Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №208/14850/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне вбивство

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №208/14850/25

Суддя: Савранський Т. А.

справа № 208/14850/25

№ провадження 1-кп/208/906/26

ВИРОК

Іменем України

21 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,

у відкритому судовому засіданні розглянувши справу кримінального провадження № 12025041160001097 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта середньотехнічна, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 08.11.2018 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 19.11.2019 року, по відбуттю покарання,

який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приблизно о 17.50 годині 07.08.2025 року, ОСОБА_6 , разом з дружиною ОСОБА_9 , перебував за місцем мешкання останньої, в квартирі АДРЕСА_3 , де на ґрунті тривалих неприязних відносин між ними стався конфлікт.

В ході зазначеного конфлікту, у ОСОБА_6 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_10 , реалізовуючи який він приблизно о 17.55 годині, розташувавшись навпроти останньої та утримуючи в правій руці невстановлену слідством вогнепальну зброю, діючи цілеспрямовано, розуміючи, що шляхом здійснення пострілу в область голови людини можливо позбавити її життя, передбачаючи такі наслідки, здійснив з один постріл в область лівої скроневої ділянки потерпілої, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового сліпого поранення голови з ушкодженням кісток черепу та руйнуванням речовини головного мозку, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя і в даному випадку викликали смерть ОСОБА_9 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , у проміжок часу 17.00 - 19.00 годин, за вищевказаною адресою.

Зазначені дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив суду наступне.

З ОСОБА_11 перебував у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_12 . З потерпілою по справі, тещею ОСОБА_5 , відносини були дещо натягнуті. В період 2022 - 2023 років служив в ЗСУ, був комісований. У якості трофею привіз додому пістолет Макарова, який періодично носив при собі для самозахисту.

З дружиною сімейне життя не склалось. Між ними постійно виникали сварки, разом вони не мешкали. Дружина з сином мешкала в квартирі АДРЕСА_3 . Близько двох разів на тиждень, він приїжджав до дружини, брав сина та гуляв з ним. Спілкування з дружиною завжди супроводжувалось з її сторони словесними скандалами, і перед зустрічами напевно повинно було б приймати «заспокійливе», проте до фізичних конфліктів не доходило.

Близько до вечірнього часу 07.08.2025 року, він приїхав до дружини. Мав намір забрати сина та погуляти з ним. Двері відчинила ОСОБА_13 , і він зайшов у квартиру. Між ними знову стався словесний скандал, під час якого дружина в нецензурній формі ображала його та матір. Він діставши із-за пояса пістолет наказав їй замовчати. У відповідь ОСОБА_13 підставила під пістолет голову та сказала: «Стріляй», і він вистрілив. Дружина впала на підлогу, а він забравши сина пішов з квартири. Проїжджаючи через мостовий перехід річки Дніпро, пістолет викинув у воду. Сина відвіз до матері.

Свою вину визнає повністю та щиро кається у скоєному.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що загибла ОСОБА_11 її донька. Обвинувачений ОСОБА_14 , її зять.

Обвинувачений перебував у зареєстрованому шлюбі з її донькою з 05.05.2022 року. У 2022 році ОСОБА_6 був мобілізований до лав ЗСУ. Після отримання двох контузій він періодично перебував вдома на лікуванні.

У 2024 році її донька завагітніла, після чого разом з обвинуваченим проживали у квартирі АДРЕСА_3 .

Протягом спільного проживання обвинувачений систематично вчиняв щодо її доньки психологічне та фізичне насильство, а саме: ображав її, висловлювався нецензурною лайкою, принижував її гідність, погрожував їй та її родичам, безпідставно вимагав підтвердження свого батьківства. На п`ятому місяці вагітності доньки, обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, влаштував сварку, під час якої голосно кричав, кинув тарілку, а після конфлікту на тілі доньки були наявні синці. У подальшому вони примирилися, спільно мешкали. В цей час, обвинувачений придбав квартиру на лівобережній частині міста.

Через деякий час донька народила сина, обвинувачений приїжджав до пологового будинку, де поводився агресивно, кричав на її доньку, принижував, розбив її мобільний телефон. Після зазначених подій спільне проживання вони припинили.

Восени 2025 року, донька працювала дистанційно. Неодноразово бачила на тілі доньки синці та інші тілесні ушкодження, однак до правоохоронних органів із відповідними заявами не зверталася. Лише після народження дитини вона звернулася до центру запобігання та протидії домашньому насильству. Обвинувачений зловживав алкогольними напоями та, зі слів доньки, вживав наркотичні засоби.

07.08.2025 року, перебуваючи на роботі, отримала телефонний дзвінок від своєї доньки, яка повідомила, що перебуває разом із сином у бабусі. Донька повідомила, що до них приходив обвинувачений, якому рішенням суду визначено порядок участі у вихованні дитини та встановлено графік побачень із сином тричі на тиждень. Через деякий час, їй зателефонувала мати обвинуваченого, та у грубій формі поцікавилася місцезнаходженням її доньки. Повідомила, що ОСОБА_15 привіз та залишив їй малолітнього сина. Враховуючи, що її донька ніколи не залишала дитину без нагляду, вона зрозуміла, що сталася надзвичайна подія, і через деякий час їй стало відомо про смерть доньки.

Цивільний позов про стягнення моральної шкоди на свою користь, та на користь онука, підтримує в повному обсязі. Обвинуваченого просить покарати суворо.

Під час судового розгляду судом досліджені наступні докази:

- витяги з ЄРДР від 07.08.2025 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України, з фабулою, що 07.08.2025 року, приблизно о 17:55 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , де також знаходилась і його дружина ОСОБА_9 , в ході конфлікту з останньою, здійснив з невстановленої ручної вогнепальної зброї один постріл в область її лівої скроневої ділянки, від чого остання померла на місці (т.2 а.с. 1, 2);

- протоколами огляду місця події та трупа від 07.08.2025 року, якими зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, описані виявлені на місці тілесні ушкодження на тілі загиблої, вилучені змиви речовини бурого кольору з дверей зовнішньої та внутрішньої сторони, з правої та лівої рук трупу, з місця поранення, виріз ковдри з кімнати, змиви з рани голови (т.2 а.с. 12-18);

-висновок судово-медичної експертизи № 20250804040001462 від 07.08.2025 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_9 є вогнепальне, кульове, сліпе поранення голови з ушкодженням кісток черепу та руйнуванням речовини головного мозку, що підтверджується морфологічними даними (наявність вогнепального поранення голови, яке проникає в порожнину черепа з переломами кісток основи та склепіння черепа, розривами мозкових оболонок та руйнуванням речовини головного мозку) та даними лабораторних досліджень.

При дослідженні трупу встановлено вогнепальне поранення в лівій скроневій ділянці голови (рановий канал іде зверху вниз, зліва на право йде через шкіру, м`які тканини голови з крововиливом темно-червоного кольору в лівій скроневій ділянці в проекції рани, луску лівої скроневої кістки, спричинив дирчастий перелом луски з переходом на пірамідку лівої скроневої кістки та на потиличну кістку, тверду мозкову оболонку, м`яку мозкову оболонку, речовину головного мозку спричинив повну деструкцію правої та лівої скроневих ділянок головного, м`яку мозкову оболонку, тверду мозкову оболонку де сліпо закінчується в ділянці луски правої скроневої кістки, спричинив багато-уламковий перелом луски правої скроневої кістки з переходом на кіски правої очниці) утворилось від дії снаряда (кулі), яка була випущена зі ствола вогнепальної зброї відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавши смерть (п. п. 2.1.3. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року); садно в лобній області зліва, садно в лівій виличній ділянці, синець на верхній повіці правого ока які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та мають незначні скороминущі наслідки (п. п. 2.3.5. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року), виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, або при ударі о такі, незадовго до настання смерті та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не знаходяться.

При судово-токсикологічному дослідженні у крові із трупа ОСОБА_9 , не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти, якихось тяжких захворювань при дослідженні трупу не встановлено.

Трупне заклякання слабо-виражене в м`язах пальців кистей, в інших звичайно досліджуваних групах м`язів не визначається. Трупні плями блідо-фіолетові слабо виражені по задній поверхні тулубу при натисканні на них поперековій ділянці динамометром не менш трьох разів зникають та відновлюють своє забарвлення через 55-65 секунд. (07.08.2025 21:41 годин) Температура повітря в приміщенні 28,2 С, при термометрії прямій кишці 35,4С, при повторній термометрії через 1 годину 34,9...» та під час дослідження в морзі «...Трупні плями багрово-синюшні розташовані на задній поверхні тіла, при 3-х кратному натисканні динамометром з силою 2кг на см? протягом, 3-х секунд, свого кольору не змінюють (14.20 годин 08.08.2025 року). Трупне заклякання добре виражене у всіх групах досліджених м`язів. Ознаки гниття не виражені...», смерть її настала близько 5-6 годин до моменту огляду трупу на місті виявлення, смерть потерпілої настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в проміжку часу між 17 та 19 годинами.

При дослідженні головного мозку знайдено: металева оболонка кулі з металу жовтого кольору та фрагмент серцевини кулі з металу сірого кольору (т.2 а.с. 31-35);

-протокол обшуку автомобіля BMW X5 державний знак НОМЕР_1 АТ сірого кольору, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 в ході якого виявлено та вилучено: кепку військового зразку зеленого кольору; дві перчатки зеленого кольору військового зразку; пачка з-під цигарок «Мальборо» червоного кольору з двома цигарками; змив на марлевий тампон з ручки відчинення водійської двері (внутрішня сторона), змив з рульового колеса, змив плями РБК з селектора ручки перемикання швидкостей (т.2 а.с. 75-79);

-протокол огляду від 15.08.2025 року, відповідно до якого вилучені речі ОСОБА_9 , а саме: футболка сірого кольору, топ сірого кольору, шорти сірого кольору, труси темно червоного кольору, що мають сліди речовини бурого кольору, а також вилучено в скляній банці предмет з металу жовтого кольору, схожий на деформовану кулю та предмет сірого кольору невизначеної форми, які було виявлено в ході розтину струпу ОСОБА_9 , з фото таблицею (т.2 а.с. 94-96);

-висновок комплексної судової експертизи № КСЕ-19/104-25/33071-БЛ від 10.09.2025 року, відповідно до якого наданий на дослідження фрагмент оболонки кулі, виявлений в тілі ОСОБА_9 , є елементом складової частини бойового припасу.

Фрагмент оболонки кулі, є деформованою оболонкою від відстріляної кулі 9-мм патрона до пістолета ПМ, виготовленим промисловим способом.

Надана на дослідження стріляна гільза, виявлена та вилучена під час огляду місця злочину, є складовою частиною бойового припасу до пістолета ПМ.

Надані на дослідження фрагмент оболонки кулі та гільза, могли бути відстріляні з самозарядної нарізної вогнепальної зброї під патрон ПМ (т.2 а.с. 107-113);

-висновок експерта № 3987/4272-БД від 08.10.2025 року, відповідно до якого при серологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0»

При серологічному дослідженні зразка крові громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0 (т.2 а.с. 207-208);

-висновок експерта № 3988/4274-БД від 22.10.2025 року відповідно до якого встановлений генотип букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 (т.2 а.с. 210-112);

-висновок експерта № 3988/4275-БД від 22.10.2025 року відповідно до якого із біологічних слідів в змиві з керма автомобіля BMW X5, державний знак НОМЕР_3 , отримані препарати ДНК чоловічої генетичної статі, встановлений їх генотип. Із слідів з кров`ю в змиві з селектору перемикання коробки передач автомобіля BMW X5, державний знак НОМЕР_3 , отримані препарати ДНК жіночої генетичної статі, який містить незначну домішку чоловічої ДНК, встановлений їх генотип. Із біологічних слідів в змиві з ручки водійських дверей автомобілю BMW Х5, державний знак НОМЕР_4 , отримані препарати з дуже низьким вмістом ДНК, генотип яких не встановлений.

Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання генотипу слідів крові в змиві з селектору перемикання коробки передач автомобілю, з генотипом потерпілої ОСОБА_9 , та неспівпадання з генотипом підозрюваного ОСОБА_6 .

ДНК слідів крові в змиві з селектору перемикання коробки передач автомобілю може походити від потерпілої ОСОБА_9 з ймовірністю не менше 99,99999999999975%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0.25*10-14 Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0.25 жінок та сто трильйонів. Також у цих слідах виявлено дуже незначна домішка чоловічої ДНК, ідентифікувати яку за отриманими даними неможливо (т.2 а.с. 214-219);

-протокол проведення слідчого експерименту від 09.10.2025 року за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до якого він розповів та пояснив обставини, які відбувалися 07.08.2025 року, о 17:50 годин, за адресою: вулиця Гайдамацька, 33-3, у місті Кам`янське. Зазначив, що приїхав погуляти з дитиною. Дружина відкрила двері. Син вибіг назустріч. Він подарував йому іграшку та дитина побігла в кімнату. Дружина почала з ним конфліктувати, казати, що він дарує сину не потрібні речі. Стала нецензурно ображати його та матір. При ньому був пістолет, який він привіз з війни. Він витягнув його із-за поясу, перезарядив і сказав дружині замовчати. ОСОБА_13 підставила голову під пістолет, сказала: «Стріляй», та продовжила виражатись на нього нецензурно. Він вистрілив в голову дружини, забрав сина та пішов з квартири. По дорозі зустрів сусідку ОСОБА_13 . Дитину відвіз до матері.

Пістолет по путі викинув на мостовому переїзді річки Дніпро, поряд з річковим портом (т.2 а.с. 223-227)

Диск з відеозаписом слідчого експерименту переглянуто під час судового розгляду справи (т.2 а.с. 228);

-висновок судової експертизи продуктів пострілу № СЕ-19/104-25/35252-ФХВР від 16.09.2025 року, відповідно до якого на наданій для дослідження серветці - змив з місця поранення, виявлено дифеніламін, який може входити до складу продуктів пострілу (т.2 а.с. 148-152);

-висновок судово-медичної експертизи № 20250804040001462-Д, відповідно до якого враховуючи дані досліджень, тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_9 , могли виникнути при механізмі вказаному підозрюваним ОСОБА_6 , при проведенні слідчого експерименту від 09.10.2025 року (т.3 а.с. 6);

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_16 впізнає раніше відомого їй чоловіка на ім`я ОСОБА_15 , який 07.08.2025 року, приблизно о 17.45 годині, з дитиною на руках, виходив з під`їзду № 1 буд. АДРЕСА_4 (т.2 а.с. 44-45);

За висновком судово-психіатричної експертизи № 426-к, ОСОБА_6 в період інкримінованого йому діяння виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі емоційно нестійкого розладу особистості. Зазначений висновок підтверджується анамнестичними відомостями, даними матеріали іспитованому такі дизгармонійні особистісні особливості, як дратівливість, запальність схильність до реакцій самопотурання, нестриманість, емоційно-вольова неврівноваженість егоцентричність у поєднанні з розгальмованістю потягів у вигляді алкоголізації.

Відзначені особливості психіки іспитованого виражені не настільки значною мірою, не супроводжуються хворобливими порушеннями пам`яті, мислення, критичних здібностей, психотичною симптоматикою і не позбавляли його можливості в період інкримінованого йому діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитований виявляв правильне орієнтування в навколишньому і особах, певну послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці та висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень душевної діяльності.

ОСОБА_6 в період інкримінованого йому діяння виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі емоційно нестійкого розладу особистості. Обвинувачений у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

За своїм психічним станом у теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.2 а.с. 198-201)

Визнання обвинуваченим своєї вини не позбавляє суд від обов`язку всебічно, повно і неупереджено перевірити всі обставини кримінального провадження. Відповідно до статті 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, навіть якщо особа повністю визнає провину.

Суд вважає, що саме версія подій викладена в обвинувальному акті, є єдино розумною та доведеною на підставі належних і допустимих доказів, що підтверджується наявністю достатньо об`єктивних даних.

Відповідно до пояснень обвинуваченого: дружина підставила голову під зброю та сказала « Стріляй »; він вистрілив в ОСОБА_9 з пістолета системи ПМ; коли він забрав дитину ти пішов з квартири, зустрів по дорозі сусідку; дитину в подальшому залишив у матері.

Згідно досліджених висновків експертизи, виявлена на місці події гільза, вилучена з тіла потерпілої куля, відносяться до складових 9-мм патрона до пістолета ПМ, що підтверджує пояснення обвинуваченого про застосування ним пістолета саме цієї системи.

Відповідно до висновків експертизи, на змиві з рани загиблої виявлено дифеніламін, що свідчить про факт вистрілу з дуже близької відстані, що підтверджує пояснення обвинуваченого щодо пострілу в голову ОСОБА_9 , коли вона підставила голову під пістолет.

Експертиза за наслідками слідчого експерименту з обвинуваченим, підтверджує можливість заподіяння рани у загиблої за обставин, зазначених ОСОБА_6 .

Пояснення обвинуваченого щодо залишення квартири з сином після пострілу в дружину, зустріч з сусідкою, підтверджується протоколом впізнання його цим свідком.

Відповідно до висновку генетичної експертизи, сліди крові в змиві з селектору перемикання коробки передач автомобілю яким керував обвинувачений після події, може походити від потерпілої ОСОБА_9 з ймовірністю не менше 99,99999999999975%, тобто з математично зникаючою погрішністю.

Залишення сина у матері, опосередковано підтверджується поясненнями потерпілої в судовому засіданні, щодо спілкування з матір`ю ОСОБА_6 та повідомлення останньої, що онук знаходиться у неї.

Наведені докази будучі окремими, самостійними, підтверджують і доповнюють один одного, будь-яких суперечностей між ними не має, що підтверджує їх допустимість та істинність.

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено, і ОСОБА_6 поза розумним сумнівом є винним у його вчиненні, судом виключається.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду покарання, суд зазначає, що злочин передбачений ст. 115 КК України карається безальтернативним покаранням у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до статті 65 КК при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, а й виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання, яке є по суті другорядним.

Правова система держави має забезпечувати баланс між суворістю та м`якістю заходів реагування на порушення кримінально-правових заборон і покарання, яке призначається особі, має бути справедливим.

Повноваження суду надані державою та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»

Вирішуючи питання щодо міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який вину визнав та щиро розкаявся, є раніше судимою особою, скарг на його поведінку за місцем мешкання не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, враховує обставини які пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, позицію обвинувачення та потерпілої сторони, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді 11 років позбавлення волі, є законним, справедливим та достатнім для подальшого його виправлення та попередження вчиненням нового злочину.

Розглядаючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілої найважливішим є відновлення її порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред`явити цивільний позов до обвинуваченої.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Чітких механізмів встановлення наявності моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, в законодавстві України не визначено, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести саме її наявність, обґрунтувати розмір моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9 зазначеної вище Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до правової позиції викладеної в п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи такі позови, суди повинні мати на увазі, що шкода завдана особі чи майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Норми ст. 23 ЦК України вказують на те, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Стаття 1168 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вина обвинуваченого, причинний зв`язок між кримінально караними діями та заподіянням моральної шкоди, у судовому засіданні встановлено.

В частині цивільного позову в інтересах свого малолітнього сина, обвинувачений вимоги визнав.

Згідно зі статтею 206 ЦПК України, визнання позову - це безумовна згода відповідача задовольнити вимоги позивача. Відповідач може зробити це на будь-якій стадії процесу, і суд ухвалює рішення на користь позивача, якщо це не порушує закон і права інших осіб.

Враховуючи, що визнання позову в частині стягнення моральної шкоди на користь малолітнього сина, ніяким чином не порушує права та інтереси будь-яких осіб, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи позов саме потерпілої ОСОБА_5 , суд встановив наступне.

Верховний Суд у своїх рішеннях прямо підкреслює, що «жодних таблиць» при визначенні розміру моральної шкоди у вітчизняному праві не застосовується, і при вирішенні цього питання він визначається індивідуально за принципами розумності, виваженості та справедливості. Така сума має бути «достатньою для розумного задоволення потреб» і не призводити до збагачення потерпілого.

Практичними факторами, на які суди реально зважають, є: характер правопорушення і ступінь вини; глибина і тривалість страждань, вимушені зміни у житті; наслідки для сім`ї; загальний контекст.

З`ясувавши обставини справи, зважаючи на характер та обсяг завданої обвинуваченим моральної шкоди позивачу ОСОБА_5 , глибину моральних страждань матері, яка втратила доньку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення її позовних вимог, в сумі 1 000 000 гривень.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, початок строку відбуття призначеного ОСОБА_6 покарання, рахувати з моменту його попереднього ув`язнення, з 16.09.2025 року.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_18 , в якості відшкодування моральної шкоди - 7 500 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в якості відшкодування моральної шкоди 1 000 000 гривень.

В іншій частині позову ОСОБА_5 , відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз в загальній сумі 33 034,97 гривень.

Речові докази по справі - циліндровий механізм замка з вхідних дверей з ключем, стрічки з папілярними візерунками, біологічні зразки, змиви з ручки дверей, виріз ковдри, гільза, недопалки цигарок, кепку військового зразку, перчатки зеленого кольору військового зразку; пачка з-під цигарок «Мальборо»; змиви, футболку сірого кольору, топ сірого кольору, шорти сірого кольору, труси темно-червоного кольору, деформовану кулю та предмет сірого кольору невизначеної форми,

які знаходиться в камері схову речових доказів Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, знявши арешт з майна знищити.

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «BMW X5» сірого кольору НОМЕР_4 , власник ОСОБА_19 , страховий поліс № СВ-0079423, мобільний телефон, кросівки, які знаходиться в камері схову речових доказів Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області,

- автомобіль «BMW Х5» сірого кольору НОМЕР_5, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , який поміщено на спеціальний майданчик для зберігання транспортних засобів Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою Дніпропетровська область м. Кам`янське, вул. Медична 15,

знявши арешт з майна, повернути власнику.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua