Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №163/389/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/389/26 Провадження №33/802/741/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О. М., з участю секретаря судового засідання Таровської А.А., захисника Восковського Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника – Восковського Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ГВІНЕТ», РНОКПП НОМЕР_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 31 095 грн. 43 коп. (тридцять одна тисяча дев`яносто п`ять гривень 43 копійки).

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він як директор ТОВ «ГВІНЕТ», під час митного оформлення товару за митною декларацією ІМ40ДЕ 23UA205140045354U2, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 62 190,85 гривень шляхом подання митному органу сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AT0037453, які згідно листа уповноваженого органу не був виданий та легалізований Податковою адміністрацією Польщі - Митно-податковим управлінням у Катовіце (митниця у відділенні в Ченстохові) та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявлених у митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

У поданій апеляції захисник вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Судом не враховано, що відповідь уповноваженого органу датована 02.06.2023, отримана митницею 25.09.2025, однак з огляду на положення ст. 467 МК України, 6-ти місячний строк сплив, тому є всі підстави для закриття провадження у справі. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки постанова була надіслана лише 25.06.2026.

Враховуючи те, що копію постанову суду від 04.06.2026 надіслано ОСОБА_1 та його захиснику 23.06.2026, поза межами строку на апеляційне оскарження, тому строк апеляційного оскарження постанови необхідно поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, доходжу наступного висновку.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Так, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ГВІНЕТ» товару «сідельний тягач...» і випуск його у вільний обіг підтверджується доданою до протоколу копією митної декларації типу ІМ40ДЕ 23UA205140045354U2, та не заперечується в апеляційній скарзі.

Декларування товару здійснювалось ОСОБА_1 через особу, уповноважену на декларування товару ТОВ «КСМ Україна» на підставі договру-доручення №05/23 на надання митно-брокерських послуг.

Особою, відповідальною за фінансове врегулювання, в деклараціяк вказано ТОВ "ГВІНЕТ".

У графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 на підставі сертифікату з перевезення товару EUR. 1 №PL/MF/AT0037453 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

У відповіді уповноваженого митного органу Республіки Польща №2401-ІОА.4331.52.2025.КК від 10.09.2025 зазначено, що сертифікат №PL/MF/AT0037453 не був виданий та легалізований Податковою адміністрацією Польщі - Митно-податковим управлінням у Катовіце (митниця у відділенні в Ченстохові).

Начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці №15/15-03/11039 від 06.10.2025 констатувала, що указаний сертифікат з перевезення товару EUR.1 не відповідає вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а товар, що у ньому зазначений не має преференційного походження.

Службовою запискою №15-04/15-01/1083 від 28.01.2026 із довідкою-розрахунком визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за вище указаною митною декларацією, а саме всього 62 190,85 гривень, у тому числі мито - 51 825,71 гривень, ПДВ - 10 365,14 гривень, яка також встановлена проведеною Волинською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «ГВІНЕТ» документальною невиїзною перевіркою, що підтверджується Актом від 23.01.2026 №8/26/7.3-19/17/43858645.

А відтак, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ГВІНЕТ» і випуск у вільний обіг товару за аналізованою по справі митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікату з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Дослідивши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що в цьому провадженні про порушення митних правил за ст.485 МК України встановлено та обґрунтовано доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.

Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 , є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України.

Разом з тим, твердження захисника про закриття провадження в справі за закінченням строку для накладення адміністративного стягнення, не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща №2401-ІОА.4331.52.2025.КК від 10.09.2025 (а.с.14) надійшла до Держмитслужби 25.09.2025.

На розгляд суду справа надійшла 16.02.2026.

Відтак, визначений ч.1 ст.467 МК України шестимісячний строк для накладення адміністративного стягнення на дату розгляду справи судом не сплив.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк захиснику – Восковському Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника – Восковського Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 04 червня 2026 року стосовно останнього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок