Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №710/1369/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 710/1369/25

Провадження № 22-ц/821/1482/26

Категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Сіренка Ю. В.,

секретаря - Кукушкіної А. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Шполянська державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Буянова Ігора Васильовича на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 05 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Шполянська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника Буянова І. В., звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, в якому просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до актового запису про смерть № 433, виданого 03.12.2019, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Шпола, Черкаської області, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено третіми особами: Шполянську державну нотаріальну контору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

12.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, проте, після відкриття провадження судом було встановлено обставини, які є підставою для залишення позову без руху.

06.04.2026 Шполянськиим районним судом Черкаської області було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ним повного тексту цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання копії позову та копії всіх додатків, що додаються до нього з перекладом для третьої особи на одну із офіційних мов Фінляндії (фінську або шведську). Роз`яснено позивачу, що у випадку невиконання умов цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.

На підставі клопотання представника позивача про неможливість здійснення перекладу позовної заяви з додатками у п`ятиденний термін, ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 15.04.2026 продовжено позивачу строк для усунення недоліків до 24.04.2026.

24.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він вказав, що для здійснення перекладу позовної заяви з додатками на фінську мову необхідний час до 28.04.2026, а тому, з метою недопущення порушення прав позивача, ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24.04.2026 було продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків до 04.05.2025.

04.05.2026 до Шполянського районного суду Черкаської області від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій останній зазначив, що жодного слова про зазначене ним в попередніх заявах щодо повідомлення третьої особи ОСОБА_3 та можливості повідомлення третіх осіб у спосіб визначений п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень судом не зазначено. Розуміючи те, що за загальним правилом, суд не зобов`язаний надавати детальну відповідь на кожен без винятку аргумент чи питання, викладені стороною в заяві або клопотанні, проте вважає що аргументи представника позивача, викладені в раніше поданих ним заявах, мають значення для вирішення конкретного процесуального питання, і їхнє не вирішення є порушенням ст. 7, ст. 9 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». Крім того, ігноруючи ключові аргументи зазначені представником позивача, роблять ухвалу невизначеною та незрозумілою, що є порушення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини). У зв`язку з вищевикладеним, зазначив, що виконання ухвали без вирішення питань, які виникли під час підготовчого засідання на разі є не доречним.

05.05.2026 ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області позов ОСОБА_1 – залишено без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, 20.05.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Буянов І. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала не містить правової визначеності оскільки не містить відповіді на всі процесуальні питання які були порушені стороною у клопотанні.

Зазначив, що під час підготовчого провадження виникли процесуальні питання щодо неможливості продовження проведення підготовчого провадження у зв`язку з неповідомленням третіх осіб. Ухвала суду першої інстанції від 06.04.2026 стосувалась лише однієї особи – ОСОБА_4 , проте, скаржником ставилось питання щодо обох третіх осіб.

Вважає, що аргументи сторони позивача викладені в заявах щодо повідомлення третьої особи ОСОБА_3 мають ключове значення для вирішення конкретного процесуального питання і загалом судової справи, оскільки в ній встановлюються родинні відносини саме цієї третьої особи, а їх не вирішення є порушенням ст. ст. 7, 9 Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». До того ж, ігнорування аргументів позивача, роблять ухвалу суду невизначеною та незрозумілою, а тому скаржник розцінює це, як порушення права на справедливий суд.

Водночас, зауважив, що суд першої інстанції звузив можливості позивача щодо повідомлення третьої особи у спосіб визначений п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, відповідно до якої, у відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

З огляду на викладене вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.

09.07.2026 від представника ОСОБА_2 – адвоката Різник В. П. на адресу Черкаського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду, звертає увагу, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19.06.2026 було відкрито апеляційне провадження у даній справі та встановлено, що відзив на апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів з моменту одержання цієї ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача вказала, що ОСОБА_2 отримала ухвалу про відкриття провадження 27.06.2026 та вважає, що останнім днем для подання відзиву є 07.07.2026, однак з матеріалів справи вбачається, що вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_2 – адвокату Різник В. П. в підсистемі «Електронний суд» 20.06.2026 (т. 2 а.с. 152).

Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 127 ЦПК України).

З огляду на наведене, враховуючи, що матеріали справи містять відомості щодо отримання представником ОСОБА_2 – адвокатом Різник В. П. ухвали Черкаського апеляційного суду про відкриття провадження від 19.06.2026 в її електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 20.06.2026, то останній днем на подачу відзиву на апеляційну скаргу є 30.06.2026, до того ж, апеляційний суд звертає увагу, що відповідачем питання про поновлення такого строку у поданому ним відзиві не порушувалось.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскільки відзив на апеляційну скаргу представником ОСОБА_2 – адвокатом Різник В. П. подано після закінчення строку, визначеного ухвалою про відкриття провадження, він не може бути прийнятий судом як належний процесуальний документ.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Буянова І. В., представника ОСОБА_2 – адвоката Різник В. П., дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції приведеним вимогам законодавства не відповідає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Дія 97» проти України» (заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року, заява № 39843/98; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції посилався на ч. 13 ст. 187 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (ч. 12 ст.187 ЦПК України).

