Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №363/4635/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"28" липня 2026 р. Справа № 363/4635/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було визначено суддю Рукас О.В.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 415531 від 07.08.2025 року вбачається, що 07.08.2025 року о 15 год. 30 хв. на дорозі сполученням Київ-Вишгород-Десна, 28 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Фольсваген днз. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху, повороту ліворуч, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з мотоциклом днз. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не заявився, однак прибув його захисник Шумський І.С., який зазначив, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП його підзахисний ОСОБА_1 не визнає та прохав суд закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Свої заперечення проти притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 обґрунтував висновками експерта.

Згідно з журналом реєстрації відвідувачів суду інший учасник ДТП - ОСОБА_2 28.07.2026 року о 16 год. 53 хв. прибув до суду для участі в судовому засіданні. Однак, не дочекавшись початку судового засідання, о 17 год. 09 хв. потерпілий самовільно залишив приміщення суду. Будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Левицький В.А. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справ, через сімейні обставини.

Суд вважає зазначене адвоката Левицького В.А. клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до нього не додано жодних доказів на підтвердження наведених обставин, не зазначено, у чому саме полягають сімейні обставини, які об`єктивно перешкоджають участі представника у судовому засіданні, а також не наведено причин, з яких така неявка не могла бути завчасно повідомлена суду чи усунута.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність поважних причин для відкладення судового розгляду, а тому підстави для його задоволення відсутні.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.

Аналіз диспозиції ст. 124 КУпАП дає можливість зробити висновок, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, має матеріальний склад, тобто є закінченим з моменту настання суспільно-шкідливих наслідків. Об`єктивна сторона вказаного правопорушення передбачає обов`язкову сукупну наявність суспільно-шкідливого діяння у виді порушення вимог ПДР України, а також суспільно-шкідливих наслідків, які перелічені у диспозиції ст. 124 КУпАП та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з суспільно-шкідливим діянням.

З урахуванням вищевикладеного суд звертає увагу, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП може бути правомірним результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення тоді і лише тоді, коли в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення на основі достатньої сукупності належних, допустимих, достовірних доказів можна зробити категоричні висновки щодо порушення ОСОБА_1 конкретних вимог ПДР України, що з необхідністю та виключною послідовністю призвело до настання суспільно-шкідливого наслідку, передбаченого у диспозиції ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 слідує, що суть інкримінованого правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. 10.1 ПДР України, до призвело до зіткнення транспортних засобів та отримання ними механічних пошкоджень.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

При цьому суд звертає увагу, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між діянням водія транспортного засобу у вигляді порушення тих чи інших вимог ПДР України та наслідками, що настали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Тобто, порушення водієм правил дорожнього руху не тільки зумовлює, а безпосередньо спричиняє настання наслідків, передбачених у ст. 124 КУпАП, зокрема, пошкодження майна чи інших транспортних засобів.

На основі цього суд приходить до висновку, що наявність обопільної вини водіїв транспортних засобів у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може мати місце лише у випадку, коли дії у вигляді порушення ПДР України як з боку першого водія, так і з боку другого водія, перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з наслідками, що настали (пошкодження транспортних засобів). Лише за таких умов можливе притягнення до відповідальності двох водіїв за фактом однієї і тієї ж дорожньо-транспортної пригоди.

На основі цього суд також звертає увагу, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у даному випадку можливо тоді і лише тоді, коли на основі беззаперечних належних, допустимих доказів буде встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 України, внаслідок чого відбулося зіткнення з мотоциклом днз. НОМЕР_2 .

З матеріалів справи встановлено, що на обох учасників ДТП було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП.

До матеріалів справи долучено постанову Вишгородського районного суду Київської області від 16.09.2025 року справа № 363/4632/25, набрала законної сили 08.10.2025 року. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Зі схеми місця ДТП від 07.08.2025 року судом встановлено, що зіткнення транспортних засобів мало місце на зустрічній смузі руху головної дороги Т-образного перехрестя 28 км. автодороги Київ-Вишгород-Десна.

З пояснень учасників справи та схеми місця ДТП від 07.08.2026 року, дослідженому в судовому засіданні відео, що було долучено до матеріалів справи, судом підтверджено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Фольсваген днз. НОМЕР_1 , на перехресті 28 км. автодороги Київ-Вишгород-Десна, здійснював маневр повороту ліворуч та в цей час отримав удар в лівий бік авто.

У свою чергу ОСОБА_4 на місці події пояснив, що 07.08.2026 року рухався на мотоциклі днз. НОМЕР_2 з м. Вишгород в с. Хотянівка. Автомобіль різко повернув ліворуч на що він не встиг відреагувати, внаслідок чого сталося зіткнення.

У ході судового розгляду надано представником ОСОБА_2 – адвокатом Левицьким В.А. суду надано висновок експерта за результатами інженерно – транспортної експертизи від 03.10.2025 року, захисником ОСОБА_1 – адвокатом Коломійцем І.О. долучено висновок експерта №3-11/25 від 24.11.2025 року щодо обставин даної дорожньо - транспортної пригоди. Водночас їхні висновки містять взаємовиключні твердження щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим вони не могли бути покладені судом в основу постанови без перевірки.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, усунення суперечностей між висновками експертів і забезпечення правильного застосування закону судом 27.01.2026 було призначено судову автотехнічну експертизу в іншій експертній установі.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-26/6094-ІТ від 01.06.2026 року, в діях водія мотицикла Yamaha днз. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , з технічної точки вбачаються невідповідності у виконанні технічних вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, у діях водія Volkswagen Jetta днз. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , з технічної точки зору, невідповідностей у виконанні вимог п. 10.1 та п. 10.4 Правил дорожнього руху, які б знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Оцінюючи висновок зазначеної експертизи у сукупності з іншими доказами, суд виходить із того, що він є логічним, послідовним, належним чином мотивованим, містить повні відповіді на поставлені судом питання, ґрунтується на дослідженні всіх матеріалів справи та узгоджується з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

На відміну від попередніх висновків експертів, висновок експертизи, призначеної судом, усуває наявні суперечності, містить детальне обґрунтування зроблених висновків та не викликає сумнівів щодо його повноти, об`єктивності й достовірності. При цьому суд не надає цьому висновку наперед встановленої сили, а оцінює його відповідно до вимог ст. 252 КУпАП у сукупності з усіма іншими доказами у справі.

З огляду на викладене суд вважає саме висновок судової експертизи №СЕ-19/111-26/6094-ІТ від 01 червня 2026 року, призначеної ухвалою суду, найбільш переконливим, науково обґрунтованим та таким, що достовірно відображає механізм дорожньо-транспортної пригоди, а тому покладає його в основу цієї постанови.

Судом установлено, що протокол про адміністративне правопорушення містить висновок працівника поліції про порушення ОСОБА_1 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України. Водночас сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вини особи, а викладені в ньому обставини підлягають перевірці та оцінці у сукупності з усіма іншими доказами, наявними у справі.

У ході судового розгляду було досліджено письмові докази, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також висновки експертиз. Зважаючи на те, що за самостійно сторонами були проведені експертизи, висновки яких містили взаємовиключні висновки щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та дій її учасників, судом було призначено додаткову незалежну судову експертизу.

Відповідно до висновку судової експертизи, призначеної судом, у діях ОСОБА_1 не встановлено невідповідності вимогам п.10.1 та п.40.4 Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. При цьому експертом наведено належне обґрунтування зроблених висновків, які узгоджуються з дослідженими судом доказами та усувають суперечності, що містилися у попередніх експертних висновках.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та наявність причинного зв`язку між його діями і наслідками у вигляді дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до презумпції невинуватості, яка закріплена у ст. 62 Конституції України, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, то суд доходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як і його вина у вчиненні цього правопорушення, не доведені. Тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Внаслідок цього судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 124, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях ознак складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.В. Рукас