Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №335/4659/26
Суддя: Воробйов А. В.
1Справа № 335/4659/26 3/335/1088/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648044, що надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
23.04.2026 року о 12:15:00 годині, м. Запоріжжя, площа Профспілок, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння пальців рук, порушення мови ). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога відмовився. Від керування транспортним засобом шляхом паркування без порушень ПДР. Про повторність попереджений.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Яблуновський А.Л. зазначив, що в діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, так як протокол про адміністративне правопорушення, а також додані до нього матеріали складені з порушенням вимог діючого законодавства та не містять доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Яблуновського А.Л., перевіривши його доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами, виходячи з наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Відповідно до п.п.а п.2.9. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 року серії ЕПР1 №648044 який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема він складений за відмову ОСОБА_1 , від проходження в встановленому порядку огляду на стан сп`яніння, що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.04.2026 р.;
- відеозаписом;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП І. Евтушенко
- довідкою згідно даних «Інформаційний портал Національної поліції, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 повторності за ст.130 КУпАП не має.
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 23.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи захисника щодо не доведеності факту добровільної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі спростовуються вищезазначеними доказами.
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Крім того, суд зазначає, що доводи захисника щодо недотримання вимог ст.266-1 КУпАП під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 суд також вважає безпідставними.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Так, аналізуючи зміст ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційний суд зауважує, що вказані у даній нормі права уповноважені посадові особи не наділені повноваженнями складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 в рамках даного провадження.
При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10, 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 адміністративні правопорушення. Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.
Суд враховує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури.
Разом з тим, відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень регламентовано положеннями ст.15 КУпАП.
Згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, крім іншого, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відтак, в межах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.
Суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.
До того ж, вимогами п.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та ст.266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби.
Отже, з урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання суду застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан порушника, обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність.
Крім того суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі проадміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 130, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.В. Воробйов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua