Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №681/1091/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1091/26

Провадження 1-кп/681/84/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі - головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026244060000208, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2026,

по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Каленичі Полонського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 спричинив умисне легке тілесне ушкодження за таких обставин.

Так, 01.07.2026, приблизно о 15:30 год, в коридорі будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в присутності малолітніх дітей останньої: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ґрунті раніше виниклого конфлікту виникла суперечка, яка переросла в бійку.

У цей же день, час та місці, ОСОБА_2 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні та з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з прикладанням фізичної сили кулаком правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_3 , після чого схопив рукою потерпілу за шию, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій виличній ділянці, садна на передній поверхні шиї справа, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.

Прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, в якому зазначено, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини й згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла не заперечує проти такого розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 381 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , в якій обвинувачений зазначає про те, що беззаперечно визнає винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.

Крім того, у вказаній вище заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Також у цій заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами й згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву про беззаперечне визнання своєї винуватості, згоду із встановленими під час дізнання обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутності сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному ст. 381 КПК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, мотиви і причини скоєння, його сімейний та матеріальний стан, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, однак перебуває під спостереженням лікаря-психіатра.

Так, згідно з висновком експерта № 522 від 27.07.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_2 виявляє легку розумову відсталість з поведінковими розладами. У період інкримінованого йому діяння він не в повній мірі усвідомлював свої дії та неповною мірою міг керувати ними. При цьому, відповідно до висновку, застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає альтернативні види покарань: штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Суд, обираючи вид покарання, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт. Згідно з ч. 2 цієї ж статті, громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Обмежень, передбачених ч. 3 ст. 56 КК України, судом не встановлено, оскільки ОСОБА_2 не є особою, визнаною особою з інвалідністю першої або другої групи, не є пенсіонером та не проходить строкову військову службу.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КК України, покарання у виді виправних робіт відбувається за місцем роботи засудженого. Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_2 є непрацюючим. Таким чином, призначення йому покарання у виді виправних робіт є недоцільним та фактично неможливим для виконання.

Розглядаючи можливість призначення покарання у виді штрафу, суд враховує, що обвинувачений є непрацюючим, не має самостійного доходу та засобів для його сплати. Крім того, зважаючи на наявність обтяжуючої обставини (вчинення кримінального правопорушення у присутності малолітніх дітей потерпілої), а також на встановлені експертизою особливості психічного розвитку обвинуваченого (наявність легкої розумової відсталості з поведінковими розладами), суд доходить до висновку, що покарання у виді майнового стягнення (штрафу) буде недостатнім та неефективним для виправлення обвинуваченого. Штраф не матиме належного виховного впливу та не сприятиме корекції його поведінки.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що покарання у виді 8 0 годин громадських робіт, що відповідає межам, встановленим санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, є найбільш співмірним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Саме залучення до суспільно корисної безоплатної праці матиме необхідний дисциплінуючий та виховний вплив на особу обвинуваченого з урахуванням його віку, соціального статусу та стану здоров’я, та повністю відповідає тяжкості вчиненого.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся, кримінальним правопорушенням потерпілому матеріальна шкода не завдана.

Запобіжний захід не обирався, підстави для його застосування відсутні.

Керуючись наведеним, ст.ст. 370, 374, 381, 382, 394 КПК України суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Речові докази та судові витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід відносно обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7