Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №709/525/26 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 709/525/26

Провадження № 22-ц/821/1577/26

Категорія 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

секретаря: Руденко А.О.

учасники справи:

позивач:

відповідач:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,

представник позивача – Вакула Єлизавета Дмитрівна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача – адвокат Олійник Сергій Васильович

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєвої Маргарити Сергіївни на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 травня 2026року (ухваленого під головуванням судді Левченка В.В. в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 29.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-5164.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 9900,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 21 день, знижена % ставка – 0,01 % в день, стандартна % ставка – 2,5 % в день.

Також, додатковою угодою № 1 від 11.04.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1372-5164 від 29.03.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5400,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди. Однак, відповідач належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 17.02.2026 має заборгованість в розмірі 47644,37 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 7297,62 грн, та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 40346,76 грн.

Зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 7264,74 грн за умови погашення відповідачкою решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 40379,64 грн.

На підставі наведеного, ТОВ « Укр Кредит Фінанс» просило суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40379,64 грн та судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - відмовлено повністю.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції, виходив з того, що станом на 13.07.2024 відповідачем було у повному обсязі погашено кредитну заборгованість та була наявна переплата у розмірі 2115,51 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

01.06.2026 представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєва М.С. подала, через систему «Електронний суд», апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вважаючи рішення суду таким, що постановлене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було забезпечено повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач попередньо ознайомилася з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1372-5164 від 29.03.2024 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови.

ОСОБА_1 підписала вказаний кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С2079, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.

Перерахування кредитних коштів відбулося на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.

При заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач сама обрала базовий період, а саме 21 день, протягом якого вона буде сплачувати саме відсотки.

Крім того, умовами кредитного договору та Правилами чітко визначено порядок повернення кредиту та черговість погашення заборгованості.

Звертає увагу на те, що ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладення договору. Проте, ОСОБА_1 вказаним правом не скористалась та продовжувала користуватися кредитом на погоджених між сторонами умовах.

До позовної заяви було долучено розрахунок заборгованості за договором № 1375-5164 від 29.03.2024, станом на 17.02.2026.

Як вбачається з вказаного розрахунку, відповідачем було внесено 12 платежів на загальну суму 36120,36 грн, які було зараховано на погашення нарахованих відсотків за користування кредитом.

Отже, позивач законно нарахував проценти за користування кредитом, згідно п. 4.10 та 10.1 кредитного договору, протягом строку договору, що визначені в п. 4.12 кредитного договору.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та здійснив помилковий розрахунок заборгованості, оскільки дійшов висновку про спрямування коштів на погашення тіла кредиту, тоді як із розрахунку вбачається, що вони були зараховані на погашення процентів.

Крім того, на дату укладення кредитного договору № 1372-5164 від 29.03.2024 – діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.

Отже, денна процентна ставка, передбачена пунктами 4,15 та 4.18 Договору, відповідає вимогам чинного законодавства та не перевищує встановлених законодавчих обмежень на момент укладення договору.

Відзив на апеляційну скаргу.

22.06.2026 представник ОСОБА_1 – адвокат Олійник С.В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив судове рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.05.2026 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.

Враховуючи не доведення стороною позивача свої позовних вимог та наявну фактичну переплату кредитної заборгованості відповідачкою, суд прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позиція позивача про те, що жодного платежу на погашення заборгованості відповідачем за весь час користування кредитними коштами не було внесено, спростована під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Твердження позивача про те, що він має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. та п. 10.1 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12 кредитн6ого договору у розмірі 2,50% денної відсоткової ставки – не ґрунтується на положеннях ст. 8 ч. 5 ст. 12 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Умова договору щодо застосування процентної ставки 2,5% після 22.04.2024 суперечить імперативним вимогам закону, а тому є нікчемною та не підлягає застосуванню незалежно від волі сторін.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2024 між ТОВ «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1372-5164.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А2079 для підписання кредитного договору № 1372-5164 від 29.03.2024 року.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 9900,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день; знижена % ставка - 0,01 % в день, стандартна % ставка - 2,50 % в день.

Додатковою угодою № 1 від 11.04.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1372-5164 від 29.03.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5400,00 грн.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний, відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Станом на 17.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить: 47644,37 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 7297,62 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 40346,76 грн.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 7264,74 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 40379,64 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1372-5164 в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Підписання договору з боку позичальника здійснено за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2079.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 9900,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період – 21 день; знижена процентна ставка 0,01 % в день; стандартна процентна ставка 2,50 % вдень.

Станом на 17.02.2026 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становить 47644,37 грн., що складається з: простроченої заборгованості за кредитом 7297,62 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 40346,76 грн.

Кредитодавець просив суд стягнути із відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину (застосувавши програму лояльності), а саме заборгованість у розмірі 40379,64 грн, яка складається із наступного: простроченої заборгованості за кредитом 7297,62 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33082,02 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_1 взяті зобов`язання перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належним чином виконала, у зв`язку з чим у неї відсутня заборгованість та наявна фактична переплата кредитної заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У зв`язку з підписанням 29.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, електронного Договору про відкриття кредитної лінії № 1372-5164, відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 9900,00 грн.

Факт перерахування 29.03.2024 грошових коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay в сумі 9900,00 грн на номер банківської картки № НОМЕР_1 , підтверджується відповідною довідкою.

11.04.2024 між кредитодавцем та позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1372-5164 від 29.03.2024.

Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 5400,00 грн.

Після надання додаткових грошових коштів, позичальник зобов`язується повернути грошові кошти у розмірі 9812,62 грн, яка складається із суми неповернутих грошових коштів та суми додаткових грошових коштів (п. 2.3), кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення додаткової угоди – 287 календарних днів, орієнтовна загальна вартість кредиту – 83236,34 грн (п. 3); денна процентна ставка – 2,5 % (п. 4).

Факт перерахування 11 квітня 2024 року грошових коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay в сумі 5400,00 грн на номер банківської картки № НОМЕР_2 підтверджується відповідною довідкою.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті Товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить п. 12 договору - реквізити сторін.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору та додаткової угоди.

Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 17.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить: 47644,37 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом – 7297,62 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 40346,76 грн.

Разом з тим, позивач просив стягнути із відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину (застосувавши програму лояльності), а саме заборгованість у розмірі 40379,64 грн, яка складається із наступного: простроченої заборгованості за кредитом 7297,62 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33082,02 грн.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону).

В свою чергу, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставка визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 29.03.2024 по 22.01.2025 (у межах строку кредитування) в сумі 33082,02 грн.

Відповідно до п. 4.15 кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає 2,50 %.

Пунктом 4.10 кредитного договору та п. 4 додаткової угоди передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка у розмірі 2,50 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, яка була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період часу з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки 2,5 %, в період часу з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

Отже, у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Проте, як вбачається із умов кредитного договору та підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором, позивачем у період з 22 квітня 2024 року по 22 січня 2025 року нараховувалась заборгованість відповідачу за процентами із денною відсотковою ставкою у розмірі 2,50 %, що не відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Не погодившись із розрахунком заборгованості, суд першої інстанції навів свій розрахунок виходячи з наступного.

Кредитний договір було укладено 29.03.2024, тобто після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, а тому, максимальний розмір денної процентної ставки на момент укладення договору та до 21.04.2024 (включно) становив 2,5 %.

Станом на 21.04.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором становила 9812,62 грн основного боргу та 743,80 грн заборгованість за відсотками.

В період із 22.04.2024 до 19.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становить 1,5 %, що станом на 22.04.2024 становить 147,19 грн.

Відповідач частково сплачувала кредитну заборгованість, а саме: 26.04.2024 внесла грошові кошти у розмірі 200,00 грн; 09.05.2024 – 1000,00 грн; 10.05.2024 – 4204,88 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, вказані суми були зараховані позивачем у рахунок оплати заборгованості за процентами за ставкою 2,50 % в день.

Станом на 10.05.2024 заборгованість відповідача мала б становити: 9812,62 грн за тілом кредиту та 3540,41 грн заборгованість за відсотками (743,80 грн заборгованість за відсотками, нарахована до 21.04.2024 + 2796,61 грн заборгованість за відсотками, нарахована за максимальною процентною ставкою 1,50 % починаючи з 22.04.2024).

Отже, відповідач сплатила грошові кошти у розмірі 5304,88 грн (200,00 грн + 1000,00 грн + 4204,88 грн), які мали б бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками у розмірі 3540,41 грн, а залишок у розмірі 1764,47 грн мав бути зарахований у погашення заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, станом на 10.05.2024, заборгованість відповідача становить 8048,15 грн тіла кредиту.

05.06.2024 відповідачем у рахунок погашення кредитної заборгованості, було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

Проте, із врахуванням сплати 05.06.2024 відповідачем грошових коштів у розмірі 5000,00 грн, які мали б бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками у розмірі 3138,72 грн, а залишок у розмірі 1861,28 грн мав бути зарахований у погашення заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, станом на 05.06.2024, заборгованість відповідача становить 6186,87 грн тіла кредиту.

В подальшому відповідачем у рахунок погашення заборгованості, було сплачено 10.06.2024 – 1700,00 грн; 11.06.2024 - 1150,24 грн; 13.07.2024 - 7850,24 грн.

Отже, станом на 13.07.2024 відповідачем було у повному обсязі погашено кредитну заборгованість та була наявна переплата у розмірі 2115,51 грн.

Крім того, як прослідковується з розрахунку заборгованості, відповідачем здійснювалися оплати в рахунок погашення кредитної заборгованості, а саме: 14.08.2024 у розмірі 2000,00 грн, 02.09.2024 у розмірі 5000,00 грн, 15.08.2025 у розмірі 2515,00 грн.

В зв`язку з вищевикладеним, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що стороною позивача не доведено наявності заборгованості за кредитним договором № 1372-5164 від 29.03.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13.

Колегія суддів зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Судом першої інстанцій виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено і оцінено докази та встановлено обставини у справі, правильно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

Оскільки апеляційна скарга представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєвої М.С. залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» – Лазарєвої Маргарити Сергіївни – залишити без задоволення.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко