Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №394/744/26 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

30.07.2026 № 394/744/26

2/394/542/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Краснопольської Л.П.

за участю секретаря судового засідання Довгій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивачка звернулася до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області з позовом про стягнення аліментів на навчання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її сином, який навчається та є студентом денної форми навчання у першому Київському Медичному Фаховому Коледжі на 3 курсі та його навчання потребує значних фінансових витрат (проїзд, проживання, харчування, одяг, купівля підручників тощо), а тому він потребує матеріальної допомоги. Відповідач по справі добровільно матеріальну допомогу на навчання сина ОСОБА_3 не надає.

З урахуванням вищезазначеного, позивачка просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь аліменти на навчання у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), що місячно з часу подання позову до закінчення навчання.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2026 року було відкрито провадження у справі, призначено перше судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України, згідно зворотнього поштового повідомлення від 14.07.2026 року повістку отримав «член сім`ї». Відзив від відповідача не надходив. Причини не явки суду невідомі.

В силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії, покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності

Створення судом умов, які б надавали одній із сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством та є порушенням ст.ст. 6,19 Конституції та принципу змагальності.

Враховуючи, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

У судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_1 видане 25 липня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області, актовий запис № 54, в графі «батько» записано « ОСОБА_2 », в графі «мати» - « ОСОБА_1 ». (а.с. 5).

Відповідно до копії довідки №571 від 18.03.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається на денній формі навчання в Закладі фахової перед вищої освіти «Перший Київський Фаховий Медичний Коледж» за освітньою програмою «Сестринська справа» за спеціальністю «Медсестринство», термін навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року. (а.с. 4).

З копії Витягу з Реєстру Територіальної Громади від 10.04.2026 року стало відомо, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 9-10).

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області № 394/833/20 від 17.11.2020 року, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 15-17).

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.

Згідно ст. ст. 1, 10, 12 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Статтею4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положеннями вказаної статті також визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст. 141 СК України передбачено, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також здобуття нею загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. За загальним правилом батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стаття 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Зі змісту ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» випливає, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.06.2006 року, зазначено про обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), такий обов`язок настає за обов`язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв`язку із цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню згідно вимог ст. 430 ЦПК України.

Мотиви суду.

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає до стягнення, суд враховує, що відповідач має можливість надавати допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання, жодних доказів, які б свідчили про неможливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання і потребує такої допомоги відповідачем не надано, а також те, що утримання сина на належному рівні законодавцем покладається на обох батьків, мають бути враховані при визначені розміру аліментів потреби сина та можливості батька, а тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, що місячно з часу подання позову до закінчення навчання.

Такий визначений судом розмір аліментів буде відповідати принципам справедливості і розумності відповідно до загальних засад регулювання сімейних відносин, закріплених у ст. 7 СК України.

Відповідно до положень ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Роз`яснити сторонам, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

Розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що на підставі ст. 141 ЦПК України, якщо позивачка, на користь якого ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню згідно вимог ст. 430 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 141, 142, 247, 263, 264, 265, 274, 280 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 182, 199, 200, 201 СК України, ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, з моменту звернення 22.06.2026 року щомісячно до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2027 року. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Копію даного рішення направити учасникам справи.

Ідентифікаційні дані учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, номер облікової картки НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: