Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №514/440/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________________________________________________________________________________

Справа № 514/440/26

Провадження по справі № 3/514/250/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року с-ще Бессарабське

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області Кирилюк І.М., розглянувши матеріали протоколу, які надійшли з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Євгенівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2026 року до Тарутинського районного суду Одеської області надійшли зазначені матеріали протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №380121 від 07.03.2026 р., складений старшим інспектором прикордонної служби з адміністративно – юрисдикційної діяльності ОСОБА_2 , встановлено що 07.03.2026 о 15 год 00 хв прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип В) відділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) на напрямку н.п. Міняйлівка (Україна) – Копчак (РМ), на території Петропавлівської ОТГ, на відстані близько 2700 м від лінії державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який в порушення вимог ст. 9 Закону України від 4 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон України» (у чинній редакції) здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення відповідність за яке передбачена ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений. Подав до суду письмову заяву, в якій повідомив суд, що не згоден з протоколом, спроби незаконного перетину ДКУ не здійснював. Його зупинили прикордонники в с. Міняйлівка по вул. Центральна Білгород – Дністровського району Одеської області, 200 м від його будинку (без документів). Протокол підписав проте зміст йому був не зрозумілий, оскільки він за національністю молдован і не володіє досконало українською мовою. Також повідомив суд, що у нього померла дружина, на його утриманні знаходиться син, який навчається в професійно-технічному училищі в Татарбунарах. Загалом має трьох дітей, тому мотиву та умислу перетнути кордон не мав. На підтвердження наведених пояснень додав: довідку з ДНЗ «Татарбунарське професійне-технічне аграрне училище» від 06.05.2026 р. №22; свідоцтва про народження дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; свідоцтво про смерть дружини ОСОБА_6 від 10.04.2025 р.; довідку старости с. Міняйлівка про склад сім`ї ОСОБА_1 від 21.05.2026 №232, витяг з реєстру територіальної громади Петропавліської сільської ради, сформованої 04.05.2026 року, з якої убачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в с. Міняйлівка, Білгород-Дністровський район.

Відповідно до статті 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-1 КУпАП, не встановлена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також, ураховуючи заяву ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про можливість проведення її розгляду за його відсутності ОСОБА_1 ,

Статтею 204-1 КУпАП встановлено, що перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади є адміністративним правопорушенням.

Об`єктом такого правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Державний кордон України - є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору (ст.1 Закону України від 4 листопада 1991 року № 1777-XII «Про державний кордон України» (у чинній редакції – далі Закон № 1777-XII).

Режим державного кордону - це порядок перетинання державного кордону України плавання і перебування суден та кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України (ст. 8 Закону № 1777-XII).

Перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством (ст. 9 Закону№1777-XII).

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України, зокрема, регламентує правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб (частина 1 статті 23 Закону №1777-XII).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 27 липня 1998 року № 1147 «Про прикордонний режим» (у чинній редакції, далі - Постанова №1147) прикордонний режим встановлюється в межах прикордонної смуги (завширшки 5 км вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд) та прикордонних районах (визначаються, як правило, у межах території району, міста, селища та села, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби, а також у межах територіального моря, внутрішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів).

Цією ж постановою затверджене Положення про прикордонний режим (далі – Положення), який визначає порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.

Згідно з встановленим Положенням порядком громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) (п.7 Положення).

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають у контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в його межах на підставі документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі) ( п.8 Положення).

Окрім цього з метою виявлення порушень законодавства з прикордонних питань, виконання завдань, пов`язаних з боротьбою з організованою злочинністю та незаконною міграцією у межах прикордонної смуги і контрольованого прикордонного району, уповноважені особи Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право відповідно до Законів України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про дорожній рух" у разі потреби зупиняти та оглядати транспортні засоби (п.11 Положення).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 р. № 1199 Болградський район віднесено до переліку районів та міст на території якого установлюються контрольовані прикордонні райони.

Наведені норми чинного законодавства не забороняють громадянам України перебувати у контрольованих прикордонних районах або прикордонних смугах, за умови дотримання встановленого законом порядку перебування. Недотримання такого порядку особами, може свідчити про наявність в їх діях об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП, а саме порушення прикордонного режиму.

Разом з цим, перебування у контрольованому прикордонному районі або прикордонній смузі у сукупності із вчиненням особами активних дій, спрямованих на перетин кордону, можуть кваліфікуватися як спроба перетину державного кордону.

Надаючи правову оцінку доказам у цій справі суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення долучені такі письмові докази:

протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №380121 від 07.03.2026, згідно з яким його затримано о 15 год 00 хв 07.03.2026 року на відстані 2700 м від лінії державного кордону;

копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 , завірена ним власноруч;

схема порушення ОСОБА_1 державного кордону України від 07.03.2026;

рапорти посадових осіб прикордонної служби про фіксацію адміністративного правопорушення та подальшу їх перевірку для направлення до суду;

фотографія з місця зупинення.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 здійснив спробу перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску. Його було зупинено прикордонниками на відстані 2700 м від лінії держаного кордону.

Водночас, як убачається зі схеми порушення Державного кордону України від 07.03.2026 року, ОСОБА_1 зупинено на околиці с. Міняйлівка, мешканцем якого він є.

На фотознімку ОСОБА_1 з прикордонниками знаходиться впритул з лінією державного кордону (убачається сітка рабиця, якою облаштована лінія кордону).

Наведені докази не дають суду підстав встановити в якому саме місці було зупинено особу, про притягнення до відповідальності якої йдеться в протоколі.

Водночас суд зазначає що схема порушення ДКУ не містить інформації про рух порушника, який зафіксували прикордонні наряди, котрі виконували наказ на охорону державного кордону на цьому напрямку та ділянці.

Долучені до про протоколу пояснення ОСОБА_1 про визнання ним вини і бажання перетнути кордон з метою попасти до родичів, не узгоджуються з документами, наданими вказаною особою, із яких убачається стійкі соціальні зв`язки саме на території України (троє рідних дітей, один з яких потребує матеріальної підтримки з боку батьків).

Рапорти уповноважених осіб прикордонної служби про адміністративне правопорушення не є достатніми та переконливими доказами винуватості особи.

Ураховуючи наведене суд дійшов висновку, що надані суду докази не підтверджують події та складу передбаченого ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Як зазначив ОСОБА_1 його було зупинено в с. Міняйлівка представниками ДПСУ, оскільки він не мав при собі документів, що може свідчити про наявність в таких діях ознак правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП, а саме порушення прикордонного режиму.

У справах про адміністративні правопорушення обов`язок збирання доказів та доведення вини особи покладається на уповноважених осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 251 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Конституційний принцип презумпції невинуватості є обов`язковою складовою справедливого судового розгляду справ, в яких особа обвинувачується у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Оскільки наведені у протоколі обставини не доведені сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що відсутні подія та склад у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП., тому провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, 283- 285, 294 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 204-1 ч. 1 КУпАП закрити провадженням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Суддя І.М. Кирилюк