Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №161/18353/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/18353/25 Провадження №33/802/734/26 Головуючий у 1 інстанції:Антіпова Т. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., за участю секретаря судового засідання – Слапчука Д.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Мар`яш Л.В. (в режимі відеоконфренції), розглянувши апеляційну скаргу захисника – адвоката Мар`яш Л.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 вересня 2025 року о 10 год 37 хв, на вул. Назарія Яремчука (Єршова), керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Мар`яш Л.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану. Звертає увагу апеляційного суду на безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням останнього що, відповідно, не породжує у особи - водія обов`язку виконувати усі подальші вимоги поліцейських. Також вказує на те, що після проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейські не з`ясовували чи згоден він із результатами такого огляду, чи не має бажання пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, тому процедура його огляду не відповідає вимогам чинного законодавства, а результат такого огляду, у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним. Вміст алкоголю у повітрі, що видихав ОСОБА_1 , не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права. Наявний у матеріалах справи відеозапис не є безперервним, тому не може вважатись належним та допустимим доказом його вини.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2026 року скасувати, а провадження по даній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши доводи апеляційної скарги захисника, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захиснкиа, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 441164 від 02 вересня 2025 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд якого проводився на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими, у встановленому законом порядку, з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810»; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього, в ході проведеного огляду, ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, а також зафіксовано результат огляду; роздруківкою результату тесту спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», застосованого інспектором поліції – 0, 43 %о; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 вересня 2025 року, у якому, поміж іншого, також зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, а також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Тобто, працівниками поліції, під час збирання доказів, у даній справі про адміністративне правопорушення, була застосована належна правова процедура.

Як слушно установлено судом, транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими на підставі ч. 1 п. 10 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», що у тому числі, підтверджено усними поясненнями працівника УПП ДПП у Волинській області ОСОБА_2 , наданими суду.

Поміж іншого, акцентую увагу, що предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейських, у контексті зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Тоді як дискусійність первинної підстави зупинки транспортного засобу не є тими обставинами, що нівелюють об`єктивно установлений судом факт вчинення водієм грубого порушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Як установлено судом, факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки був зафіксований із використанням спеціальних технічних засобів, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Із дослідженого безпосередньо судом відеозапису з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції достеменно установлено, що ОСОБА_1 результати огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510», не оспорював. Після продуття та позитивного результату – 0, 43 %о, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 чи погоджується він з такими результатами, на що останній відповів: «А що я маю вам відповісти? Я ж попереджав, що вчора вживав алкоголь…». Аналізуючи такий перебіг події вчиненого, погоджуюсь із висновком поліцейських про його згоду із результатами такого огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням та відповідно, відсутністю підстав для проходження ним огляду у найближчому закладі охорони здоров`я.

Таким чином, процедура проведення огляду, у зазначеному випадку, повністю узгоджується із вимогами Інструкції, порушень при її проведенні допущено не було, а навяний у матеріалах справи відеозапис, попри доводи захисника, є належним та дрпустимим доказом вини ОСОБА_1 .

В контексті доводів захисника стосовно помилковості оцінки судом наявного у матеріалах справи результату тесту спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», слід зазначити таке.

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25 квітня 1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух від 01 травня 1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 ‰.

Тоді як показник ОСОБА_1 0, 43 %о, тобто є фактично вдвічі більшим допустимої норми, що беззаперечно підтвердує факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.

На підставі викладеного у своїй сукупності та взаємозв`язку, доходжу висновку про законність оскарженої постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2026 року та відсутність підстав для задоволення поданої захисником апеляційної скарги, із наведених у ній мотивів.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було, а тому подана у інтересах ОСОБА_1 захисником апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Мар`яш Л.В., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: