Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №522/14951/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1085/26

Номер справи місцевого суду: 522/14951/25

Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

з участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Байова Олександра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду

апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Байова Олександра Олександровича,

на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 грн 00 коп. гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2026 у справі № 522/14951/25 скасувати, постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що на відеозаписі не зафіксовано ознак сп`яніння; суд не спростував тези захисту щодо відсутності події адміністративного правопорушення (відсутність факту керування транспортним засобом у русі), з огляду на те, що поліцейські підійшли до вже нерухомого транспортного засобу. Оскільки зупинка транспортного засобу у русі не відбувалась, підстави ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не застосовуються. Дії поліцейських підпадають під ст. 32 цього Закону (перевірка документів), де вичерпний перелік підстав також відсутній у матеріалах справи.

Захисник посилається, що працівники патрульної поліції не зазначили жодних зовнішніх ознак сп?яніння ОСОБА_1 (запах алкоголю, нестійка хода, почервоніння очей, порушення мови тощо), які б давали підстави для вимоги проходження медичного огляду на стан алкогольного сп?яніння. Протокол про адміністративне правопорушення містить зазначення про «порушення мови, порушення координації рухів, різкий запах алкоголю», однак ці ознаки не констатовані в рапорті поліцейського як підстава для вимоги огляду, підтверджуються відеозаписом, на якому, як зазначили захисники, ознак сп?яніння не зафіксовано.

Вважає, що працівники поліції здійснювали незаконний тиск на ОСОБА_1 .

Крім того, посилається, що суд першої інстанції недотримався стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

20.07.2026 року апеляційний суд постановою, що занесена до протоколу судового засідання, долучив подану захисником Байовим О.О. довідку про проходження служби в поліції ОСОБА_1 , який з 03.10.2025 року перебуває у службовому відрядженні.

Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до положень ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи та згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входить до переліку справ, в яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, зважаючи на строки апеляційного розгляду, встановлені ст. 294 КУпАП, участь в судовому засіданні захисника, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Байов О.О. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виконання даного пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того водій перебував у стані сп`яніння чи ні.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду надано протокол серії ЕПР1 № 368230 від 21.06.2025 року.

З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 368230 від 21.06.2025 року вбачається, що 21.06.2025 року о 00 годині 12 хвилин у м. Одесі по вулиці Преображенській, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 200» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 "Arlm 0425" або в закладі охорони здоров`я відмовився під запис ПВР286752 та 474743, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія; довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; рапорт т.в.о. командира 1 взводу 7 роти 1 батальйону УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Кірова С.С., диск з відеозаписом.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції вважав, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП, які узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103(далі Порядок).

Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп`яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 368230 від 21.06.2025 року містить посилання на те, що відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння та складання протоколу фіксувалось на ПВР 286752 та 474743.

Згідно рапорта т.в.о. командира 1 взводу 7 роти 1 батальйону УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Кірова С.С. від 21.06.2025 року під час патрулювання за адресою м. Одеса, вул. Преображенській, 18 виявлено порушення ПДР, а саме т.з. «Toyota Land Cruiser 200» здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору о 00 год. 12 хв. 21.06.2025 року. Зупинивши водія він надав п/в ВХО787807 ОСОБА_1 02.04.1987. На авто встановлений номерний знак НОМЕР_2 , який йому не належить, а по VIN номеру встановлено, що авто належить д.н.з. НОМЕР_1 . Також водій мав ознаки сп`яніння але від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Складено матеріали: протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП - ЕПР1 № 368230, постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП - ЕНА № 5029472, за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - ЕНА № 5029509. Водій після зупинки вийшов з авто та показав посвідчення поліцейського, а потім закрився в авто і пересів на заднє сидіння та ігнорував подальші діалоги.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність своїх дій.

Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення.

З відеозапису з нагрудної відеокамери убачається, що працівник поліції підійшов до зупиненого транспортного засобу, який був із заведеним двигуном та ввімкненим світлом фар та повідомив водія, що транспортний засіб зупинено через порушення правил дорожнього руху, а саме проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, на що водій повідомив, що «добираємося додому», під час спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме порушення координації рухів, запах алкоголю з машини, порушення мови (ПВР 286752 00:15 година) у зв`язку з чим працівник поліції звернувся до ОСОБА_1 з вимогою пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Аlcotest Drager на місці зупинки транспортного засобу, від проходження відповідного огляду ОСОБА_1 відмовився (ПВР 286752 00:16 година), після чого працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я від проходження якого ОСОБА_1 також відмовився. Працівник поліції роз`яснив водію, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, працівник поліції зауважив що відносно ОСОБА_1 буде розглянута справа за ч. 2 ст. 122 КУпАП за проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору (ПВР 286752 00:17 година).

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, які долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги, що працівники патрульної поліції не зазначили жодних зовнішніх ознак сп?яніння ОСОБА_1 спростовуються долученим відеозаписом.

Отже, з огляду на викладене, доводи захисника, що на відеозаписі не зафіксовано ознак сп`яніння апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з підстав наведених вище.

Щодо доводів сторони захисту, що працівники поліції здійснювали незаконний тиск на ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає наступне.

Суд встановив, що працівники поліції діяли з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння. Дії працівників поліції, що складали протокол та фіксували правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення.

Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного перегляду справи.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський, згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

З оглянутих судом відеозаписів вбачається, що працівники поліції повідомили, ОСОБА_1 , що його було зупинено через проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, на що водій повідомив, що «добираємося додому», тобто ОСОБА_1 оголошено причину зупинки, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував (ПВР 286752 00:14 година).

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються доданим до протоколу про адміністративне правопорушення записом з нагрудної камери поліцейського, де ОСОБА_1 особисто пояснив, що він їхав додому. Пояснення ОСОБА_1 , які він дав у суді першої інстанції, суд оцінює як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Крім того, ГУНП в Одеській області надано суду першої інстанції копію висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими посадовими особами управління «КОРД» ГУНП в Одеській області, у тому числі начальником цього ж управління майором поліції Ю. Кафтаном, зокрема за фактом керування ним 21.06.2025 під час дії комендантської години автомобілем з ознаками алкогольного сп?яніння, з номерним знаком, що не належать транспортному засобу, проїзді перехрестя на заборонений сигнал світлофора, у порядку інформування та для долучення до матеріалів справи № 522/14951/25 про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.

Зазначений висновок складено, зокрема за фактом керування ОСОБА_1 21.06.2025 під час дії комендантської години автомобілем з ознаками алкогольного сп?яніння, у зв`язку із чим на ОСОБА_1 складено протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 368230 від 21.06.2025 року та проїзд ОСОБА_1 перехрестя на заборонений сигнал світлофора, що стало підставою зупинки транспортного засобу.

Обставини встановлені під час службового розслідування повністю узгоджуються із доказами, які містяться в матеріалах справи.

Доказів, що вказані висновки службового розслідування оскаржено ОСОБА_1 суду не надано.

Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом беззаперечно підтверджується дослідженими судом доказами у їх сукупності, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яння, як за допомогою приладу алкотестер Drager, так і в медичному закладі, за що п. 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.

Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.

Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року без змін.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Байова Олександра Олександровича, залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова