Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №545/4380/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №545/4380/25

Суддя: Чумак О. В.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4380/25 Номер провадження 22-ц/814/2416/26Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М. І. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Панченко О.О.

за участі секретаря Ванди А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року (повний текст рішення складено 19 лютого 2026 року)

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що від шлюбу вони з відповідачем ОСОБА_1 мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними розірвано 29.09.2010.

Вказала, що на цей час дитина є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Полтавському державному медичному університеті. Зазначила, що форма навчання у нього денна, що позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, через що він потребує матеріальної допомоги. Стипендію ОСОБА_3 не отримує, ніякого джерела доходів не має, а для повноцінного навчання необхідні додаткові витрати, а саме: медичний одяг, канцелярське приладдя, додатковий навчальний матеріал та інше.

Вказала, що вона одна не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, оскільки має другу групу інвалідності та потребує постійного лікування.

Зазначила, що після досягнення сином повноліття, відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, оскільки офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату, а отже має змогу утримувати їх спільну дитину.

Просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання, повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму до завершення навчання.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 рнокпп - НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 30.09.2025 і на весь період навчання, але не більш як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Не погодившись із рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції не надавав належної оцінки обставинам справи, а саме не врахував, що відповідач має дружину та неповнолітню дитини, а також батьків-пенсійного війку, які потребують матеріальної допомоги. Зазначає, що не має матеріальної можливості сплачувати аліменти на повнолітню дитину.

Позивач та третя особа будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися, надіславши заяви про розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчать записи у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , що видано Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с. 8).

Відповідно до довідки № 124 від 17.09.2025, виданої Полтавським державним медичним університетом, ОСОБА_3 є студентом Полтавського медичного університету, медичного факультету І курсу 1 групи. Перебуває на денній формі навчання з 01.09.2025 по 30.06.2031 (а.с. 7).

Згідно з наданою довідкою про доходи № 249 від 01.10.2025, ОСОБА_2 , яка працює у Полтавському професійному ліцеї транспорту, нараховано заробітну плату за період з липня 2025 року по вересень 2025 року включно у розмірі 38602, 36 грн (а.с. 13).

Відповідно до наданих відповідачем доказів з 14.10.2010 він перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.10.2010, виданого виконавчим комітетом Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 46)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , відповідач та ОСОБА_4 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 47).

Як вбачається з довідки № 613/02.14.3-48 від 19.12.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою також зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (а. с. 48).

Згідно з рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.09.2011, змінено розмір стягуваних зі ОСОБА_1 за рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.05.2011 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з частини його заробітку (доходу) до 1/6 частини щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Також змінено розмір стягуваних зі ОСОБА_1 за рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 12.11.2009 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частини його заробітку (доходу) до 1/6 частини щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 49).

Відповідно до довідок № 01-25/607 та 01-28/28 від 18.12.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається у 9-Б класі Руденківського ліцею Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, а також навчається у Новосанжарській дитячій школі мистецтв з 01.09.2019 за фахом фортепіано (7клас) та з 01.09.2022 за фахом гітари (4 клас). Батьківська плата за навчання у 2025-2026 навчальному році становить: клас фортепіано – 300,00 грн щомісячно; клас гітари – 300,00 грн щомісячно (а.с. 50-51).

Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 16.10.2025, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 має діагноз : стенокардія, кардіосклероз, отримала консультацію лікаря- кардіолога та рекомендацію на постійний прийом препаратів (а.с. 52-53).

Відповідно до виписок № 209, № 2120, № 2420,№ 1633, ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні у періоди з 24.01.2023 по 27.01.2023, з 28.08.2023 по 02.09.2023, з 22.10.2024 по 26.10.2024, з 18.08.2025 по 24.08.2025, має гіпертонічну хворобу ІІ ст, ст3, ризик ІV. IXC : стенокардія напруги ІІІФКЛ, дифузний та постінфарктний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба (а.с. 54-57).

