Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №607/13555/26
Суддя: Дуда О. О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.07.2026 Справа №607/13555/26 Провадження №3/607/4072/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст.173-2, ч.3 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
16.06.2026 о 03:00 год гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно батька гр. ОСОБА_2 , а саме словесно ображала, принижувала, погрожувала, шарпала за одежу, штовхала, чим завдала коди його здоров`ю психічного характеру та порушила п.3, 14, 17 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашнього насильства», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №781657 від 16.06.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 10.06.2026 близько 17:00 год гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 вчинила відносно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювала словесні образи, погрози, внаслідок чого завдала шкоди його психічному здоров`ю, чим порушила вимоги п.3, 14 ч.1 ст. 1 розділу 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №033023 від 16.06.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Також, 16.06.2026 близько 16:30 год гр. ОСОБА_1 а адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме висловлювала словесні образи в його сторону, принижувала, залякувала та погрожувала фізичною розправою в наслідок чого завдала шкоди його психічному здоров`ю, чим порушила вимоги п.3, 14 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашнього насильства» від 07.12.2017 року №2229-VIII, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №783077 від 16.06.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
16.06.2026 близько 16:30 год гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , спілкувалася із постраждалим ОСОБА_2 особисто, чим порушила вимоги п.3 Термінового заборонного припису серії АА №654860, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №783076 від 16.06.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-8 КУпАП.
Окрім того, 10.06.2026 близько 17:00 год гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , спілкувалася із постраждалим ОСОБА_2 особист, чим порушила вимоги п.2, 3 Термінового заборонного припису серії АА №654860 від 03.06.2026, а саме заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №033022 від 16.06.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-8 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.3 ст. 173-8 КУпАП, визнала повністю.
З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов`язані з повторним протягом року вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно норм вказаного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.3 ст. 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно п.16 ч.1 ст.1 р.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно із п.4 ч.1 ст.10 даного Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.25 вказаного Закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , виражається у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тому для настання відповідальності за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої такий був винесений, слід чітко встановити, коли, ким та на який період було винесено терміновий заборонний припис, які заходи містив вказаний припис та чи знав кривдник про винесення щодо нього такого припису.
Як видно із долучених до матеріалів справи копій термінових заборонних приписів стосовно кривдника серії АА №654860 від 16.06.2026 року такий був винесений відносно ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням нею щодо свого батька ОСОБА_2 домашнього насильства на строк сім діб з 04 год 00 хв 16.06.2026 року до 04 год 00 хв 23.06.2026 року, та серії АА №654856 від 03.06.2026 року, такий був винесений відносно ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням нею щодо свого батька ОСОБА_2 домашнього насильства на строк десять діб з 20 год 00 хв 03.06.2026 року до 20 год 00 хв 13.06.2026 року.
Також зі змісту вказаних термінових заборонних приписів вбачається, що відносно ОСОБА_1 працівником поліції було застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника у вигляді: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборони на вищевказаний строк в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, якою згідно із даними приписами є ОСОБА_2 .
Разом з тим, із досліджених та оцінених у відповідності до положень ст.252 КУпАП в судовому засіданні матеріалів справи, докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2, ч.3 ст.173-8 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №781657 від 16.06.2026, серії ВБА №033023 від 16.06.2026, серії ВАД №783077 від 16.06.2026, серії ВАД №783076 від 16.06.2026, серії ВБА №033022 від 16.06.2026; додатком до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №781657 за ч.3 ст.173-2 відносно ОСОБА_1 від 16.06.2026; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №31280 від 16.06.2026; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.06.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.06.2026; копією розписки від 16.06.2026; копією термінового заборонного припису серії АА №654860 від 16.06.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2026; рапортом інспектора СПДН ВППП в Тернопільській області капітана поліції І. Цісельського від 16.06.2026; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП; копією рапорта начальника СПДН ВП ПП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області капітана поліції Г. Гуменюк від 09.12.2024; довідкою про проходження (участь) у програмі для кривдників від 22.05.2026; копією документа ОСОБА_3 ; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №30554 від 10.06.2026; заявою ОСОБА_2 від 10.06.2026; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №31436 від 16.06.2026; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-8 КУпАП; копією термінового заборонного припису серії АА №654856 від 03.06.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 03.06.2026.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки вона вчинила правопорушення будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства та ч.3 ст. 173-8 КУпАП невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Обираючи таке стягнення, суддя керується ч. 2 ст. 36 КУпАП, якою визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу порушника, його майновий стан, те, що вона систематично здійснює адміністративні правопорушення, вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 173-2, 173-8, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 173-2, ч.3 ст. 173-8 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua