Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №199/11274/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/11274/26

(1-кп/199/1259/26)

ВИРОК

іменем України

29.07.2026 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12026047220000183 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2026, відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровську, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.07.2026, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_1 , де поряд знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має інвалідність третьої групи з дитинства у зв`язку з порушенням слуху та мовлення, який за допомогою жестів попросив, ОСОБА_5 не чіпати його речі з сараю.

У ході спілкування того ж дня, приблизно о 18 годині 25 хвилин, після того як ОСОБА_4 за допомогою жестів дав зрозуміти ОСОБА_3 , що не дозволяє чіпати речі, які знаходяться в сараї, ОСОБА_3 сприйняв це як грубе ставлення до себе. На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання таких наслідків щодо здоров`я потерпілого ОСОБА_4 , у цей же день, а саме 10.07.2026, приблизно о 18 годині 27 хвилини, знаходячись за вказаною адресою, перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_4 стоячи навпроти нього, тримаючи у своїй правій руці залізний предмет схожий на молоток наніс один удар в область обличчя потерпілого з лівої сторони, в ході чого потерпілий не втримав рівновагу та впав на землю вдарившись спиною. ОСОБА_3 , не зупиняючись на досягнутому, продовжив наносити удари потерпілому залізним предметом схожим на молоток в кількості п`яти ударів, а саме один удар в область правої кисті, три удари в область плеча з правої сторони та два удари в область грудної клітини.

Вважаючи свої умисні дії доведеними до кінця ОСОБА_3 покинув місце вчинення правопорушення.

Внаслідок своїх умисних дій, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 згідно з висновком судово-медичної експертизи №2628е від 24.07.2026, тілесні ушкодження у вигляді: три синці - обличчя, правої кисті, два садна лівого плечового суглоба та правої стопи, виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Крім вказаного, 13.07.2026, приблизно о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на подвір`ї будинку та намагався зламати замок на хвіртці, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час на подвір`я вийшла його сестра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка має інвалідність третьої групи з дитинства у зв`язку з порушенням слуху та мовлення та за допомогою жестів запитала, що він робить.

В цей момент у ОСОБА_3 безпідставно раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, пов`язаних з домашнім насильством, оскільки потерпіла є його рідною сестрою, передбачаючи їх суспільну небезпеку та бажаючи настання таких наслідків щодо здоров`я потерпілої ОСОБА_6 , у цей же день, а саме 13.07.2026, приблизно о 19 годині 47 хвилин, знаходячись за вказаною адресою, перебуваючи у безпосередній близькості до ОСОБА_6 , стоячи навпроти неї, тримаючи у своїй правій руці два предмети схожі на молотки замахнувся на потерпілу та вона встигла прикритися своєю правою рукою та удар припав в область правої кисті.

Вважаючи свої умисні дії доведеними до кінця ОСОБА_3 покинув місце вчинення правопорушення.

Внаслідок своїх умисних дій, ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2627е від 24.07.2026 тілесне ушкодження у вигляді синця та садна правого передпліччя. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:

- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

- письмова заява потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за участі перекладча жестової мови, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілих, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання. Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, як такі що виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, обставинами, що пом`якшує покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставинами, що обтяжують покарання є: вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, та вчинення кримінального проступку щодо особи ОСОБА_6 з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, - суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України. Оскільки, враховуючи, що ОСОБА_3 є особою, яка досягла пенсійного віку, застосування до нього покарання у виді громадських або виправних робіт буде суперечити вимогам ч.3 ст. 56 та ч.2 ст. 57 КК України.

Тому, саме визначене покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ:

-Залізний предмет схожий на покрівельний молоток (зберігається в камері схову ВП №1 ДРУП№2 порядковий номер 167) - знищити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпра ОСОБА_7