Згідно з довідкою № УС000000003 від 18.12.2025, виданою ТОВ «УНІКОЛЛ СЕРВІС» ОСОБА_4 працює в ТОВ «УНІКОЛЛ СЕРВІС» з 24.10.2024 та на цей час займає посаду Оператора електронно-комунікаційних послуг. Дохід за період з 01.06.2025 по 30.11.2025 склав 24 633,10 грн (а.с. 59).

Відповідно до довідки про доходи від 20.12.2025, виданої центром бухгалтерського та податкового обліку служби роботи станцій регіональної філії, ОСОБА_1 займає посаду складача поїздів 6 розряду, отримує регулярний дохід у виді заробітної плати. Загальна сума доходу за період з січня 2025 року по листопад 2025 року включно без урахування аліментів становить 319063,02 грн (а.с. 60).

Судом також досліджено платіжні інструкції зі сплати комунальних послуг, наданих відповідачем (64-98).

Як вбачається з відповіді Головного управління ДПС у Полтавській області № 1404/5/16-31 від 03.02.2026 за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з липня 2025 року по листопад 2025 року включно- відсутня інформація про доходи ОСОБА_3 . Водночас, ОСОБА_3 отримав дохід у грудні 2025 року у розмірі 22, 40 грн, джерело доходу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 128).

Відповідно до довідки про доходи, виданої Полтавським державним медичним університетом, ОСОБА_3 за період з 01.09.2025 по 28.02.2026 включно доходів не отримував ( а.с. 131).

Відповідачем надано до суду копії пенсійних посвідчень ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також довідку про зареєстрованих осіб за місцем його проживання (а.с. 48, 61).

Так, відомості про дату народження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що містять надані документи свідчать про те, що відповідно до положень ст. 1, 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вони є непрацездатними у зв`язку із досягненням пенсійного віку.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Статтею 199 СК України установлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Частина 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для забезпечення та реалізації права особи на навчання та розвиток законодавцем встановлено обов`язок батьків, за наявності такої можливості, утримувати дитину до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.

Оцінюючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_3 є студентом Полтавського медичного університету, не отримує стипендії, власного заробітку не має, та знаходиться на утриманні матері, у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є працездатною особою, на утриманні має неповнолітнього сина, проживає з батьками, які є пенсіонерами, а мати потребує постійного лікування.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сторони ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , останні допитувалися у судовому засіданні в якості свідків, а позивач не заперечувала ту обставину, що останні є батьками заявника. За вказаних обставин, враховуючи, допит свідків та перевірку їх документів у судовому засіданні, суд першої інстанції у своєму рішенні помилково послався на ненадання до суду доказів на підтвердження факту наявності родинних відносин відповідача зі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

У свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками суду викладеними в оскаржуваному рішення щодо недоведеності факту перебування батьків на утриманні ОСОБА_1 , враховуючи те, що вони отримують пенсію. Крім того суду не надано доказів на підтвердження можливих значних витрат на лікування матері та неможливість у зв`язку з цим надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.

За вказаних обставин, враховуючи рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, в тому числі і на період їх навчання, перебування на утримання відповідача неповнолітньої дитини, розмір доходів сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року змінити зменшивши розмір стягуваних із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 30.09.2025 і на весь період навчання, але не більш як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, часткове задоволення апеляційної скарги та як наслідок позовних вимог, рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року також підлягає зміні в частині стягнутих судових витрат, зменшивши розмір стягнутого зі ОСОБА_1 на користь держави судового збору з 1211,20 грн. до 1110,27 грн.

Крім того, слід компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави сплачений ним за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 151,40 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року змінити зменшивши розмір стягуваних із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 ., ІНФОРМАЦІЯ_3 рнокпп - НОМЕР_1 , аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 30.09.2025 і на весь період навчання, але не більш як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Зменшити розмір стягнутого зі ОСОБА_1 на користь держави судового збору з 1211,20 грн. до 1110,27 грн.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави сплачений ним за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 151,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2026 року

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua