Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №357/6419/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6419/26

Провадження № 2/357/5507/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

29 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Боженко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» через свого представника звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 56 057,84 гривень, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27.05.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 булоукладено укладено Заяву-Договір про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-275232885, відповідно до якого банк відкрив поточний рахунок клієнту та надав кредит на загальну суму 50 000,00 грн.

20.02.2024 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» право вимоги до боржників, зокрема і за кредитним договором № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 ТОВ " Фінансова компанія" Сіті Фінанс" набуло право грошової вимоги за кредитними договорами договором № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024 в загальному розмірі 56 057 грн.84 коп., з яких: 49 589,34 гривень- сума заборгованості за кредитом; 6 468,50 гривень - сума заборгованості за процентами.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024 в розмірі 56 057 грн.84 коп.

20.04.2026 року судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Сторони про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, не заявлено жодних клопотань.

Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 27.05.2024 року між АТ «Райфайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою»№ 014-RO-82-275232885.

Для надання послуги споживчого кредиту, банк відкриває клієнту поточний рахунок «Для виплат» в гривнях та на умовах згідно з пунктом 2.1. Заяви-договору.

На умовах цієї заяви-договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 50 000,00 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Мета Кредиту придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі50 000,00 грн. (п.п. 3.1.1. Договору).

Строк кредиту становить 72 місяці з 27.05.2024 р. по визначену Графіком дату останнього щомісячного ануїтетного платежу (п.п. 3.2. Договору).

Проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована і складає 36,00% річних (може бути змінена за згодою сторін шляхом укладання додаткової до цієї заяви-договору або в порядку та на умовах, передбачених цією заявою-договором).

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов`язався здійснювати погашення заборгованості та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, з наступи місяцем надання кредиту, у визначеному підпунктом 3.4. заяви-договору дату. Якщо дата сплати ануїтетного платежу не є робочим днем, ануїтетний платіж має бути сплачений клієнтом не пізніше останнього робочого дня, що передує даті сплаті ануїтетного платежу (п.п. 4.3. договору).

У пункті 4.5 вищевказаного договору зазначено, що банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання клієнтом умов заяви-договору, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Факт надання Банком ОСОБА_1 кредитних грошових коштів відповідно до умов Кредитного договору № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024, підтверджується випискою по рахунку за період з 27.05.2024 по 17.12.2024.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024 відповідач станом на 17.12.2024 має заборгованість у розмірі 56 057 грн.84 коп., з яких: 49 589,34 гривень- сума заборгованості за кредитом; 6 468,50 гривень - сума заборгованості за процентами.

20.02.2024 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-F, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 2.4. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, Новий кредитор замінює Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній

Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024 ТОВ " Фінансова компанія" Сіті Фінанс" набуло право грошової вимоги за кредитними договорами договором № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024 в загальному розмірі 56 057 грн.84 коп., з яких: 49 589,34 гривень- сума заборгованості за кредитом; 6 468,50 гривень - сума заборгованості за процентами.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачкою, факт видачі відповідачу кредиту, а також підтверджено наступне укладення договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Крім того, позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості відповідача, а відповідачем не було спростовано цей розрахунок в частині суми внесених ним коштів в рахунок погашення боргу. Договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, надавши оцінку кожному доказу, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Відповідно до статей 133, 134, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зокрема, при вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем, суд враховує таке.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2025 року між ТОВ ФК "Сіті Фінанс" та адвокатським бюро «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП» укладено договір про надання правничої допомоги №26/11/2025.

На підтвердження понесених ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» витрат на правничу допомогу надано копією замовлення №1893 від 30.03.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025 року на отримання правової допомоги щодо кредитного договору № 014-RO-82-275232885, акт виконаних робіт до замовлення №1893 та визначено, що послуги надано на загальну суму: 7500,00 грн.

При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Суд враховує, що предмет спору в цій справі не є складним, тому не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики; справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; підготовка позовної заяви не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від адвоката надмірного обсягу юридичної і технічної роботи; справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реальною, обгрунтованою та співмірною є сума витрат на правничу допомогу позивачу в даній справі - 3000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 6 328,00 грн. (судовий збір в розмірі 3 328,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн).

Керуючись ст. ст. 12,141, 264-268, 280-282, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 014-RO-82-275232885 від 27.05.2024 в розмірі 56 057 грн. 84 коп. ( п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят сім гривень 84 копійки), та судові витрати по справі в сумі 6328,00 грн. (шість тисяч триста двадцять вісім гривень, 00 копійок).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, м. Київ, 04053.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 29.07.2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола