Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №213/2334/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2334/26

Номер провадження 2/213/1727/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб, укладений 13 червня 2024 року між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований виконавчим відділом Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 07.

В обґрунтування позову зазначив наступне. Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини сторони не підтримують, спільною сім`єю не проживають, зникло почуття любові, поваги та взаєморозуміння. Причиною розпаду сім`ї став факт втрати взаєморозуміння та різних поглядів на сімейне життя. Позивач вважає, що її шлюб з відповідачем розпався повністю, примирення неможливе. Спору щодо місця проживання дитини та поділу майна немає.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача надійшла заява, у якій вів зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує. Відповідач також зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

28.05.2026 року позовна заява надійшла до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд».

02.06.2026 року ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою визнано поважними причини пропуску строку для подання доказів направлення позову відповідачу.

Відповідач відзив на позов не подав, однак подав заяву про визнання позову.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 13 червня 2024 року, зареєстрований виконавчим відділом Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 07, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, проживають окремо. Майнового спору та спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає.

Позивач наполягає на розірванні шлюбу, вважає примирення неможливим, просить не надавати строк на примирення, оскільки спроби примирення в минулому не принесли результатів.

Відповідач, отримавши копію позовної заяви з додатками, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно ст. 110 СК України.

Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі № 605/434/18, якій кореспондує п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання не надала, визнала позовні вимоги у повному обсязі, клопотань про надання строку на примирення не заявляла.

Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ». Таким чином, після розірвання шлюбу позивач має право іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 » або відновити дошлюбне прізвище.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Враховуючи, що позивач не заявляє вимог про стягнення на свою користь судових витрат, судовий збір за таких обставин слід віднести за її рахунок.

Керуючись статтями 21, 24, 55, 56, 104, 105, 109, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 206, 247, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 13 червня 2024 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований виконавчим відділом Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 07.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 29 липня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.М. Нестеренко