Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №209/4905/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/4905/26

Провадження № 1-кп/209/300/26

В И Р О К

Іменем України

28 липня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12026046790000089, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2026 року, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, який має на утриманні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 30.10.2025 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164, ст. ст. 75, 76 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, з іспитовим строком на 1 рік;

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи раніше судимим 30 жовтня 2025 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського Дніпропетровської області за ч.1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.164 КК України.

Так, згідно судового наказу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2024 року (справа № 207/7661/23), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 29 грудня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , якому було відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду, будучи попередженим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про необхідність сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати, знову став на шлях злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей.

Так, ОСОБА_3 , будучи фізично здоровим для того, щоб працювати та виконувати рішення суду, не маючи намір надавати кошти на утримання дітей, тобто маючи прямий злочинний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, у період часу з 01 грудня 2025 року по 30 червня 2026 року включно офіційно не працював, аліменти на утримання дітей сплачував не регулярно, сплативши лише 700 грн у січні 2026 року та 2531 грн у квітні 2026 року, будь-якої допомоги на утримання дітей у негрошовій формі не надавав, участі у вихованні дітей не брав та станом на 30 червня 2026 року, згідно з довідкою про заборгованість з аліментів, виданою Дніпровським ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 94030,50 гривень.

Таким чином, у період часу з 01 грудня 2025 року по 30 червня 2026 року включно, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим 30 жовтня 2025 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського Дніпропетровської області за ч.1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно склав суму виплат за 7 місяців відповідних платежів, а саме у розмірі 94030,50 гривень.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, де зазначено, що ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, про що мається відповідна заява, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_9 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку за ч. 2 ст. 164 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності; письмова заява потерпілої ОСОБА_8 , відповідно до якої остання згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згодна з розглядом обвинувального акту судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні.

За результатами дослідження змісту заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 на виконання приписів ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченим у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше судимий за вироком Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 30.10.2025року, належних висновків не зробив тав період відбування покарання за вищевказаним вироком у виді іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, продовжив злісно ухилятися від сплати встановлених судовим наказом коштів на утримання дітей (аліментів), що вказує на грубе нехтування ним своїми батьківськими обов`язками, який будь-яких дій, направлених на працевлаштування, сплату коштів на утримання дітей та погашення наявної заборгованості зі сплати аліментів не вживав та не вживає до теперішнього часу, що істотно негативно впливає на законні права та інтереси дітей щодо достатнього рівня матеріального забезпечення їх життєво важливих потреб, не працевлаштований, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, відповідно до побутової характеристики за місцем проживання скарг на нього не надходило.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на вид та строк покарання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На підставі вищевикладеного, враховуючи особу винного та фактичні встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 164 КК України у виді обмеження волі, строком на 2 роки, та відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 30.10.2025 року,остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі, строком на 2 роки 6 місяців, оскільки саме таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципу пропорційності, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та буде відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 1, 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 30.10.2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбуття покарання у виді обмеження волі обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Кам`янського протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1