Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №161/26455/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/26455/25 Провадження №33/802/677/26 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Таровської А.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кушнірука А.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 17 грудня 2025 року о 18 год 10 хв, на вул. Соборності у с. Прилуцьке, Луцького району, Волинської області, керував автомобілем марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі –ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кушнірук А.В. подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність та необґрунтованість через неповноту з`ясування усіх фактичних обставин справи, істотне порушення норм процесуального права. Висновок суду про правомірність зупинки транспортного засобу ґрунтується на неперевіреній та не задокументованій інформації, не підтвердженій належними та допустимим доказами. Фактичне затримання ОСОБА_1 та особистий обшук, проведені без процесуального документування таких дій поліцейських. У матеріалах справи відсутні докази у підтвердження того факту, що перед оформленням адміністративних матеріалів останньому роз`яснювались права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2026 року стосовно нього скасувати, провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного сп`яніння є, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, наркотичного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції сукупністю належних та допустимих доказів.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 543556 від 17 грудня 2025 року оформленого стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано наявні у нього ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, мовлення, а також відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку.

Його вина у вчиненому також доводиться направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до Володимирського центру терапії залежностей, у якому поліцейським продубльовано ознаки такого стану та зафіксовано відмову водія від проходження огляду у найближчому закладі охорони здоров`я; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення таз урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним, достатнім та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом його вини.

Даними довідки інспектора САП Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Тетяни ЛІТВІНЦОВОЇ установлено, що у відповідності до бази даних ІКС ІПНП гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано посвідчення водії серії НОМЕР_2 терміном дії з 16 грудня 2021 року до 16 грудня 2051 року, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього безальтернативного виду стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

У поданій апеляційній скарзі захисник, серед іншого, вказує про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів у підтвердження законності зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуваннямОСОБА_1 , які б відповідали положенням ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Проте, такі його твердження є безпідставними, суперечать не лише фактичним обставинам вчиненого, а й матеріалам даної справи, були предметом перевірки у суді першої інстанції.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Як стверджується усними поясненнями інспектора поліції ОСОБА_2 , безпосередньо допитаного судом у якості свідка, а також даними рапорту, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 слугувала оперативна інформація про ймовірну причетність останнього до вчинення правопорушення, пов`язаного із незаконним обігом наркотичних засобів.

З урахуванням зазначеного вище, не установлено підстав вважати вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , при перевірці доводів апеляційної скарги, безпідставною, а відтак і незаконною.

У контексті оцінки таких доводів, також вважаю доцільним зазначити про те, що саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, законодавцем на водіїв транспортних засобів у правовому полі покладено додаткові обов`язки. Відтак, незгода водія із причинами зупинки, наявністю у нього ознак наркотичногосп`яніння, жодним чином не позбавляє його прямо передбаченого ПДР обов`язку, за наявності для цього відповідних підстав, на вимогу працівника поліції, пройти огляд на стан наркотичногосп`яніння.

Поміж тим, вважаючи дії поліцейських неправомірними, ОСОБА_1 , з моменту вчинення ним даного адміністративного правопорушення, до розгляду справи стосовно нього у судовому порядку, із відповідними скаргами до компетентних органів не звертався.

Не убачаються спроможними також доводи апеляційної скарги про те, що стосовно останнього було порушено процедуру огляду на стан наркотичногосп`яніння.

Наявність у водія ознак наркотичного сп`яніння є суб`єктивним сприйняттям його фізичного стану поліцейським. Такі ознаки були доведені до відома ОСОБА_1 , зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього, зміст якого цілком відповідає положенням ст. 256 КУпАП і саме їх наявність слугувала підставою для озвучення поліцейським вимоги про проходження ним відповідного огляду.

Процедура проведення огляду узгоджується із вимогами Інструкції, порушень при її проведенні допущено не було.

Фактичні обставини вчиненого відповідають даним відеозапису, при відтворенні якого убачається, що ОСОБА_1 , якому поліцейським була озвучена вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, чітко та однозначно від його проходження, відмовився. І така його поведінка не викликає якогось двозначного сприйняття, і являється закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявний у матеріалах справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити фактичні обставини вчинення даного правопорушення, достатньо детально установити увесь перебіг події вчиненого та конкретизувати поведінку відображених на ньому осіб, здобутий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , якому було роз`яснено права та обов`язки, а також наслідки його поведінки у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку.

Відтак, процедура проведення огляду на визначення в особи стану наркотичного сп`яніння, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання, стверджується сукупністю належних та допустимих доказів.

Окрім того, як слушно зазначено суддею, поверхнева перевірка поліцейськими, у зазначеному випадку, проведена у відповідності до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію».

Ураховуючи усе вищевикладене у своїй сукупності та взаємозв`язку, за наявності усіх обов’язкових складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вважаю висновки судді про порушення ОСОБА_1 , як водієм пункту 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння, правильними.

Відтак, висновки судді, викладені у оскаржуваній постанові, є цілком законними та достатньо обґрунтованими, підтверджуються сукупністю зібраних доказів, які є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, правильно установлених судом, що є підставою для залишення апеляційної скарги, поданої захисником Кушніруком А.В. без задоволення, а постанови судді першої інстанції – без зміни.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Кушнірука А.В., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: