Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №158/1539/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/1539/26 Провадження №33/802/760/26 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника–адвоката Куденьчука О.А., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 квітня 2026 року о 11 год 01 хв, на вул. О. Денисюка у с. Метельне, Луцького району, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT35» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Куденьчук О.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну, необґрунтовану та передчасну через істотне порушення норм процесуального права, у тому числі, права на захист, неповноту з`ясування обставин, що мають істотне значення для даної справи. Звертає увагу апеляційного суду на безпідставний розгляд даної справи у його відсутності, а також відсутності ОСОБА_1 , попри подану ним на адресу суду заяву про відкладення її розгляду через його перебування у відпустці. Окремо акцентує увагу на не вирішенні суддею заявленого ним клопотання про витребування доказів, зокрема. посадової інструкції поліцейського, який оформляв адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 липня 2026 року скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Куденьчук О.А., які своєчасно та належним чином повідомлялись про розгляд даної справи стосовно першого у апеляційному суді, що стверджується наявною у матеріалах справи телефонограмою за № 1825 від 17 липня 2026 року, складеною секретарем судового засідання відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ Ольгою ТАРНОВСЬКОЮ, в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення апеляційного розгляду справи не подавали. Від захисника Куденьчука О.А. надійшло повідомлення про розірвання договору про надання правничої допомоги, при розгялді даної справи у апеляційному суді.

А тому, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши його пояснення, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, і за наявності даних про таке її сповіщення, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Установлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції 01 липня 2026 року відбувся у відсутності ОСОБА_1 , а також його захисника – адвоката Куденьчука О.А. які, будучи своєчасно та належним чином сповіщені про час та місце її розгляду у Ківерцівського районного суду, до суду не з`явилися.

Від захисника Куденьчука О.А. на адресу суду надійшла заява про перенесення розгляду справи, призначеного на 11 год 00 хв 01 липня 2026 року, на іншу дату через його тимчасову непрацездатність.

Аналізуючи зміст такої заяви та наявність процесуальних підстав для відкладення судового розгляду даної справи, суддя цілком слушно акцентувала увагу на ряді клопотань, попередньо поданих захисником на адресу суду про перенесення судових засідань, і не усі вони припадали на період перебування ОСОБА_2 у відпустці, як безпідставно стверджує останній.

Така безперервна систематичність заяв про відкладення розгляду справи від захисника, із підстав участі у інших судових засіданнях, тимчасової непрацездатності, тобто така процесуальна поведінка, цілком підставо була оцінена судом як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, шляхом затягування судового розгляду даної справи.

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

З огляду на викладене, ураховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, підстав стверджувати, що її розгляд, без наявності на це вагомих процесуальних підстав, проведено у відсутності ОСОБА_1 , а також його захисника чим, безумовно, порушено його право на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 572847 від 02 квітня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього, в ході проведеного огляду, ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння очей; роздруківкою чеку спеціального технічного приладу «DRAGER ALCOTEST 6820» із результатом – 0, 33 %о, із яким ОСОБА_1 погодився, що засвідчив особистим підписом; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 квітня 2026 року до КП «ВОПЛ» м. Луцька яким, у тому числі, зафіксовано факт відмови від проходження такого огляду у закладі охорони здоров’я; атакож відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Факт керування останнім транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.

Відтак, розгляд справи стосовно ОСОБА_1 проведено повно та об'єктивно, на підставі дослідженої судом сукупності належних, допустимих та достатніх доказів у підтвердженян його вини.

Також акцентую увагу на тому, що відповідно до заявлених захисником Куденьчуком О.А. клопотань, судом вжито належних заходів для витребування ряду письмових доказів, а у задоволенні клопотання про витребування посадової інструкції поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення відмовлено через його безпідставність, про що наведено відповідні мотиви у постанові судді.

Не убачається підстав для задоволення такого клопотання і при розгляді даної справи у апеляційному суді.

На підставі викладеного у своїй сукупності та взаємозв’язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанови судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 липня 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, із наведених у ній мотивів.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було, а тому подана у інтересах ОСОБА_1 захисником апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Куденьчука О.А., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: