Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №604/462/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа №604/462/26

Провадження №3/604/167/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 липня 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644361 від 18 квітня 2026 року, «18.04.2026р близько 22:20 год в м. Скалат по вул. Тернопільська 5 водій ОСОБА_1 06.10.1985рн керував транспортним засобом Міцубіші Паджеро Ваґон днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота не стійка хода почервоніння обличчя поведінка що не відповідає дійсності. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан визначення алкогольного сп`яніння за допомогою сертифікованого газоаналізатора драгер 6820 чи в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями порушив п.2.5 ПДР України відповідальність за ч.1ст130 КУпАП чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленго порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарськи».

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що протокол про адміністративне правопорушення був складений з порушенням встановленої законом процедури, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження події адміністративного правопорушення, оскільки наданий суду відеозапис не стосується події інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а свідки не були залучені при складанні протоколу. Просить суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю доказів які б підтверджували подію адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення захисника, суддя приходить до таких висновків.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться доказами. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до вимог п.2.9. «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5. ПДР зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР передбачена ст.130 КУпАП.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп`яніння регулюється вимогами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735).

Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан сп`яніння проведений із порушенням чинного порядку визнається недійсним.

Судом з наданих матеріалів встановлено, що доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення матеріали справи не містять. На оптичному дику, долученому до справи, міститься відеозапис, на якому зафіксовано події, що стосуються іншої особи, у інший час у іншому місці, ніж ті, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644361 від 18 квітня 2026 року. Вказаний відеозапис не містить відомостей щодо пропонування саме ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що невілює доказове значення наданих поліцією доказів.

Свідки до складання протоколу не залучались, письмові пояснення від ОСОБА_1 працівниками поліції не відбирались.

За таких обставин, із матеріалів вказаної справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що наявні у справі докази не доводять наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У той же час наявні у цій справі матеріали справи вказують про безпідставність і незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП, оскільки жодним доказом не підтверджено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку чи взагалі керував вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення транспортним засобом у вказаному місці у вказаний час, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При оцінці вказаних обставин, суд враховує положення ч.2 ст.251 КУпАП, відповідно до якої, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, та положення ст.62 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як зазначав Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019, елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Отже, з досліджених у судовому засіданні доказів не можливо встановити факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачного ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови останнього пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ст.61 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не можу бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 .

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 280, 283 КУпАП,

У Х В А Л И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Підволочиський районний суд Тернопільської області.

Суддя Н.Б. Сташків