Частина 13 ст. 187 ЦПК України передбачає, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 , через свого представника Буянова І. В., звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, в якому просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до актового запису про смерть № 433, виданого 03.12.2019, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Шпола, Черкаської області, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 1 – 3).

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено третіми особами: Шполянську державну нотаріальну контору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Разом з тим, до позовної заяви позивачем долучено копію даних про відправу позовної заяви з додатками на 33 арк. третій особі, а саме вбачається, що 08.09.2025 здійснено відправку на адресу 15210LANTI Фінляндія, отримувач: POYHCNEN OLGA (т. 1 а.с. 21).

З копії заяви про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця, поданої ОСОБА_4 вбачається, що остання проживає у Фінляндській Республіці за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 124).

Відповідно до копії «заявления 38 АА 3181360» ОСОБА_3 , останній є громадянином РФ (т. 1. а.с. на звороті).

Згідно копії конверта, адресою відправника ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 (а.с. 123).

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 12.09.2025 було відкрито провадження у справі та призначено дату підготовчого засідання (т. 1 а.с. 27 -28).

05.04.2026 від представника ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому повідомив, що вся направлена ним кореспонденція на адресу третьої особи ОСОБА_4 повернулась не отриманою. Крім того, щодо повідомлення третьої особи ОСОБА_3 вказав, що проживання особи в РФ не входить до переліку випадків відповідно до яких суд має право робити оголошення на сайті судової влади. З огляду на викладене вказав на відсутність процесуальних підстав для продовження розгляду підготовчого провадження у даній справі ( т. 1 а.с. 76 – 80).

06.04.2026 Шполянським районним судом Черкаської області було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ним повного тексту цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання копії позову та копії всіх додатків, що додаються до нього з перекладом для третьої особи на одну із офіційних мов Фінляндії (фінську або шведську). Роз`яснено позивачу, що у випадку невиконання умов цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду (т. 1 а.с. 85 – 87).

Ухвалами Шполянського районного суду від 15.04.2026 та 24.04.2026 строк для усунення неодноразово продовжувався (т. 1 а.с. 93, 105).

05.05.2026 ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області позов ОСОБА_1 – залишено без розгляду в зв`язку з тим, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Апеляційний суд зауважує, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Підставою залишення позову без розгляду слугувало те, ще позивачем не було усунуто недоліки перелічені в ухвалі суду від 06.04.2026 про залишення позовної заяви без руху, а саме не надано копії позову з перекладом на фінську або шведську мову у визначений судом строк.

Поза тим, в апеляційній скарзі, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції було проігноровано питання щодо належного повідомлення третьої особи ОСОБА_3 , який проживає на території рф.

У ст. 175 ЦПК України встановлено перелік відомостей, які повинні міститись в позовній заяві. Зокрема п. 2 ч. 3 цієї статті передбачено, що в позовній заяві повинні бути зазначені місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.

У позовній заяві позивач зазначив адресу третьої особи ОСОБА_3 АДРЕСА_3 , рф, однак, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться відомості про те, що ОСОБА_3 згідно зі ст. 8 Закону України «Про громадянство» є громадянином України з 13.05.2011, що підтверджується копією листа Центрально-південного міжрегіонального управління державної міграційної служби (т. 1 а.с. 14).

Разом з тим, у довідці, виданій Звенигородським РВП ГУНП в Черкаській області від 26.06.2024 № 3391/64-2024, на адвокатський запит від 21.06.2024 повідомляється, що у провадженні сектору кримінальної поліції Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області перебуває ОРС категорії «Розшук» № 222016001 від 23.03.2015 по розшуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 . Паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 05.07.2013, виданий Шполянським РВ УМВС (т. 1 а.с. 70).

Водночас, у матеріалах справи, а саме в «заявлении 38 АА 3181360», що міститься в наданій на виконання ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 12.09.2025 копії спадкової справи № 89/2020 заведеної після смерті ОСОБА_5 , наявні відомості, що « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , выданный УМВД Росии по Курской области 10.08.2018, без регистрации».

Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.

Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Статтею 2 Закону України «Про громадянство України» передбачено, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Крім того, колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги щодо того, що повідомлення про розгляд даної справи ОСОБА_3 , який проживає на території, шляхом розміщення оголошення на сайті є неналежним повідомленням з огляду на наступне.

Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» у рубриці «Експорт», у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з поштою росії та білорусі, посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Разом з тим, копію відповіді АТ «Укрпошта» № 1.30.002.-29124.25 від 29.07.2025 на запит адвоката Буянова І. В. від 25.07.2025 № 24/25-25/27 з аналогічним змістом долучено позивачем до позовної заяви (т. 1 а.с. 20).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

З метою дотримання гарантій справедливого судового розгляду, дотримання принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін, враховуючи факт відсутності дипломатичних відносин між Україною та рф, припинення дії стосовно цих країн Мінської Конвенції 1993 року, що унеможливлює використання судом засобів поштового зв`язку для інформування ОСОБА_7 , судом першої інстанції було опубліковано оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (т. 1 а.с. 117, 194 249, т. 2 а.с. 33, 50), що згідно положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням учасника справи.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 05.03.2025 по справі № 947/16221/24 звернув увагу, що рф, порушивши Статут Організації Об`єднаних Націй, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум (пункти 1, 2), Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі 01 серпня 1975 року, договори, укладені між Україною та росією, зокрема про українсько-російський державний кордон, вийшла за межі своїх суверенних прав, гарантованих статтею 2 Статуту ООН, а тому є, відповідно до прийнятих Україною нормативних актів, державою-агресором, що свідчить про відсутність у неї судового імунітету.

Верховний Суд дійшов висновку, що з метою дотримання гарантій справедливого судового розгляду, дотримання принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін, враховуючи факт відсутності дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією, припинення дії стосовно цих країн Мінської Конвенції 1993 року, що унеможливлює використання судом засобів поштового зв`язку для інформування рф про провадження у справі, суд першої інстанції мав роз`яснити позивачу право (можливість) самостійно інформувати державу-відповідача в особі її органів державної влади про провадження у справі в українському суді, а також повідомити відповідача про час, дату та місце судового засідання шляхом публікації оголошення на офіційному веб порталі судової влади України.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що аналогічний порядок повідомлення учасників справи про судовий розгляд може бути застосований і до учасників справи - фізичних осіб, які проживають на території російської федерації.

Поряд з цим, під час розгляду справи, було встановлено, що третя особа, ОСОБА_4 проживає на території Фінлядської Республіки, що, зокрема, вбачається із її зави про відмову від спадщини.

На підставі клопотання представника позивача – адвоката Буянова І. В. щодо неможливості продовжувати підготовче засідання через неналежне повідомлення третіх осіб, 06.04.2026 Шполянським районним судом Черкаської області було винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ним повного тексту цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання копії позову та копії всіх додатків, що додаються до нього з перекладом для третьої особи на одну із офіційних мов Фінляндії (фінську або шведську).

У подальшому, судом першої інстанції неодноразово продовжувався строк на усунення вказаних ухвалі недоліків, проте оскільки такі усунуті скаржником не були, ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 позовну заяву залишено без розгляду, однак апеляційний не може погодитись з таким рішенням з огляду на наступне.

Провадження в справах за участю іноземних осіб здійснюється з урахуванням положень розділу ХІ ЦПК України (ст. ст. 496-502), Закону України «Про міжнародне приватне право», також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або декількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Відповідно до ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів, отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Як зазначено у ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Також, ст. 498 ЦПК України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

У рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати допомогу від Фінляндії.

Згідно з п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття (розгляду) позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

У справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17 січня 1970 року зазначено, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

У рішеннях ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року (пункт 65), у справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року (пункт 122) зазначено, що однією із гарантій 6 Конвенції є право на забезпечення ефективного доступу до суду для того, щоб учасники судового процесу могли одержати рішення, яке стосується їх «прав та обов`язків».

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і перешкодило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів акцентує увагу, що судом першої інстанції помилково визначено, що документи, які підлягають врученню мають бути перекладені позивачем виключно на фінську або шведську мови, оскільки у доданих до заяви ОСОБА_8 про відмову від спадщини документах, а саме копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в графах національність зазначено «росіянка».

Таким чином, у суду є підстави вважати, що мова, яку розуміє третя особа ОСОБА_8 також є російська, а тому визначивши фінську або шведську мови для перекладу копії позову та додатків, що до нього додаються, суд першої інстанції звузив можливості позивача щодо повідомлення третьої особи у спосіб п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду, наголошує, що аналіз ст. ст. 175, 177, 185, 187 та 257 ЦПК України свідчить, що інститут залишення позовної заяви без руху спрямований на усунення недоліків позовної заяви до відкриття провадження у справі або у випадку, передбаченому ч. 11 ст. 187 ЦПК України, коли саме суд після відкриття провадження встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Отже, підставою для застосування цього процесуального механізму є встановлення відповідних недоліків судом, а не їх самостійне виявлення позивачем.

Відтак, подання позивачем клопотання про неможливість продовжувати підготовче засідання не породжує для суду обов`язку застосувати зазначену процедуру та не може бути підставою для подальшого залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм процесуального права, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Буянова Ігора Васильовича–задовольнити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 05 травня 2026 рокускасувати, справу направити до Шполянського районного суду черкаської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст складено 28 липня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

Ю. В. Сіренко