Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №597/1807/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 597/1807/25Головуючий у 1-й інстанції

Провадження № 23-з/4817/15/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія - підсудність

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 р.

Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

розглянувши подання голови Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г. про направлення матеріалів адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП до іншого суду Тернопільської області для розгляду по суті,

в с т а н о в и в :

Голова Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г. звернулась з поданням про направлення справи про адміністративне правопорушення № 597/1807/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на розгляд до іншого суду.

Обґрунтовуючи мотиви звернення з поданням, зазначає, що під час здійснення автоматизованого розподілу справи №597/1807/25 (провадження 3/597/621/2025) не вдалось виконати розподіл, так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи подання, вважаю, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У Заліщицькому районному суді Тернопільської області працює троє професійних суддів, а саме: Шевчук В.М., Тренич А.Г., Торська І.В.

Як вбачається із матеріалів подання, протоколом автоматизованого розподілу судової справи, головуючим суддею визначено суддю Шевчук В.М. 29.12.2025 суддя Шевчук В.М. подала заяву про самовідвід, яку постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 20.01.2026 року задоволено, матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Тренич А.Г.. 08.07.2026 суддя Тренич А.Г. подала заяву про самовідвід, яку постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 20.07.2026 року задоволено, матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Рішенням ВРП від 07.05.2026 року №868/1/11-26 судді ОСОБА_2 продовжено строк відрядження до Шевченківського районного суду міста Львова для здійснення правосуддя на 1 (один) рік з 07.07.2026 року.

22.07.2026 року в програмі Д-3 сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Із врахуванням вищевказаних обставин у Заліщицькому районному суді Тернопільської області неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

За результатами аналізу законодавства та сталої практики Верховного Суду вбачається, що існують підстави, за наявності яких передача справи про адміністративне правопорушення на розгляд іншого суду є обов`язковою (справа стосується особи, яка працює або працювала на посаді судді в тому суді, до підсудності якого належить здійснення провадження; особа яка притягається до адміністративної відповідальності є працівником суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду).

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, а також спеціальних норм, що передбачають вирішення питання про відвід судді чи направлення справи про адміністративне правопорушення на розгляд з одного суд до іншого.

Разом з тим, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, у п. 132 рішення ЄСПЛ від 20.02.2013 року у справі “Гарабін проти Словаччини” зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме - правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів.

При цьому, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року).

Наведену позицію підтримує Конституційний Суд України, який у п. 3.4 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Так, за змістом ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З огляду на викладене, а також виходячи з пріоритету права особи на справедливий суд та своєчасний розгляд справи компетентним судом, вбачаю за доцільне задовольнити подання голови Заліщицького районного суду Тернопільської області та направити справу про адміністративне правопорушення № 597/1807/25 (провадження 3/597/621/2025) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на розгляд до територіально найбільш наближеного суду, а саме до Борщівського районного суду Тернопільської області.

Керуючись ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст.1, 7, 276, 257 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Подання голови Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г. про зміну підсудності матеріалів справи № 597/1807/25 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП — задовольнити.

Справу про адміністративне правопорушення № 597/1807/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, передати на розгляд до Борщівського районного суду Тернопільської області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя