижній повіці правого ока з переходом на виличну ділянку, саден в ділянці променево-ліктьових суглобів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

– ОСОБА_16 наносили удари, зв`язували лоскотами від штори, яку зірвали на місці вчинення злочину, в результаті чого заподіяли йому тілесні ушкодження у виді множинних рваних ран на передньо-бічних поверхнях передпліч, переважно в середній третині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також у виді саден на обличчі, синців на передпліччях з переходом на тильні поверхні кистей рук, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

– ОСОБА_17 наносили удари, зв`язували лоскотами від штори, яку зірвали на місці вчинення злочину, в результаті чого заподіяли їй тілесні ушкодження у виді забійної рани в лівій виличній ділянці з переходом на щічну ділянку, забійних ран на губах з переходом на слизові оболонки, рваних ран на передньо-бічній поверхні правого передпліччя в середній третині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також у виді синця на спинці носу, синця на правому передпліччі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

При цьому обвинувачені вимагали у потерпілих видати грошові кошти, та у результаті обшукування будинку з метою їх виявлення, заволоділи грошовими коштами потерпілих на загальну суму 12 000 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 майнову шкоду на зазначену суму.

Своїми діями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Статті (частини статті) КК, що передбачають відповідальність за злочини, винним у вчиненні яких визнаються обвинувачені

3. Кримінальний кодекс України

«Стаття 187. Розбій

1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), –

…

2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, –

…

3. Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, –

…

4. Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, –

карається позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.»

«Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність

1. Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4. Обставини вчинення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

5. При цьому відповідно до вимог ст. 337 КПК судовий розгляд проводився лише стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яким було висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням.

6. Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вину у висунутому обвинуваченні не визнали, заперечивши при цьому свою причетність до розбійного нападу, а обвинувачений ОСОБА_6 також і до втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, та відмовилися від дачі показань. Обвинувачений ОСОБА_7 на початку судового розгляду в суді вину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, але також відмовився від дачі показань, а наприкінці судового розгляду змінив свою позицію та вину у висунутому обвинуваченні також не визнав, не пояснивши причину зміни своєї позиції.

7. Але незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їх вина у розбійному нападі, а також вина ОСОБА_6 у втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

8. Так, з даних протоколів прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення від 13.01.2026 вбачається, що потерпілі ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та неповнолітній потерпілий ОСОБА_18 повідомили про те, що і ніч на 13.01.2026 невідомі особи шляхом віджиму вікна проникли до їх будинку за адресою: АДРЕСА_3 , й шляхом застосування фізичного насильства щодо їх родини, викрали грошові кошти у сумі 12 000 грн, неповнолітній ОСОБА_18 також повідомив, що йому погрожували застосуванням ножа (т. 1 а.п. 242 – 243, 245 – 247, 248 – 250).

9. Вказана заяви стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР за № 12026162150000046 та початку досудового розслідування (т. 1 а.п. 214).

10. Про те, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026162150000150 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК, свідчать дані відповідного витягу з ЄРДР (т.1 а.п. 217).

11. Відповідно до постанови прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури від 11.02.2026, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12026162150000046 від 13.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та № 12026162150000150 від 11.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК, були об`єднані в одне кримінальне провадження за №12026162150000046 (т. 1 а.п. 219 – 220).

12. Неповнолітній потерпілий ОСОБА_18 під час судового розгляду пояснив, що він деякий час проживав разом із своїми бабусею та дідусем. Так, 13.01.2026 приблизно о 03:00 год. ночі він не спав – сидів в телефоні та грався. В його кімнаті було освітлення, горів світильник, на вікнах були наявні жалюзі. Раптом він побачив як до кімнати зайшло чотири особи в масках, серед яких згодом він впізнав ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з якими він раніше товаришував. Також зазначив, що колись мав конфлікт із ОСОБА_9 . Вони проникли до будинку через вікно, яке розташоване в залі одразу поруч із його кімнатою. Хлопці почали його душити за шию, через що він втрачав свідомість на короткий час, повалили на підлогу та згодом зв`язали очі й витиснули з кімнати, при цьому весь час вимагаючи гроші, вони також погрожували ножем, прикладаючи лезо до його горла. Він зазначив, що кімната бабусі й дідуся була розташована через одну кімнату від його. В той час як ОСОБА_23 та ОСОБА_24 його душили, ОСОБА_6 , який весь час прикривав лице, хоча й вже був без маски, рвав штори, після чого лишився з ним у кімнаті, а ОСОБА_9 – різав дроти сабвуфера розкладним ножем, який приніс із собою ОСОБА_8 . Він лишився в кімнаті з ОСОБА_6 , а інші хлопці направилися до кімнати дідуся й бабусі, які кричали, викрикували «Богдан» протягом 15 хвилин. Крики про допомогу сусіди не могли почути, оскільки від хвіртки до вхідних дверей будинку близько 15 метрів. Хлопці знайшли в кімнаті дідуся й бабусі грошові кошти в сумі 12 000 грн, але де саме їх знайшли йому невідомо. Чи били дідуся й бабусю він не бачив. Сокиру та склоріз хлопці знайшли у сараї дідуся. Коли нападники залишили будинок, він зачекав п`ять хвилин, після чого ножицями перерізав дроти, якими його зв`язали та направився до кімнати дідуся й бабусі, щоб їм допомогти й одразу зателефонував матері. Коли він зайшов до кімнати дідуся й бабусі, то побачив, що вони сидять зв`язані на підлозі з кляпами в ротах, а також із подертою шкірою, вони були в крові. Що саме з ними робили обвинувачені, він не запитував. Він зазначив, що свій мобільний телефон у ввімкненому режимі «польоту» знайшов під столом. Під час дачі перших показань дав трохи інші свідчення, оскільки він був у розгубленому стані та боявся помсти з боку обвинувачених.

13.Під час пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками відповідно до даних протоколів від 13.01.2026, неповнолітній потерпілий ОСОБА_18 кожного разу серед чотирьох осіб окремо впізнав ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 як осіб, які в ніч на 13.01.2026 проникли до його будинку та, застосовуючи фізичне насилля, заволоділи грошовими коштами в сумі 12 000 грн (т. 2 а.п. 75 – 77, 78 – 80, 81 – 83, 84 – 86). Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_18 раніше був знайомим з усіма обвинуваченими, знаючи їх як мешканців с. Утконосівка, а також впізнав їх ще під час вчинення нападу, про що він сам пояснив під час судового розгляду, то пред`явлення йому для впізнання фотознімків, на яких були зображені, зокрема, декілька осіб з бородою, а декілька без неї, істотно не вплинуло на результати цих слідчих дій. Крім того, суд також не погоджується з посиланнями сторони захисту на те, що в протоколах впізнання не вказані ознаки, за якими потерпілий впізнав обвинувачених, оскільки такі ознаки наведені в протоколах. А анкетні відомості осіб, яких потерпілий впізнав, наведені у додатках до протоколів впізнання, що не суперечить положенням КПК. Тому суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що впізнання були проведені з порушеннями. Посилаючись на допущення порушень під час проведення цих слідчих дій, сторона захисту не зазначила, які саме порушення були допущені.

14. Характер, ступінь тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, а також спосіб та час їх завдання встановлені даними висновків судово-медичних експертиз.

15. Так, за даними висновку судово-медичної експертизи № 10 від 14.01.2026, у ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (85 років), виявлені тілесні ушкодження у вигляді рваних ран на передньо-бічних поверхнях передплічь, переважно в середній третині, синці на фоні них з переходом на тильні поверхні кистей рук, садна на обличчі. Характер рваних ран на передпліччі свідчить про те, що вони могли утворитися в результаті дії стискання тупого(-их) предмета(-ів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились, та при звичайному перебігу спричиняють короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 день) і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Характер синців на передпліччях та тильних поверхнях кистей рук, а також саден на обличчі свідчить про те, що вони могли виникнути в результатів дії удару(-ів) тупого(-их) предмета(-ів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились (як слідство боротьби), та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Усі тілесні ушкодження могли утворитися найбільш ймовірно 13.01.2026 (т. 2 а.п. 69 – 70).

16. Крім того, за даними висновку судово-медичної експертизи № 11 від 14.01.2026, у ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (83 роки), виявлені забійна рана в лівій виличній ділянці з переходом на щічну ділянку, забійні рани на губах з переходом на слизові оболонки, рвані рани на передньо-бічній поверхні правого передпліччя в середній третині, синець на спинці носу, синець на правому передпліччі. Забійна рана в лівій виличній ділянці з переходом на щічну ділянку, забійні рани на губах з переходом на слизові оболонки, рвані рани на передньо-бічній поверхні правого передпліччя в середній третині у ОСОБА_17 при звичайному перебігу спричиняють короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 день) і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Синець на спинці носу, синець на правому передпліччі у ОСОБА_17 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Характер рваних ран на передньо-бічній поверхні правого передпліччя в середній третині свідчать про те, що вони могли утворитися в результаті дії стискання тупого(-их) предмета(-ів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились. Характер забійної рани в лівій виличній ділянці з переходом на щічну ділянку, забійних ран на губах з переходом на слизові оболонки, синець на спинці носа, синець на правому передпліччі свідчить про те, що вони могли виникнути в результатів дії удару(-ів) тупого(-их) предмета(-ів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились (як слідство боротьби), Усі тілесні ушкодження могли утворитися найбільш ймовірно 13.01.2026 (т. 2 а.п. 71 – 72).

17. Згідно ж з даними висновку судово-медичної експертизи № 12 від 14.01.2026, у ОСОБА_18 виявлені садно в лобовій ділянці праворуч, синець на нижній повіці правого ока з переходом на виличну ділянку, садна в ділянці променево-ліктьових суглобів. Характер садна в лобовій ділянці праворуч та синця на нижній повіці правого ока з переходом на виличну ділянку свідчить про те, що вони могли виникнути в результатів дії удару-контакту тупого(-их) предмета(-ів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились, а характер садна в ділянці променево-ліктьових суглобів свідчить про те, що вони могли утворитися в результаті дії стискання тупого(-их) предмета(-ів), індивідуальні особливості якого(-их) в ушкодженнях не відобразились, усі тілесні ушкодження могли утворитися найбільш ймовірно 13.01.2026 та відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 2 а.п. 73 – 74).

18. Свідок ОСОБА_25 під час судового розгляду пояснила, що вона є колишньою дівчиною ОСОБА_8 , з яким спільного господарства не вела, а просто зустрічалися. З ОСОБА_6 вона познайомилася пізніше, а потерпілих взагалі не знає. Так, у ніч з 12.01.2026 на 13.01.2026 вона знаходилася вдома у Железняків, до них в гості прийшов ОСОБА_6 . У ході спілкування ОСОБА_8 розповів про родину потерпілих Орманжі, які хваляться грошима, зазначивши, що це для них погано закінчиться. Раптом на мобільний телефон Федора прийшло повідомлення від ОСОБА_6 , щоб той вийшов із будинку. Після розмови хлопців, вони всі разом ( ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ) вийшли, начебто, прогулятися. Федір мав при собі ніж та пляшку алкоголю. По дорозі зустрілися із ОСОБА_6 та пішли далі. Наблизившись до покинутого будинку, коли хлопці почали перелазити через металеву сітку, вона зрозуміла, що буде відбуватися, просила хлопців цього не робити, однак її ніхто не послухав, сказавши стояти мовчки. Молдавську мову, на якій спілкувались хлопці, вона не знає, тому не все розуміла. Покинутий будинок знаходиться неподалік від будинку потерпілих. Потрапивши через покинутий будинок на подвір`я потерпілих Орманжі, хлопці оглянулися, зайшли в приміщення сараю, де ОСОБА_6 взяв сокиру, а ОСОБА_7 – склоріз. Підійшовши до будинку, хлопці знайшли стіл, який поставили поруч з вікном, яке ОСОБА_8 намагався порізати склорізом. В той момент вона вийшла на вулицю через хвіртку, намацавши як її відкрити, й очікувала хлопців там, оскільки не могла піти додому, бо було дуже темно і вона не орієнтувалась на місцевості. Першим у вікно заліз ОСОБА_6 , за ним пролізли й всі інші. Через п`ять хвилин як хлопці проникли до будинку вона почула крики потерпілих, а також те як хлопці вимагали у них на російській мові грошові кошти, а дідусь та бабуся кричали, що у них немає грошей, більше жодних криків вона не чула. Хлопці вилізли через вікно, після чого вийшли через хвіртку на вулицю та вони всі разом пішли по домам. Тоді ж вона побачила, що ОСОБА_7 був у рукавицях. Викрадені грошові кошти знаходилися у ОСОБА_6 , який мав розподілити їх між хлопцями, вирішили, що гроші будуть ділити у ОСОБА_26 вдома. Додому вони прийшли близько 04:00 години ранку. Вона зазначила, що на той момент перебувала у гарних відносинах з усіма обвинуваченими, однак після здійснення нападу їх стосунки погіршилися. Коли хлопці перебували у слідчому ізоляторі, то мати ОСОБА_26 погрожувала їй, маніпулювала жалістю, сказала, щоб вона мовчала, після вчинення злочину також ОСОБА_8 писав їй в соціальній мережі «Інстаграм», що у разі якщо вона все розповість поліції, то їй не поздоровиться, їй також погрожували і відразу після злочину по дорозі додому, саме через це вона давала показання двічі, дещо змінюючи їх. Тиск з боку поліції на неї не здійснювався. Також ОСОБА_25 зазначила, що того дня у ОСОБА_9 був при собі ніж чорного кольору по типу метелика, а у ОСОБА_8 був схожий ніж. Ножі, які хлопці брали із собою до будинку потерпілих, мати ОСОБА_26 викинула у вуличний туалет. Федір та ОСОБА_27 завжди носили із собою ножі, і усі інші про це знали. ОСОБА_6 був взутий у калоші, одягнений у сірі джинси та різнокольорову куртку, а ОСОБА_26 були взуті в кросівки, Федір був одягнений у куртку та светр. Коли вони повертались додому, то вона з ОСОБА_28 йшла попереду, а решта хлопців йшли на відстані позаду них.

19. Як вбачається з вказаних показань свідка ОСОБА_25 , твердження сторони захисту про те, що свідок надала показання, які спростовують показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 в тій частині, що нападники, начебто, зайшли спочатку до дідуся з бабусею, а вже потім до неповнолітнього, а не навпаки, як це пояснив потерпілий, є абсурдними, адже свідок ОСОБА_25 пояснила, що в будинок не заходила і їй невідомо, що відбувалося в ньому, вона лише чула крики потерпілих. Жодних пояснень з приводу черговості проникнення обвинувачених до потерпілих свідок не надавала. Це свідоме, зухвале та маніпулятивне перекручування показань свідка стороною захисту. Черговість криків потерпілих жодним чином не може свідчити про черговість проникнення в певні кімнати, адже деякі крики, у тому числі першочергові, могли бути унеможливлені самими нападниками шляхом фізичного закриття рота потерпілим.

20. Під час слідчого експерименту, проведеного за згодою потерпілого ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 240), згідно з відповідним протоколом від 30.01.2026 та додатку у виді відеозапису, що безпосередньо був відтворений під час судового розгляду, свідок ОСОБА_25 у присутності потерпілого ОСОБА_16 та двох понятих добровільно докладно відтворила обставини та обстановку події, що мала місце в ніч на 13.01.2026 в с. Утконосівка. Так. свідок ОСОБА_25 зазначила, що в ніч на 13.01.2026 вона разом із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , уночі вийшли з будинку ОСОБА_26 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого дійшли до перехрестя з вул. Степовою, де на них вже очікував ОСОБА_6 . Після чого вони всі разом пішли по АДРЕСА_4 , де підійшли до покинутого будинку АДРЕСА_5 , через дерев`яну хвіртку увійшли до його подвір`я, зайшли на город, де вздовж теплиць підійшли до краю городу, що межує з городом будинку АДРЕСА_3 , перелізли через сітку, опинившись на подвір`ї потерпілих Орманжі. Далі, всі разом пройшли городом потерпілих уздовж теплиці та підійшли до двору вищевказаного будинку. У переході між городом та самим двором свідок ОСОБА_25 вказала на сарай (навіс) з правого боку, де ОСОБА_6 виявив сокиру та взяв її звідти. Пройшовши кілька метрів, ОСОБА_7 відкрив двері приміщення гаражу та увійшов у середину, після чого він вийшов та всі пішли до вікна, що розташоване першим відносно хвіртки та веде до подвір`я будинку АДРЕСА_3 . Далі, вона показала як ОСОБА_8 , знаходячись біля вікна, за допомогою склоріза намагався розрізати саме вікно, але йому це не вдалося. В цей час, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 намагалися руками віджати вікно. Свідок зазначила, що ОСОБА_7 був одягнений у помаранчеві рукавиці, які взяв із собою, а ОСОБА_9 – у чорні, які також взяв із собою заздалегідь. Після цього вона показала як ОСОБА_6 за допомогою сокири, яку виявив на місці події, віджав вікно, воно відкрилося, та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через вікно проникли всередину будинку, перед цим виявили на подвір`ї стіл, який принесли до вікна. Свідок ОСОБА_25 зазначила, що, не бажаючи приймати участь, через хвіртку вийшла на вулицю, де й очікувала хлопців. Вона зазначила, що хлопці перебували всередині будинку близько 30 хвилин, за цей час вона чула крики ОСОБА_6 та ОСОБА_8 щодо встановлення місцезнаходження грошових коштів. Крім того, вона чула крики про допомогу та стони двох осіб похилого віку та хлопчика, якого вона не знає. Вона також показала як згодом ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вийшли через вікно та попрямували на вихід через хвіртку. Далі, вона показала як вони всі разом направилися по вул. Південній у бік вул. Лиманської, де розійшлися по домівкам. Вона зауважила, що грошові кошти, які хлопці викрали, знаходилися у ОСОБА_6 (т. 2 а.п. 231 – 238).

21. Таким чином, наведені показання свідка ОСОБА_25 , що надані нею під час судового розгляду, у повному обсязі узгоджуються з даними, продемонстрованими нею під час слідчого експерименту, а також з показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 , наданими ним під час судового розгляду, та з даними протоколів впізнання ним обвинувачених. У суду не виникає жодних сумнівів у тому, що як показання свідка ОСОБА_25 , так і данні, продемонстровані нею під час слідчого експерименту, а також показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 та дані протоколів його впізнання обвинувачених, є достовірними. Крім того, у зв`язку з тим, що слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_25 , а також впізнання неповнолітнім потерпілим обвинувачених були проведені з дотриманням положень КПК, то суд визнає ці докази також допустимим. Та обставина, що свідок ОСОБА_25 не є місцевою мешканкою с.Утконосівка, у зв`язку з чим вона не орієнтується в цьому селі, повною мірою обґрунтовує те, що слідчий експеримент був розпочатий з місця безпосередньої події злочину, а не з будинку обвинувачених ОСОБА_26 . В даному випадку визначальним є те, що свідок ОСОБА_25 дуже добре орієнтувалась саме на місці вчинення злочину з огляду на те, що вона там точно була та провела деякий час, а не те, що вона не провела учасників слідчої дії по незнайомому їй селу по тому шляху, по якому вона йшла з обвинуваченими лише один раз і то вночі. Для будь-якої людини притаманно не запам`ятати шлях слідування в незнайомому населеному пункті вночі від одного будинку до іншого при тому, що цей шлях вона пройшла в супроводі інших людей. Тільки лише незначна кількість людей здатні точно запам`ятати цей шлях в таких умовах. Крім того, метою слідчого експерименту було не встановлення місця події, яке і так всім відоме, а саме відтворення обстановки та обставин події на місці злочину. Тому суд відкидає посилання сторони захисту в цій частині.

22. З огляду на очевидність того, що домоволодіння, через яке обвинувачені проникали на подвір`я потерпілих, є покинутим, що чітко вбачається з відеозапису, на якому зафіксовано, що частина паркану домоволодіння зруйноване, а інша частина взагалі відсутня, що робить проникнення на його територію вільним, а також відсутність будь-яких ознак проживання в домоволодінні когось, то не встановлення його власника та не отримання його згоди на проведення слідчого експерименту не становить істотних порушень прав та свобод людини. Зокрема, ст. 30 Конституції України, ст. ст. 13, 233 КПК гарантують недоторканість житла та іншого володіння саме певної конкретної особи, а не недоторканість певної нерухомості, відокремлено від особи. Очевидним є те, що у випадку відсутності особи, яка є власником чи володільцем певної будівлі, то проникненням в цю нерухомість неможливо порушити чиєсь право на недоторканність житла та/або іншого володіння особи. Тобто недоторканість житла та іншого володіння не може існувати відокремлено від особи. Сторона захисту не обґрунтувала, яким чином проведення слідчого експерименту на території покинутого домоволодіння порушує чиїсь права, зокрема, обвинувачених. Встановлено, що вказане покинуте домоволодіння точно не належало обвинуваченим. Тому й не було допущено істотне порушення їх прав при проведенні слідчих експериментів.

23. Про достовірність показань свідка ОСОБА_25 також свідчить і дані висновку судової психологічної експертизи № 601-34-26 від 21.04.2026 (т. 2 а.п. 225 – 230), згідно з якими психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у процесі відтворення нею обстановки та обставин подій 30.01.2026 дозволяє встановити наявність психологічно значимих маркерів, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції події. Для комунікативної діяльності підекспертної характерні: середня гучність мови та темп мовлення вище середнього, який супроводжується активною жестикуляцією; невербальний супровід активний та конгруентний відтворювальній інформації. ОСОБА_25 слідує за особистою логікою, не встановлено ознак стороннього втручання в її психічну продукцію, відсутні ознаки репетирування промови, відтворення думки інших. Характер вербального й невербального відображення дійсності подій ОСОБА_25 засвідчують, що надані нею відомості є автентичними її сприйняттю, пам`яті та мисленню. У поведінці ОСОБА_25 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення нею подій під час проведення слідчої дії 30.01.2026. Також констатована відсутність ознак здійснення психологічного впливу на ОСОБА_25 з боку осіб, які брали участь в проведенні цієї слідчої дії 30.01.2026.

24. Отже, з огляду на зазначене, у суду відсутні будь-які підстави для визнання показання як свідка ОСОБА_25 , так і неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 недостовірними. Таких підстав також не навела й сторона захисту. Висловлюючи припущення наявності неприязних відносин у свідка ОСОБА_25 до обвинувачених, сторона захисну не навела жодних обґрунтувань цього з огляду на те, що безпосередньо перед цим свідок деякий час гостила в обвинувачених та зустрічалася з одним із них. А відразу наступного дня після вчинення злочину обвинувачені були затримані. Тож, в який саме момент та з якої підстави у свідка ОСОБА_25 мала би виникнути неприязнь до обвинувачених, стороною захисну не зазначено. А щодо потерпілого ОСОБА_18 , то сторона захисну взагалі не навела будь-які обставини, щодо наявності підстав для обмовляння неповнолітнім потерпілим саме обвинувачених.

25. Показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_25 також об`єктивно підтверджується даними протоколу огляду місця події від 13.01.2026 та додатків до нього у виді фототаблиць, проведеного за згодою потерпілого ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 1 – 56, 57), якими були зафіксовані обстановка та сліди вчиненого злочину за адресою: АДРЕСА_3 . Зокрема, на ділянці палісаднику, розташованого перед будинком з правого боку, вкритого зеленою травою, на якій наявний тонкий шар снігу, виявлено групу слідів підошви взуття у хаотичному розташуванні та накладенні один на одний. Навпроти першого вікна, розташованого справа від входу на відстані 130 см від бордюру і 4,5 м від паркана, виявлено недопалок білого кольору з написом синього кольору «Winston». На столі з металевого каркасу та двох дерев`яних стелажів, розташованого навпроти зазначеного вікна, виявлено групу слідів підошви взуття різних видів. Між підсобними приміщеннями та загоном для домашніх тварин, розташованих за будинком, на бетонній доріжці довжиною 12 м, шириною 1,2 м, вкритою тонким шаром снігу, також виявлено групу слідів підошви взуття чотирьох видів. З бетонної доріжки до теплиці, а саме проходу між теплицями шириною 1,2 м виявлено доріжку слідів у кількості п`яти штук, які спрямовані від теплиці до подвір`я залишені підошвами взуття, сліди об`ємні, відображені в снігу. За другою теплицею (зліва направо) за парканом виявлено недопалок білого кольору з написом «Sobranie Blue».

Крім того, під лівим нижнім кутом першого вікна фасаду будівлі з правої сторони виявлено сокиру з дерев`яною ручкою, довжиною 74 см, лезо сокири 38 мм, обух 52 мм х 31 мм. Також в середній частині зазначеного вікна виявлено подряпини у вигляді ліній у формі неправильного чотирикутника розміром 46х42 см. У місці прилягання рухомої стулки вікна, а саме на відстані 9 см від верхньої частини та 123 см від нижньої частини виявлено слід нашарування та ржі. На склі та на рамі вікна виявлено сліди нашарування структури матеріалу.

У залі над вікном виявлено надірвану тюль (з верхньої сторони на відстані 50 см від карнизу). На рухомій ступні вікна із зовнішньої сторони у місці ущільнюючої резинки на відстані 15 см від нижнього краю виявлено слід віджиму у вигляді руйнування та пошкодження пластику без чітких кордонів максимальною висотою 25 мм.

В правому крайньому куті від вхідної двері до спальні розташований диван в складеному стані, на якому виявлено бухту скотчу шириною 4,5 см та скрутку скотчу шириною 4,5 см.

На підлозі між вхідними дверима до спальні та диваном на килимі виявлено розташовані в хаотичному порядку пластикову пляшку ємністю 3 л з пластиковою ручкою та кришкою зеленого кольору з написом «Сонечко», електричний подовжувач на три розетки білого кольору та чотирма фрагментами кабелю ідентичного, фрагменти матерчато-гумової стрічки у кількості 4 шт. з надписом «VIDEX», два фрагменти електричного дроту чорного кольору та фрагменти тканини золотистого кольору, схожі на штору у розрізаному стані, у кількості 4 шт.

З лівої сторони від вхідної двері їдальні на підлозі у лівому крайньому куті виявлено три фрагменти тканин золотистого кольору з ґудзиками. Посередині їдальні з лівої сторони виявлено вхід до спальної кімнати, навпроти якого на підлозі виявлено п`ять фрагментів тканини золотистого кольору з плямами речовини бурого кольору у сухому стані, на двох з яких присутні вузли.

У спальній кімнаті в правому ближньому куті розташований сервант, на полиці посередині виявлено порожній гаманець чорного кольору з металевою застібкою срібного кольору. Також на підлозі виявлено фрагмент тканини білого кольору, рясно забруднений речовиною бурого кольору.

Крім того, на вхідних та міжкімнатних дверях, а також на годиннику, що знайдений на ліжку спальної кімнати виявлені чисельні сліди папілярних візерунків рук.

26. Але під час експертних досліджень виявлених слідів долонних поверхонь та пальців рук відповідно до даних висновку експерта № СЕ-19/116-26/1431-Д від 18.02.2026 (т. 2 а.п. 144 – 179), встановлено, що деякі з них залишені долонною поверхнею правої руки ОСОБА_17 , а деякі іншими особами, а не обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .

27. Згідно з даними протоколу огляду місця події від 13.01.2026 та додатків до нього у виді фототаблиці (т. 2 а.п. 58 – 67), за згодою власниці ОСОБА_29 (т. 2 а.п. 68), була оглянута територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Так, при вході на подвір`я з правого боку від будинку розташований город, який знаходиться біля паркану будинку, на відстані 0,5 м до паркану та 5,3 м до будинку виявлено гумові рукавиці (пара) помаранчевого кольору. Крім того, під час огляду паркану з іншої сторони з боку вул. Степової на відстані 0,3 м до паркану виявлено пару гумових рукавиць чорного кольору.

28. А відповідно до даних висновку судово-імунологічної експертизи № 250 від 09.02.2026 (т. 2 а.п. 87 – 90), на гумовій рукавичці помаранчевого кольору на ліву руку, вилученій в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , знайдена кров чи то потерпілої ОСОБА_17 , чи то потерпілого ОСОБА_16 , у яких група крові за ізосерологічною системою АБ0 є однаковою.

29. Дані вказаних протоколу огляду місця події від 13.01.2026 (т. 2 а.п. 58 – 67) та висновку судово-імунологічної експертизи № 250 від 09.02.2026 (т. 2 а.п. 87 – 90) свідчать про те, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_9 викинули рукавички, в які були вдягнені під час вчинення злочину, відразу після його скоєння по дорозі додому, оскільки вказаний будинок, де були знайдені рукавички ( АДРЕСА_4 ), якраз знаходиться на шляху слідування від будинку потерпілих ( АДРЕСА_4 ) в сторону будинку обвинувачених ОСОБА_26 ( АДРЕСА_2 ). Вказане також підтверджує пояснення свідка ОСОБА_25 про те, що під час злочину ОСОБА_7 був одягнений у помаранчеві рукавиці, а ОСОБА_9 – у чорні, а також пояснює, чому на вікнах та на дверях будинку потерпілих не були виявлені сліди папілярних візерунків рук обвинувачених.

30. Напрямок руху обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_25 перед вчиненням розбійного нападу на потерпілих Орманжі 13.01.2026, а також після його вчинення, були зафіксовані камерами відеоспостереження, що розташовані в с. Утконосівка за адресами: АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_4 ; вул. Бессарабська, 73, що були переглянуті згідно з протоколами перегляду відеозаписів з додатками від 14.01.2026 (т. 3 а.п. 1 – 3, 4 – 6, 7 – 10, 11 – 13) та безпосередньо судом.

31. При цьому для сприйняття та оцінки зафіксованої на відеозаписах інформації не потрібні спеціальні знання, а, отже, і проведення експертизи, на що послалася сторона захисту, адже як суд, так і інші учасники судового провадження, самостійно можуть дослідити відеозаписи та сприйняти інформацію, що на них зафіксована, що і було зроблено під час судового розгляду. Крім того, відповідно до засади безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК), саме суд має дослідити докази безпосередньо. Також надання експертом оцінки вказаним відеозаписам, як доказам, прямо суперечить положенням ст. 94 КПК, згідно з якими оцінка доказів є компетенцією саме суду, який ухвалює вирок, а не іншого учасника судового провадження, у тому числі не експерта.

32. При цьому з даних постанови слідчого про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомку чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 14.01.2026 (т. 3 а.п. 83 – 84), протоколів про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 14.01.2026 (т. 3 а.п. 85 – 86, 88 – 89, 91 – 92, 94 – 95) та описів речей і документів, які були вилучені на підставі постанови слідчого від 14.01.2026 (т. 3 а.п. 87, 90, 93, 96), що були підписані у тому числі володільцями відповідних камер відеоспостереження та відеозаписів та що були винесені та складені у відповідності до положень ст. 245-1 КПК, чітко вбачається, звідки саме були вилучені зазначені відеозаписи. Тому суд відкидає посилання сторони захисту на те, що із самих відеозаписів неможливо встановити вказану інформацію, бо вона чітко вбачається з інших доказів, здобутих з дотриманням відповідних положень КПК.

33. Конкретний же напрямок руху обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_25 спочатку з боку будинку обвинувачених ОСОБА_26 (з вул. Лиманська, 117) в напрямок будинку потерпілих (по АДРЕСА_4 ), а після вчинення злочину – у зворотному порядку випливає із зафіксованому на відеозаписах часі та напрямку проходження п`ятьох осіб, зокрема спочатку о 01:44 – 01:45 год. по АДРЕСА_7 , а згодом о 04:12 – 04:23 год. послідовно спочатку по вул. Степова, 55, а далі вул. Бессарабській, 73, що є дещо віддалено від місця події та від місця проживання обвинувачених ОСОБА_26 , але по ходу руху по АДРЕСА_2 через будинок обвинуваченого ОСОБА_6 , що проживає по АДРЕСА_1 . Це означає, що обвинувачені йшли різними шляхами до та після вчинення злочину, і після вчинення злочину пройшли через будинок обвинуваченого ОСОБА_6 . Такі дії обвинувачених очевидно були обумовлені їх бажанням приховати деякі речові докази, у тому числі викрадені грошові кошти, в будинку ОСОБА_6 , а також заплутати сліди свого слідування з метою ввести в оману можливих переслідувачів та відвести таким чином підозру від себе.

34. Зі всіх зазначених відеозаписах вбачається, що в період з 01:44 – 01:45 год. до 04:12 – 04:23 год. окрім групи з п`яти осіб, інших людей на у с. Утконосівка немає. І це не викликає подив з огляду на зимову пору року та пізній час доби, а також на те, що з 00:00 до 05:00 год. на території всієї Одеської області запроваджена та діє комендантська година. Деяка відмінність в кольорах одягу суд пов`язує з тим, що відеозаписи знімались на різні камери відеоспостереження, у яких, очевидно, що різні технічні можливості у якості відеозйомки та у якості передачі кольорів. Зокрема, загальновідомо, що деякі камери відеоспостереження в нічний час доби знімають у чорно-білому форматі, а деякі – здійснюють інверсію кольорів, під час якого здійснюється хибне спотворення відтінків через брак світла. Тому це автоматично не свідчить про те, що на різних відеокамерах були зафіксовані різні люди. Аналіз вказаних даних слід здійснювати у сукупності з іншими дослідженими судом доказами.

35. Вказані зафіксовані на відеозаписах дані, у сукупності з показаннями свідка ОСОБА_25 та обвинуваченого ОСОБА_7 під час слідчого експерименту про шлях їх слідування до місця злочину та у зворотному напрямку додому іншим шляхом, про час прибуття додому до Железняків, дає підстави суду зробити висновок, що на відеозаписах зафіксовані саме обвинувачені до та після вчинення злочину. Але дані вказаних відеозаписів лише вказують на шлях та час слідування обвинувачених, який співпадає з часом прибуття додому, вказаному свідком ОСОБА_25 , а також з часом вчинення злочину, близько 03:00 год. ночі, вказаним неповнолітнім потерпілим ОСОБА_18 , та також об`єктивно підтверджують показання свідка ОСОБА_25 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 та дані слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 .

36. Окрім зазначених досліджених та оцінених судом доказів, які самі по собі достатні для висновку про винуватість ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні ними розбійного нападу, їх вина, а також вина ОСОБА_6 у втягненні неповнолітнього у протиправну діяльність, також підтверджується і даними слідчого експерименту, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_7 .

37. Виявлені під час огляду місця події сліди злочину, зокрема сліди пошуків цінностей, місце виявлення грошових коштів, а також дані про засоби та спосіб проникнення до будинку, про засоби та спосіб зв`язування потерпілих, про отримані ними тілесних ушкоджень повністю співвідносяться з обставинами вчинення злочину, встановленими під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно з даними відповідного протоколу.

38. Так, під час слідчого експерименту, проведеного за згодою потерпілого ОСОБА_16 (т. 2 а.п. 248), згідно з відповідним протоколом від 25.01.2026 та з додатком у виді відеозапису, що безпосередньо був відтворений під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_7 у присутності захисника ОСОБА_13 , потерпілого ОСОБА_16 та двох понятих на місці розказав та показав про обстановку та обставини вчинення злочину. Зокрема, ОСОБА_7 зазначив, що ініціатором вчинення розбійного нападу був ОСОБА_6 . Він також розповів та показав як він разом зі своїми братами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також з ОСОБА_6 та ОСОБА_25 через покинутий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , городом пройшли до будинку АДРЕСА_3 , де вони всі разом перестрибнули через металеву сітку огородження та всі вп`ятьох опинилися на городі потерпілих Орманжі. Далі, ОСОБА_7 вказав як вони вп`ятьох пройшли вздовж теплиць по городу потерпілих та пройшли до самого подвір`я будинку АДРЕСА_3 , де на місці виявили сокиру, яку взяв ОСОБА_6 , а він сам ( ОСОБА_7 ) з приміщення гаражу взяв склоріз. Після чого, вони підійшли до металопластикового вікна, що перше відносно вхідної хвіртки. ОСОБА_25 в цей час вийшла за хвіртку та очікувала їх на вулиці. Далі, ОСОБА_7 вказав як намагався за допомогою склоріза розрізати вікно, але йому це не вдалося, тоді ж ОСОБА_6 за допомогою сокири віджав вікно та вони вчотирьох через вікно проникли всередину будинку, де починаючи з першої кімнати розпочали проводити обшук з метою відшукати грошові кошти. Він зазначив, що в одній із кімнат знаходився ОСОБА_18 , якому він разом із ОСОБА_6 відразу нанесли кілька ударів. ОСОБА_8 в той час перебував у коридорі, а ОСОБА_9 у сусідній кімнаті знайшов дріт, яким вони й зв`язали потерпілого ОСОБА_18 . Він зазначив, що у ОСОБА_6 при собі був розкладний ніж типу «метелик». Він показав як ОСОБА_6 у сусідній кімнаті зірвав штору, яку порвав на лоскоти та фрагменти штори у вигляді кляпу засунув потерпілому ОСОБА_18 у рот, після чого з останнім у кімнаті лишилися ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Він також показав як разом із ОСОБА_6 пройшли до кімнаті дідуся та бабусі, де ОСОБА_6 наносив обом потерпілим тілесні ушкодження, зав`язав їх та у шафі виявив 11 000 грн, після чого вони обидва пройшли до кімнати навпроти, обшукали її, проте нічого не знайшли. Далі він показав як вони всі вчотирьох через вікно вийшли з будинку, але перед цим ОСОБА_6 намагався розірвати штору над вікном, щоб міцніше зв`язати потерпілого ОСОБА_18 . Вийшовши через вікно на двір, вони всі вийшли через хвіртку на вул. Південну, де їх чекала ОСОБА_25 та попрямували по своїм домівкам. Грошові кошти знаходилися у ОСОБА_6 , який зранку мав розділити їх між всіма хлопцями (т. 2 а.п. 241 – 247).

39. При оцінці даних вказаного слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 суд враховує висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 вересня 2020 року у справі №740/3597/17, згідно з яким приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст.95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів – протоколом слідчого експерименту. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

40. Як було вище наведено, з дослідженого протоколу випливає, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_7 був проведений саме з метою та у формі відтворення дій, обстановки та обставин події, та відповідний протокол не посвідчує виключно проголошення обвинуваченим зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення. При цьому слідчий експеримент був проведений з дотриманням встановленого порядку, із забезпеченням реалізації права обвинуваченого як процесуальних гарантій. Так, з протоколу слідчого експерименту та додатку до нього у виді відеозапису вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 добровільно взяв участь у ньому, йому були роз`яснені процесуальні права, була забезпечена участь захисника та понятих.

41. Зазначене є підставою для висновку, що безпосередньо перед слідчим експериментом обвинуваченому ОСОБА_7 було забезпечене право на захист у встановленому порядку, що у поєднанні з тим, що перед слідчими діями йому роз`яснювалися процесуальні права, у тому числі не говорити нічого з приводу підозри проти себе або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також після слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_7 власноручно підписав протокол, свідчить про дотримання положень кримінального процесуального законодавства перед та під час проведення слідчого експерименту. Вказані обставини свідчать, що обвинувачений ОСОБА_7 у присутності понятих та захисника мав можливість одразу відмовитися від участі у слідчому експерименті або ж безпосередньо під час слідчого експерименту у присутності захисника та понятих заявити про це. Однак обвинувачений ОСОБА_7 цього не зробив, а навпаки, в ході слідчого експерименту за участі захисника та понятих на місці розгорнуто, докладно й послідовно відтворив обстановку та обставини вчиненого ним злочину у співучасті з іншими обвинуваченими. Наведені обставини переконливо свідчать про те, що під час слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_7 був вільним у своїй процесуальній поведінці і не мав жодних обмежень обирати і змінювати позицію, яку вважав найсприятливішою для себе з урахуванням тактики захисту. На те, що усі обвинувачені були вільними у своїй процесуальній поведінці вказує і той факт, що інші обвинувачені не взяли участь у слідчих експериментах. Деякі уточнюючі запитання поліцейського, які, хоча й носили характер ініціативних, зокрема, і щодо кабелів, які використовувалися при зв`язуванні потерпілого, не можуть свідчити про те, що обвинувачений ОСОБА_7 не був вільним у своїй процесуальній поведінці. А тому відкидає посилання сторони захисту в цій частині. Суд також відкидає посилання сторони захисту і в тій частині, що, зі слів матері обвинувачених, у ОСОБА_8 вона, начебто, бачила тілесні ушкодження, а тому висловила припущення про застосування фізичного насильства під час досудового розслідування. Але сторона захисту жодним чином не обґрунтувала яким чином насильство щодо одного обвинуваченого, який жодних показань під час судового розгляду про це не надав та взагалі відмовився від дачі будь-яких показань, не визнавши при цьому вину у висунутому обвинуваченні, могли вплинути та вплинули на результати слідчого експерименту за участю іншого обвинуваченого. При цьому судом було роз`яснено порядок звернення до компетентних органів для проведення розслідування таких обставин, але сторона захисту не скористалася своїм правом. З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_8 жодних показань під час судового розгляду не надав, а також на те, що судом не розглядалися жодні докази, складені за його участю, які би містили дані про надання ним викривальних пояснень (показів), і такі в обґрунтування обвинувального вироку не покладаються, що потенційно могло би поставити допустимість таких доказів під сумнів відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК (отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження), то суд не вбачив підстав для ініціювання розслідування цього питання компетентними органами за власною ініціативою.

42. Що стосується обвинуваченого ОСОБА_7 , який на початку судового розгляду в суді повністю визнав вину у висунутому обвинуваченні, а наприкінці судового розгляду вину не визнав, не пояснивши причину такої зміни позиції, то він під час дослідження протоколу слідчого експерименту за його участю жодних заперечень щодо нього не висловив.

43. У зв`язку з цим суд вважає данні протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 допустимим та належним доказом та не вбачає підстав для його неврахування при ухваленні вироку.

44. Більше того, обставини, про які вказав обвинувачений ОСОБА_7 під час слідчого експерименту, зокрема, щодо маршруту слідування в день злочину з будинку Железняків до домоволодіння потерпілих через нежиле домоволодіння, а також у зворотному напрямку через хвіртку домоволодіння потерпілих, способів проникнення на територію домоволодіння потерпілих та в сам будинок потерпілих, відшукання грошових коштів, зв`язування потерпілих, нанесення їм тілесних ушкоджень повністю співвідносяться і з іншими дослідженими судом доказами, зокрема, з показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 , свідка ОСОБА_25 , даними протоколу огляду місця події, даними судово-медичних експертиз тілесних ушкоджень потерпілих. Усі вказані обставини у сукупності, безумовно, свідчать про те, що тільки особа, яка брала участь у нападі, змогла би так докладно описати обставини та обстановку події. Саме тому у суду не залишається сумнівів у тому, що дані слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 є об`єктивними та достовірними, і що саме він вчинив злочин у співучасті з іншими обвинуваченими.

45. Деякі незначні розбіжності в показаннях ОСОБА_7 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_25 слід вважати природними, оскільки вони пов`язані з особливостями психологічного сприйняття обставин конкретною особою у момент стресу під час злочину, бо цілком природнім є те, що кожна людина по-різному фіксує та запам`ятовує деталі (особливо під час динамічних подій, як-от під час злочину). Незначні розбіжності не є підставою для автоматичного визнання показань недостовірними чи неправдивими, та не можуть свідчити про непричетність усіх обвинувачених до злочину.

46. Суд не погоджується, що в показання деяких учасників судового провадження окремо та між собою є істотні суперечності. Наведений точний їх зміст свідчить про зворотне, а посилання сторони захисту є голослівним та нічим необґрунтованим. Так, сторона захисту, зазначаючи про істотну суперечність не навела жодних таких обставин про це, а навела якраз деякі незначні розбіжності, які, в цілому, на обставини, що відбулися під час вчинення злочину, жодним чином не відобразилися.

47. Висновок суду про участь усіх обвинувачених у вчиненні розбійного нападу не може бути спростований показаннями свідка захисту ОСОБА_11 , яка під час судового розгляду пояснила, що 12.01.2026 вона знаходилася вдома, спала, біля 09:00 год. ранку вона прокинулася, випила кави разом з дітьми, потім їй зателефонувала сестра, попросила прийти та допомогти накрити теплицю. У сестри вона знаходилася разом із своїми дітьми майже до 23:00 години вечора, ОСОБА_6 також був весь час з ними. Згодом вони всі разом повернулися до них додому, помилися, поїли та полягали спати. Вона також зазначила, що ОСОБА_6 мав при собі два мобільні телефони – чорний та золотистий. Того вечора він посидів разом з їх родиною, а коли вони збиралися лягати спати, він пішов. Крім того, в них гостювала ОСОБА_25 , з якою зустрічався один із її синів, а саме ОСОБА_8 . Вона посиділа разом із дітьми на подвір`ї під спуском, випила кави, після чого залишила їх, пішла прийняла душ та лягла відпочивати. Діти на подвір`ї сміялися, грали у телефонах. Приблизно о 03:00 годині ночі вона прокинулася попити води, її діти знаходилися вдома, спали, бо в їх кімнаті був увімкнений телевізор. Вона зауважила, що якби її сини вночі залишали хату й кудись уходили, вона б це обов`язково почула, оскільки їх двері сильно скрипять, а її кімната розташована поруч із дитячою. 13.01.2026 вона прокинулася рано вранці, десь о 08:40 год., всі діти були вдома, ще спали. Того ж дня по дорозі до сестри їх зустріли працівники поліції, ОСОБА_25 також забрали до поліції, проте тримали в окремій кімнаті, дівчина розповідала, що її били, навіть зламали стілець. Після затримання її синів, вона ходила до сусідів аби передивитися відеозаписи з камер відеоспостереження, та один із сусідів показав запис, де видно двох високих хлопців із дівчиною, взутою в калоші, вона ще спіткнулася коли вони верталися назад. Вона зазначила, що особи з відеозапису не схожі взагалі на її дітей, а того, що саме її діти виходили з будинку на жодних відеозаписах вона не побачила, про це їй розповіли власники цих відеозаписів, які, нажаль, за терміном не зберіглися. При цьому, так докладно описавши події, що відбувалися 12.01.2026, свідок ОСОБА_11 не могла описати які саме події відбувались 09.01.2026, не пояснивши причину цього.

48. Показання свідка захисту ОСОБА_11 суд оцінює критично, оскільки вони повністю суперечать вищенаведеним дослідженим судом доказам, зокрема, показанням неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 , свідка ОСОБА_25 , а також даним слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_7 , даних протоколів впізнання потерпілим ОСОБА_18 усіх обвинувачених як таких, що напали на них вночі 13.01.2026, що є прямими доказами, а також даними інших чисельних непрямих доказів, що були наведені вище. Крім того, свідок ОСОБА_7 пояснюючи, що всі її діти спали вдома, бо, коли вона, начебто, виходила з будинку в туалет бачила, як в їх кімнаті працював телевізор, не вказала, що в той час вона входила безпосередньо в їх кімнату та особисто їх всіх бачила сплячими на своїх місцях. Висновок свідка про те, що всі її сини перебували вдома о 03:00 год. ночі, який вона зробила по світлу телевізора в їх кімнаті, а також по тому, що вона не чула як хтось виходив на двір, оскільки не чула скрип дверей, не може достеменно свідчити саме про те, що обвинувачені були вдома у вказаний час, а є лише здогадками свідка.

49. Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є синами свідка ОСОБА_11 , то у останньої є підстави для дачі неправдивих показань з метою відгородження обвинувачених. До того ж, та обставина, що свідок ОСОБА_11 , докладно описавши події, що мали місце саме 12.01.2026 та вночі 13.06.2026, разом з цим, не змогла описати події, що відбувалися напередодні, зокрема 09.01.2026, не пояснивши при цьому причину неможливості цього, і свідчить про вигаданість нею обставин, що, начебто, мали місце 12 – 13.01.2026.

50. Саме тому суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_11 при ухваленні вироку, а також позицію обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про їх непричетність до розбійного нападу, та позицію обвинуваченого ОСОБА_6 про його невинуватість до втягнення неповнолітнього ОСОБА_9 у протиправну діяльність. Суд пов`язує вказані позиції обвинувачених з обраним ним способом захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності та покарання.

51. Відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи № 100 від 26.02.2026, ОСОБА_9 на час, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, та у теперішній час страждав та страждає на психічний розлад – «Легка розумова відсталість», однак за своїм психічним станом був здатний та на теперішній час здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 3 а.п. 35 – 40). Тому суд вважає ОСОБА_9 осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності.

52. Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про те, що поза розумним сумнівом за ініціативою ОСОБА_6 , він за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 13.01.2026 задля отримання грошових коштів вчинили напад з метою заволодіння ними, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які зазнали нападу, а також поєднаний із погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» №2102-IX від 24.02.2022, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченими злочину, тобто станом на 13.01.2026, відповідно до Указу Президента України №793/2025 від 20.10.2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 4643-IX від 21.10.2025, та кваліфікує їх дії за ч. 4 ст. 187 КК, а також дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 304 КК як втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, оскільки він ініціювавши вчинення розбою, фактично втягнув у протиправну діяльність неповнолітнього ОСОБА_9 , про вік якого він достеменно був обізнаний в силу дружніх та тісних стосунків.

