Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №644/8564/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/8564/26

Провадження № 1-кп/644/1035/26

30.07.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Харкові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221100000009 від 02 січня 2026 року, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ставище, Шевченківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у 2023 році, точної дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, під час прибирання будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , у одній з кімнат - веранді виявив гранату F-1 зеленого кольору у зборі із запалом та 3 (три) набої, різного калібру.

Після чого, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що знайдені ним предмети являються бойовими припасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання бойових припасів та вогнепальної зброї, порушивши Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 576 (зі змінами і від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 (зі змінами) від 21.08.1998, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне поводження з бойовими припасами, діючи умисно та протиправно, переховав знайдені боєприпаси, на території свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому умисно та протиправно їх зберігав без передбаченого законом дозволу.

14.01.2026 у період часу з 09:39 до 13:55, протиправна злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, в ході проведення обшуку за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено: 1 корпус гранати F-1 зеленого кольору з маркуванням 386340-5Т у зборі із запалом УЗРГМ-2 з маркуванням 21-85349-2; один набій калібру 5x45, один набій калібру 7x62, один набій калібру 16.

Згідно висновку експерта № КСЕ-19/121-26/2000 від 22.01.2026 виявлений та вилучений корпус ручної осколкової гранати Ф-1, промислового способу виготовлення, які в окремому стані (без засобів підриву) до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів) не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини; підривачем (запалом) типу УЗРГМ, промислового способу виготовлення, є вибуховим пристроєм, до категорії боєприпасів не належить. У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної осколкової гранати Ф-1 з підривачем типу УЗРГМ утворюють ручну осколкову гранату Ф-1, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-26/1982-БЛ від 23.01.2026 один патрон калібру 5,45x39 АК є боєприпасом - бойовим проміжним патроном, призначеним для стрільби з нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети); один патрон калібру 7,62x39 АК є боєприпасом - бойовим проміжним патроном, призначеним для стрільби з нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети); один патрон є боєприпасом-мисливським патроном 16 калібру, призначеним для стрільби з гладкоствольної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (рушниць). З наданих на дослідження 3 патронів: 1 патрон калібру 5,45x39 АК виготовлений промисловим способом (виробництва СРСР); 1 патрон калібру 7,62x39 АК виготовлений промисловим способом (виробництва СРСР); 1 патрон 16 калібру виготовлений промисловим способом (виробництва СРСР). Надані на дослідження три патрони придатні для здійснення пострілу.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконне зберігання вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , повністю розуміючи суть та зміст обвинувачення, будучи обізнаним зі змістом положень статті 63 Конституції України, надав пояснення, якими підтвердив фактичні обставини справи викладені вище та зазначив, що у 2019 році переїхав з м. Харкова до с. Ставище, Куп`янського району Харківської області для догляду за матір`ю. У 2023 році коли здійснював прибирання на території будинку № 35 по вул. Ставищанській, на веранді знайшов гранату, про яку за життя вказував його батько проте він вважав що це був жарт з боку батька. Знайдену гаранту він показав мешканцю села на ім`я ОСОБА_6 , який вживав з ним алкогольні напої наприкінці 2025 року, після чого поклав гаранту на місце знахідки та накрив ящиками. 14.01.2026 року під час прямування до сусіднього села його зупинили працівники поліції відвезли додому для проведення обшуку, під час якого знайшли гранату та набої. Крім того, він щиросердно покаявся у вчиненому, запевнив, що у майбутньому такого не повториться, просив призначити мінімальне покарання.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та не викликають в суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників кримінального провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому суд обмежився, допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_4 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне зберігання вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

При цьому суд враховує практику Верховного Суду, згідно з якою щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди (постанова Верховного Суду від 15.11.2021р. у справі № 199/6365/19).

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог положень ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд у кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ставище, Шевченківського району, Харківської області, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, не маючий на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, дані, що характеризують особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до скоєного злочину, щире каяття, суд вважає достатнім та необхідним призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст.263 КК України.

Зважаючи на приведені обставини, тяжкість правопорушення, особу обвинуваченого, думку сторони обвинувачення, який просив призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.ст. 75,76 КК України.

Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Так, в справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього в силу ст.76 КК України обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Судові витрати в кримінальному провадженні № 12026221100000009 від 02 січня 2026 року за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України судової вибухово – технічної експертизи № КCE-19/121-26/2000 від 22.01.2026 року в розмірі 7131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн. 20 коп. та судової вибухово – технічної експертизи № CE-19/121-26/1982-БЛ від 23.01.2026 року в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні № 12026221100000009 від 02 січня 2026 року, передані на зберігання до Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області, а саме: корпус ручної осколкової гранати F1, який поміщений до сейф-пакету № 2682118 МВС України; 3 (три) гільзи, дві упаковки, які поміщені до сейф-пакету № 5439415 МВС України; підривач типу УЗРГМ, який поміщений до сейф-пакету № 2682119 МВС України - знищити; відеозапис проведення обшуку від 14.01.2026, що поміщено на флеш носій «AGI» micro SD об`ємом 32 GB, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах справи.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 19.01.2026 року у справі № 646/74/26, - скасувати.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст.393,395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Індустріальний районний суд м. Харкова, протягом тридцяти діб з моменту проголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно зі ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Індустріальному районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок складено та надруковано в нарадчій кімнаті 30 липня 2026 року в одному примірнику.

Головуючий