Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №159/1830/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/1830/26 Провадження №33/802/743/26 Головуючий у 1 інстанції:Денисюк Т. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Таровської А.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Худої І.Р. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника Худої І.Р., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп сплати судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 22 березня 2026 року о 11 год 29 хв, на вул. Вишневій у с. Мислина, Ковельського району, керувала транспортним засобом марки «Voikswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовилася чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Худа І.Р. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність, необґрунтованість. Звертає увагу апеляційного суду на те, що висновок судді про наявність у останньої ознак алкогольного сп`яніння є формальним та необґрунтованим. Факт керування нею транспортним засобом не підтверджений належними та допустимими доказами. Зупинка транспортного засобу була здійснена без чіткої та законної підстави. Роз`яснення працівниками поліції наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було некоректним. Стверджує, що ОСОБА_1 у добровільному порядку, без зволікань, пройшла огляд у закладі охорони здоров`я, і консультативним висновком спеціаліста № 149, підтверджено відсутність у її крові алкоголю. Відеозйомка не велась безперервно.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Худої І.Р., доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621233 від 22 березня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, і від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, відмовилася; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, у якому продубльовані виявлені у неї ознаками такого стану сп`яніння, а також зафіксовано відмову від проходження огляду, на місці зупинки транспортного засобу; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Ковельського МТМО, у якому аналогічно зафіксовано відмову від проходження такого огляду; письмовим зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621233 від 22 березня 2026 року, згідно якого, відповідно до статті 266 КУпАП, ОСОБА_1 , будучи відстороненою від керування транспортним засобом, зобов`язується не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Наявною у матеріалах даної справи ксерокопією посвідчення водія серії НОМЕР_3 , стверджується факт його видачі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на неї безальтернативного виду адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Надаючи оцінку доводам захисника Худої І.Р., викладених у поданій нею апеляційній скарзі, вважаю доцільним зазначити таке.

Акцентую увагу, що предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на підтвердження або ж спростування перебування особи-водія у такому стані, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейських, у контексті зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Тобто, дискусійність первинної підстави зупинки транспортного засобу не є тими обставинами, що нівелюють об`єктивно установлений судом факт вчинення водієм грубого порушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Факт керування нею транспортним засобом, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, стверджується не лише наявним у справі відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського, а і не заперечувався, в ході розгляду даної справи, як особисто нею, так і її чоловіком – ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу та установлення даних про особу – водія поліцейський, на підставі виявлених у неї ознак алкогольного сп`яніння – запаху алкоголю з видихаємого повітря ротової порожнини, озвучив вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у подальшому, і у найближчому закладі охорони здоров`я. Спочатку, ОСОБА_1 від відповіді ухилялась, однак все ж від проходження такого огляду відмовилась.

Тобто така її відмова була ствердною, однозначною та не викликає двозначного розуміння та сприйняття. Акцентую увагу на тому, що поліцейський неодноразово роз`яснював їй наслідки такої відмови – порушення п. 2.5 ПДР та оформлення стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі, право на захист.

Також звертаю увагу на те, що виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння покладається на інспектора поліції та відбувається за його суб`єктивною оцінкою такого стану, в ході безпосереднього спілкування із водієм. Тоді як причини відмови від проходження огляду, на склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, впливу не мають.

Зазначений відеозапис хоча і не є безперервним, як стверджує захисник, проте на ньому достатньо повно та послідовно відображено усі обставини вчиненого останнім правопорушення. Попри заперечення стосовно сприйняття та оцінки даного відеозапису як належного та допустимого доказу, захисником не заперечується перебіг події відображеної на цьому відео, у тому числі, із участю конкретно ОСОБА_1 . Інших вагомих аргументів не брати його до уваги та не оцінювати як доказ, захисником також не наведено. Також погоджуюсь із висновком судді про те, що даний відеозапис не є єдиним та визначальним доказом її вини.

Отже, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, також проведений поліцейським, у відповідності до положень Інструкції, якими визначено порядок його проведення, а факт керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в установленому законом порядку, є правильно установлений поліцейськими, усі подальші дії яких, по оформленню адміністративних матеріалів стосовно неї, повністю узгоджуються із вимогами нормативно-правових актів, які регламентують це питання, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, установлено не було.

Поміж іншого, суддею підставно не прийнято до уваги висновок спеціаліста № 149 з діагнозом «твереза», оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину порушення нею п. 2.5 ПДР (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння), а не керування нею транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Нових доказів, у спростування зазначених та правильно установлених у постанові судді, яка є законною та обґрунтованою обставин, надано не було, тому подана захисником Худою І.Р. апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Худої І.Р., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: