Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №331/2268/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/2268/26 Головуючий в 1 інст.Клименко Л.В.

Провадження №33/807/828/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника-адвоката Єлисеєва С.С., прокурора Фоміної Г.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Рогозіна О.В. на постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 04 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підгірне Новомиколаївського району Запорізької області, громадянина України, іпн: НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави, у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», п.2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік (після звільнення).

В апеляційній скарзі захисник - адвокат Рогозін О.В. просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити на підставі ч.4 ст.38 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в протоколі зазначено, що нібито момент виявлення правопорушення – 12 березня 2026 рік.

Вважає, що НАЗК навмисно приховала всі обставини справи та момент виявлення адміністративного правопорушення, оскільки інкриміноване адміністративне правопорушення було виявлено співробітниками НАЗК як мінімум в липні 2025 року, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Співробітникамии НАЗК під час складання та направлення до суду матеріалів про адміністративне правопорушення було приховано таке.

Листом-Повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №47-02/60151-25 від 10 липня 2025 року було повідомлено про встановлення неподання чи несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме після звільнення за 2021 рік.

З вищезазначеного повідомлення вбачається, що правопорушення, пов`язане з корупцією було виявлено як мінімум 10 липня 2025 року, а протокол з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 у провадження судді надійшли в березні 2026 року, а саме після спливу шестимісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.4 ст.38 КУпАП.

Відхиляючи доводи ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження по справі у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції посилається на лист Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 701/0/158-21 від 21 вересня 2021 року.

Натомість такий лист не є постановою ВС, в якому висловлена правова позиція стосовно справи з подібних правовідносин, не є нормативно правовим актом та не може мати вищу юридичну силу, ані ж норми КУпАП.

Такий лист ВС може носити рекомендаційний характер та суди повинні виходити з фактичних обставин конкретної справи та такий лист не має універсального характеру.

Окрім того, неможливо перевірити такий лист та дослідити його зміст, оскільки він не є офіційно опублікованим актом.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Єлисеєва С.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала постанову суду законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи убачається, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення №47-01/67/26 від 12 березня 2026 року; у результатах пошуку №101336 – подання ОСОБА_1 щорічної декларації; послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 ; вимога НАЗК на адресу ГУНП в Запорізькій області на підставі ч.1 ст.13 Закону України «Про запобігання корупції»; у листі НАЗК №47-01/11190-26 від 24 лютого 2026 року.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються, тому постанова суду в зазначеній частині апеляційним судом не переглядається з огляду на положення ст.294 КУпАП.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 , його захисник- адвокат Єлисеєв С.С. наполягали на задоволенні поданої апеляційної скарги та просили закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

На думку сторони захисту, датою виявлення правопорушення є 10 липня 2025 року, тобто дата, якою підписане повідомлення НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №47-02/60151-25.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначив що він, отримавши вказане повідомлення, подав декларацію 22 липня 2025 року.

В березні місяці 2026 року в телефонному режимі уповноваженою особою НАЗК його було запрошено для надання пояснень щодо причин несвоєчасного подання декларації на 12 березня 2026 року на 11-00 годину. Для надання цих пояснень він до НАЗК не з`явився. Зазначене запрошення ним було отримано у березні 2026 року.

З урахуванням викладеного, сторона захисту вважає, що датою виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є дата не пізніше 10 липня 2025 року.

Прокурор Фоміна Г.В. при апеляційному розгляді справи заперечувала проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.

При цьому прокурор зазначила, що 10 липня 2025 року не є датою виявлення правопорушення, оскільки 10 липня 2025 року був виявлений лише факт неподання декларації, а відповідальність за правопорушення, передбачене ст.172-6 КУпАП, настає за несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Повідомлення НАЗК, на яке посилається сторона захисту, свідчить про факт неподання декларації взагалі.

Переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно з вимогами ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому, особливістю правопорушень, пов`язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17, днем виявлення адміністративного правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе його вчинення.

Виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на вищевикладене, для цілей обрахунку строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, саме дата отримання відомостей щодо всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення уповноваженим органом має визначальне значення як дата виявлення правопорушення.

Викладене повністю узгоджується з положеннями ст.251 КУпАП, відповідно до яких, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з повідомленням НАЗК №47-02/60151-25 від 10 липня 2025 року, про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 було повідомлено, що за результатами контролю щодо своєчасності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що він не подав щорічну декларацію за 2021 рік (а.с.70).

Вказану декларацію ОСОБА_1 подав 22 липня 2025 року, тобто із значним пропуском встановленого законом строку.

В свою чергу, частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, датою вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення є 22 липня 2025 року, оскільки саме в цей день ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин було подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення) (а.с.9).

Що стосується дня виявлення уповноваженим органом вказаного правопорушення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

23 січня 2026 року за №47-01/4141-26 НАЗК надіслано вимогу на адресу ГУНП в Запорізькій області про надання копій певних документів щодо ОСОБА_2 (а.с.19).

05 лютого 2026 року за №16699-2026 ГУНП в Запорізькій області на адресу НАЗК надано відповідь, яка отримана НАЗК 12 лютого 2026 року за вх.№14080/0/05-26, про надання документів щодо ОСОБА_1 , а саме: завіреної належним чином копії послужного списку архівної особової справи, витяг з наказу ГУНП в Запорізькій області від 09 грудня 2016 року №433 о/с про призначення на останню займану посаду та завірену належним чином копію наказу ГУНП в Запорізькій області від 06 січня 2021 року № 4 о/с про звільнення зі служби в поліції.

Повідомлено, що у зв`язку із військовим вторгненням російської федерації на територію України, введенням Указом Президента України 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану в Україні, всі архівні особові справи колишніх працівників ГУНП в Запорізькій області евакуйовані в безпечне місце, тому надати завірену належним чином копію Присяги поліцейського та документів, що підтверджують ознайомлення з антикорупційним законодавством з архівної особової справи ОСОБА_1 на теперішній час неможливо.

Крім того, зазначено, що відповідно до статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних фізичної особи передбачено за згодою суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи, у зв`язку із чим надання завіреної належним чином копій паспорта громадянина України та довідки про присвоєння РНОКПП щодо ОСОБА_1 є неможливим (а.с.20).

Як убачається з листа НАЗК №47-01/11190-26 від 24 лютого 2026 року, адресованого ОСОБА_3 , встановлено, що останній, являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог статті 45 Закону, несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (після звільнення).

Таким чином, його дії підпадають під ознаки правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення та копії відповідних документів (за наявності) щодо причин несвоєчасного подання декларації.

Останнього запрошено 12 березня 2026 року об 11-00 годині прибути до НАЗК для надання пояснень та, у разі наявності підстав, для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, ОСОБА_1 було роз`яснено, що згідно з ч.3 ст.256 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання, та що у разі неможливості прибути особисто, можливість надання ним пояснень з особистого кабінету Реєстру, на електронну пошту НАЗК.

При цьому, звернуто увагу ОСОБА_1 на те, що ненадання ним пояснень не стане перешкодою для здійснення подальших можливих заходів відповідно до вимог законодавства України про адміністративні правопорушення.

Зазначений лист та пам`ятку про права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, був отриманий ОСОБА_1 07 березня 2026 року, що підтверджується трекінгом відправлення (а.с.35) та проти чого не заперечував і сам ОСОБА_1 .

Проте, у вказані день та час ОСОБА_1 до НАЗК не з`явився та пояснень не надав.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 до НАЗК, що останнім не заперечується, йому було направлено другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП від 12 березня 2026 року №47-01/67/26 (а.с.58). Тобто, доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, датою виявлення адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є 12 березня 2026 року, оскільки саме в цей день органом, уповноваженим на складання протоколу, отримано відомості щодо всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення уповноваженим органом, в результаті чого було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

До цієї дати органом, уповноваженим на складання протоколу, здійснювались перевірочні дії, спрямовані на з`ясування об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення.

В свою чергу, оскільки вищевказане адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 22 липня 2025 року, а виявлено це правопорушення – 12 березня 2026 року, строки передбачені ст.38 КУпАП, на час розгляду цієї справи судом першої інстанції (04 травня 2026 року) не закінчились, а доводи сторони захисту про протилежне є помилковими.

З урахуванням викладеного, підстав для закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, не убачається, відповідно не убачається підстав і для задоволення поданої апеляційної скарги захисника – адвоката Рогозіна О.В.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника – адвоката Рогозіна О.В. залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 04 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 331/2268/26