Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №682/1633/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1633/26

Провадження № 1-кп/682/133/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026244000000699 від 04.06.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славута Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

10.06.2025 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 34 000 грн;

16.10.2025 Острозьким районним судом Рівненської області, за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу 34 000 грн;

04.12.2025 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 126-1, ст. 71 КК України, до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України;

15.05.2026 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 390-1, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317 КК України, із застосуванням ст. 70, 71 КК України остаточно до покарання у виді 9 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, крім житла,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 будучи неодноразово раніше судимим, востаннє засуджений 15.05.2026 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 390-1, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317 КК України, із застосуванням ст. 70, 71 КК України остаточно до покарання у виді 9 років 2 місяців позбавлення волі,з конфіскацією всього майна, крім житла, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нове, кримінальне правопорушення (злочин) з наступних обставин.

Так, постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2024 по справі № 682/3004/24, яка набрала законної сили 24.12.2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Будучи належним чином ознайомлений та маючи реальну можливість виконувати постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.12.2024 в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, знаючи про вказане рішення суду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч. 1 ст. 129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ОСОБА_4 , не виконав постанову суду та 04.06.2026 о 12 годині 55 хвилин, керуючи транспортним засобом мотоциклом марки «Forte», д.н.з НОМЕР_1 , проїжджав по вулиці Приміській м. Славута Шепетівського району Хмельницької області.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, а саме: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

29.07.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди сторони домовилися про те, що ОСОБА_4 беззастережно визнає свою вину вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2026, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 4 місяці з конфіскацією всього майна, крім житла.

В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаюється, підтвердив обставини вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. Підтримав угоду, заявив про здатність виконати умови угоди, та ствердив, що його позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось. Наслідки укладення угоди йому повністю зрозумілі.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та просив призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Прокурор зазначила, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначити узгоджене покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Процесуальні витрати у справі – відсутні.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.07.2026, укладену між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026244000000699 від 04.06.2026, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2026, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 4 (чотири) місяці з конфіскацією всього майна, крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня ухвалення вироку суду, зарахувавши у строк відбуття покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2026.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази - оптичний DVD-R диск з вмістом відеозапису із грудного відеореєстратора марки " Motorola" " VB00V3 " ID 905951, під назвою " export-5c834" та оптичний CD-R диск з вмістом відеозапису із відеореєстратора під назвою " Video 2026-06-08 at 09.57.26" за 04.06.2026 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя ОСОБА_1