53. При кримінально-правовій оцінці дій обвинувачених суд виходить з того, що при нападі потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 було застосоване насильство, що призвело до втрати свідомості через придушення за шию, що свідчить про застосування обвинуваченими насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, а також, враховуючи, що обвинувачені погрожували ножем, то, відповідно, ними була застосована й погроза застосування такого насильства (постанова Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №629/7158/18, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»).

54. А втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність, як неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх рішеннях, передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу, у тому числі й пропозицію вчинити злочин (постанова Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №609/1555/18, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2007 № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»). Тому, враховуючи, що ініціатором вчинення розбійного нападу на сім`ю Орманжі був саме ОСОБА_6 , який, безумовно, як близький друг, був обізнаним з віком неповнолітнього ОСОБА_9 , то своєю пропозицією вчинити злочин він вплинув на останнього з метою викликати у нього рішучість взяти участь у розбійному нападі, чим втягнув його у протиправну діяльність.

Мотиви неврахування судом окремих доказів

55. Суд не приймає до уваги дані висновку експерта № СЕ-19/116-26/1866-КТ від 12.02.2026, за яким зберегти виявлені відомості наявними апаратними та програмними засобами у мобільному телефоні «IPhone» серійний номер « НОМЕР_1 » IMEI-коди: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 не представилося можливим (т. 2 а.п. 92 – 97); дані висновку № СЕ-19/116-26/1645-ТР від 25.02.2026, за яким сліди низу підошв взуття, залишені не парою черевиків ОСОБА_7 , не парою кросівок та не парою калош ОСОБА_6 , не парою кросівок ОСОБА_9 та не парою кросівок ОСОБА_8 , які були вилучені під час їх затримання, а іншим взуттям (т. 2 а.п. 181 – 208); даними висновку експерта № СЕ-19/116-26/5058-ТР від 27.03.2026, за яким сліди залишені не наданими парами рукавичок чорного та помаранчевого кольору, а також вони непридатні для проведення порівняльного дослідження та для ідентифікації слідоутворюючого (-их) об`єкта (-ів), яким (-ими) вони залишені (т. 2 а.п. 210 – 223). Ці докази не містять даних щодо обставин, що підлягають доказуванню та мають значення для цього кримінального провадження.

56. Встановлення відсутності слідів має свою особливість на відміну від виявлення таких. Так, наявність сліду точно вказує на наявність факту (обставини), а відсутність сліду не може безумовно свідчити про відсутність цього факту (обставини). Неможливість встановити належність слідів рукавичок та взуття, вилучених з місця події, а також не знайдення інших слідів злочину самі по собі не можуть виключати обставини вчинення обвинуваченими розбійного нападу на потерпілих.

57. Оцінюючи значення цих доказів, якими не виявлено слідів, суд виходить з того, що сукупність інших досліджених судом доказів дає змогу достовірно встановити, що розбійний напад був вчинений саме обвинуваченими. Тому, припущення, що зазначені докази можуть свідчити про протилежне, тобто про те, що розбійний напад вчинили не обвинувачені, перебуває поза межами розумного сумніву. За наявності достатніх доказів, у тому числі прямих, на підтвердження обставин вчинення обвинуваченими злочину, відсутність в аналізованих доказах будь-якої слідової інформації не може свідчити про непричетність обвинувачених до злочину. З аналізованих доказів випливає лише те, що при здобутті окремо взятих доказів не вдалося виявити та зафіксувати сліди злочину, а не про те, що обвинувачені не вчиняли його.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

58. До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_9 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

59. Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд не вбачає. Суд не може врахувати таку обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що зазначено в обвинувальному акті, оскільки він під час судового розгляду вину у висунутому обвинувачені не визнав, відмовився від дачі показань та щиро не розкаявся у вчиненому злочині.

60. До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку, адже з урахуванням дат народження потерпілих – ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (85 років на момент вчинення злочину), ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (83 років на момент вчинення злочину), їх вік був очевидним для обвинувачених.

61. Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, що відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також що обтяжують покарання ОСОБА_9 , які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинувачених та які в обвинувальних актах не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинувачених.

Мотиви призначення покарання

62. При призначенні покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд у відповідності до ст.ст. 65 – 67, 68 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні кримінальних правопорушень, а також щодо ОСОБА_9 відповідно до ст. 103 КК суд враховує і умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

63. За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкцій статей обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили умисний особливо тяжкий злочин, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, а обвинувачений ОСОБА_6 вчинив також умисний тяжкий злочин.

64. Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочинів є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.

65. Суд враховує те, що склад вчиненого обвинуваченими злочину відноситься до особливо кваліфікованого, тобто до складу злочину з особливо обтяжуючими обставинами. До того ж, в діях обвинувачених наявна низка кваліфікуючих ознак, що значно підвищує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину.

66. Так, зокрема, вчинення усіма обвинуваченими розбою не тільки за попередньою змовою групою осіб, а ще й з проникненням у житло та поєднаного як із насильством, небезпечним для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, так і погрози застосування такого насильства, характеризується більшою суспільною небезпекою, порівняно з вчиненням розбою за однією з кваліфікуючих ознак. Більше того, у обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутні обставини, що пом`якшують їх покарання та у всіх обвинувачених є одна обставина, що обтяжує покарання.

67. Відповідно до ст. ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

68. Усі обвинувачені є особами молодого віку, обвинувачений ОСОБА_9 вчинив злочин вперше у неповнолітньому віці, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 – вперше у віці 18 років, а обвинувачений ОСОБА_7 – вперше у віці 20 років.

69. Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_9 з 2016 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: «F60» (т. 3 а.п. 34), згідно з психолого-педагогічною характеристикою КЗ «Утконосівська спеціальна школа Одеської обласної ради», характеризується позитивно, виховується у неповній родині, яка складається з чотирьох дітей, стан здоров`я у хлопця задовільний, фізично добре розвинений, програму 10 класу І семестру засвоїв на середньому рівні, за характером спокійний, в колективі дружить з дітьми школи, не завжди слідкує за своїм зовнішнім виглядом, навички самообслуговування прищеплені, мати приділяє увагу синові, відносини із матір`ю задовільні, хлопець забезпечений необхідним приладдям, має все необхідне для навчання (т. 3 а.п. 41). За місцем проживання ОСОБА_9 характеризується позитивно, алкогольними напоями та наркотичними засобами не зловживає, скарг з боку мешканців села не надходило (т. 3 а.п. 43). При призначенні покарання неповнолітньому суд враховує його незначний життєвий досвід, а також те, що він вчинив злочин, піддавшись впливу з боку повнолітньої особи.

70. Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_30 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній.

71. Обвинувачений ОСОБА_6 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 3 а.п. 19, 20), за місцем проживання характеризується позитивно, ніде не працює, перебивається заробітками по найму у мешканців села – робота у теплицях, взаємини в родині холодні, кожен живе своїм життям, батько не володіє інформацією про особисте життя сина, алкогольними напоями та наркотичними засобами не зловживає, скарг з боку мешканців села не надходило (т. 1 а.п. 176).

72. Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають (т. 3 а.п. 24, 25, 29, 30), за місцем проживання характеризуються позитивно, за характером товариські, працьовиті, алкогольними напоями та наркотичними засобами не зловживають, скарг з боку мешканців села не надходило (т. 3 а.п. 43).

73. Враховуючи вказані обставини, характер та ступінь участі кожного з обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, вимоги закону України про кримінальну відповідальність та передбачені цим законом санкцій, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також попередження нових кримінальних правопорушень можливо лише в умовах їх ізоляції від суспільства, а тому їм слід призначити покарання у виді позбавлення волі: ОСОБА_6 – у середніх межах санкції, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 – у середніх межах санкції, але ближче до нижньої межі, а ОСОБА_9 – у нижніх межах санкції, оскільки тільки таке покарання досягне мети його застосування. При призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує положення п. 4 ч. 3 ст. 102 КК про граничний строк покарання у виді позбавлення волі неповнолітнім за особливо тяжкий злочин – на строк не більше 10 років. При цьому підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК суд не вбачає.

74. Оскільки усі повнолітні обвинувачені вчинили особливо тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК, то їм має бути призначене таке додаткове покарання як конфіскація майна як обов`язкове. Разом з цим, таке покарання як конфіскація майна в силу положень ч. 2 ст. 98 КК не може бути застосоване до неповнолітнього ОСОБА_9 .

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

75. Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично затримані у даному кримінальному провадженні 13.01.2026, та досі перебувають під вартою у зв`язку з тим, що ухвалами слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2026 відносно них були застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строк дії яких продовжувалися у встановленому порядку та спливає 21.08.2026.

76. Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинувачених ухилитися від суду, строк їх тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.

77. При цьому, у силу вимог ч. 5 ст. 72 КК обвинуваченим необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.

78. Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

79. У силу ч. 2 ст. 124 КПК з усіх обвинувачених мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів на загальну суму 84 423,82 грн. При визначені частки, яка має бути стягнута з кожного обвинуваченого, суд враховує те, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК, по якому проводились експертизи, за попередньою змовою групою осіб, але один із обвинувачених є неповнолітнім, та вважає за доцільне розподілити процесуальні витрати таким чином: з кожного повнолітнього обвинуваченого порівну, а з неповнолітнього вдвічі менше, ніж з повнолітніх, тобто по 24 121,09 грн з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з кожного, та 12 060,55 грн з ОСОБА_9 .

Керуючись ст. ст. 369 – 371, 373 – 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд –

ухвалив:

1. ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304 КК, та призначити йому покарання:

– за ч. 4 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього майна;

– за ч. 1 ст. 304 КК у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

2.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_6 за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього майна.

3. ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна.

4. ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк одинадцять років з конфіскацією всього майна.

5. ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років, на підставі ч. 2 ст. 98 КК без конфіскації майна.

6.Запобіжні заходи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

7.Строк покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

8.Згідно з ч. 5 ст. 72 КК, зарахувати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення, а саме з 13.01.2026 до набрання вироком законної сили, в строк покарання у виді позбавлення волі, виходячи з розрахунку день за день.

9.Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 24 121,09 грн (двадцять чотири тисячі сто двадцять одна гривня 09 коп.).

10.Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 24 121,09 грн (двадцять чотири тисячі сто двадцять одна гривня 09 коп.).

11.Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 24 121,09 грн (двадцять чотири тисячі сто двадцять одна гривня 09 коп.).

12.Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 12 060,55 грн (дванадцять тисяч шістдесят гривень 55 коп.).

13.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2026, на: мобільний телефон «GT10Pro» в силіконовому чохлі, який упаковано до сейф-пакету НПУ ІCR0163880, мобільний телефон «Samsung A13 Galaxy» в чохлі, який упаковано до сейф-пакету НПУ ІCR0163881, що належать обвинуваченому ОСОБА_6 ; мобільний телефон «Infinix X6525D», який упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0163879, що належить обвинуваченому ОСОБА_7 ; мобільний телефон «iPhone XS», який упаковано до сейф-пакету НПУ CRІ1204606, що належить обвинуваченому ОСОБА_8 , – залишити без змін до виконання вироку в частині конфіскації всього майна обвинувачених, і зі зверненням вироку до виконання конфіскувати вказані мобільні телефони в межах виконання додаткового покарання у виді конфіскації всього майна обвинувачених.

14.З набранням вироком законної сили скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 15.01.2026 на інше майно, та:

–сокиру з дерев`яною рукояткою; пластикову пляшку з пластиковою ручкою та кришкою зеленого кольору з написом «Сонечко» із залишками рідини; електричний подовжувач на три розетки білого кольору та чотири фрагменти ідентичного кабелю; фрагменти матерчато-гумової стрічки у кількості 4 шт. з написом «VIDEX»; два фрагменти електричного дроту чорного кольору; фрагменти тканини золотистого кольору у розрізаному стані у кількості 4 шт., два з яких зав`язані вузлами; фрагменти тканини золотистого кольору, які зав`язані вузлами; фрагменти тканини золотистого кольору у кількості 5 шт. зі слідами речовини бурого кольору; гаманець чорного кольору з металевою застібкою (порожній); фрагмент тканини білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які вилучені 13.01.2026 в ході огляду місця події за адресою: вул. Південна, 22, с. Утконосівка, – повернути потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;

–один недопалок білого кольору із написом синього кольору «Winston», один недопалок білого кольору із написом «Sobranie Blue»; два гіпсових зліпки, зроблених зі слідів підошви взуття; сліди нашарування структури матеріалу, відрізки яких упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178037; сліди папілярних візерунків пальців рук, які відкопійовано на липкі стрічки, відрізки яких упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178036; змив на марлевий тампон, сліди папілярних візерунків пальців рук, які відкопійовано на липкі стрічки, відрізки яких упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178035; бухту скотчу та скрутку скотчу, сліди папілярних візерунків пальців рук, які відкопійовано на липкі стрічки, відрізки яких упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178034; сліди папілярних візерунків пальців рук, які відкопійовано на липкі стрічки, відрізки яких упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178032; слід долоні руки та двох пальців рук, які було відкопійовано на липку стрічку, відрізки якої упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178031; слід папілярних візерунків пальців рук, які було відкопійовано на липку стрічку, відрізки якої упаковано до сейф-пакету НПУ ICR0178030, які вилучені 13.01.2026 в ході огляду місця події за адресою: вул. Південна, 22, с. Утконосівка; пару гумових рукавиць помаранчевого кольору; пару гумових рукавиць чорного кольору, які вилучені 13.01.2026 в ході огляду місця події за адресою: вул. Степова, 56, с. Утконосівка; біологічні зразки затриманих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 – у вигляді зрізів нігтьових пластин з пальців рук та змивів з долонь обох рук, – знищити;

–одяг, в якому перебував ОСОБА_7 , а саме: жилет чорного кольору із написом «Nike», кофта чорного кольору із написом «Antaecth», штани сірого кольору з емблемою «Nike», шапка чорного кольору, які разом упаковано до картонної коробки із біркою з пояснювальним текстом, черевики коричневого кольору із вставками чорного кольору, які упаковано до паперового конверту НПУ з пояснювальним текстом, – повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ;

–одяг, в якому перебував ОСОБА_8 , а саме: спортивні штани бежевого кольору, куртка кольору оливи з рукавами чорного кольору, шапка чорно-синього кольору із вишитим написом, які разом упаковано до картонної коробки із биркою з пояснювальним текстом, кросівки бежевого кольору з підошвою білого кольору розміру 44, які упаковано до паперового конверту НПУ з пояснювальним текстом, – повернути обвинуваченому ОСОБА_8 ;

–одяг, в якому перебував ОСОБА_9 , а саме: спортивна кофта чорного кольору з биркою розміром «L», яку упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, спортивні штани сірого кольору з написом «sportice», які упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, кросівки чорного кольору з підошвою білого кольору з емблемою «Nike», які упаковано до паперового конверту НПУ з пояснювальним текстом, мобільний телефон «Infinix Smart 9» в чохлі, який упаковано до сейф-пакету НПУ CRІ1204607, – повернути ОСОБА_9 ;

–одяг, в якому перебував ОСОБА_6 , а саме: худі чорного кольору з капюшоном розміром «S», яку упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, кросівки чорного кольору з вставками білого та червоного кольорів розміру 43, які упаковано до паперового конверту НПУ з пояснювальним текстом; кросівки чорного кольору з матерчатого матеріалу, які упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, спортивну кофту чорного кольору з написом «Bresiyanets» та джинсові штани світло синього кольору з биркою напис «Relucky» з ременем, які разом упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, гумові чоботи чорного кольору розміру «41», які упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку в період з 17:42 год. по 18:27 год. 14.01.2026 на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області №946/161/26 від 14.01.2026 за адресою: вул. Бессарабська, 103, с. Утконосівка, – повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;

–кросівки білого кольору із написом «sayota» розміру «44», які упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, спортивну кофту чорного кольору з написом «miumiu», яку упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, спортивну кофту чорного кольору з написом «Black Cyclon» розміру «3XL», яку упаковано до паперового пакету НПУ з пояснювальним текстом, вилучені в ході проведення санкціонованого обшуку в період з 18:45 год. по 19:23 год. 14.01.2026 на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області №946/159/26 від 14.01.2026 за адресою: вул. Лиманська, 117, с. Утконосівка, – повернути законній представниці ОСОБА_11 .

15.Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.01.2026, на відеозаписи з камер відеоспостереження, які розташовані на будинках за адресами: АДРЕСА_8 на дисках DVD+R марки «MastAK» розмірами 4,7 GB, – залишити без змін та вказані диски з відеозаписами залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

16.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебувають під вартою, – в той самий строк з моменту вручення їм копії вироку.

17.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

18.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Головуючий – суддя Суддя Суддя

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3