Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №526/2553/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/2553/25 Номер провадження 22-з/814/108/26 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

д о д а т к о в а

22 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Чумак О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві з власної ініціативи та за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Дроменко Людмили Василівни питання про ухвалення додаткового судового рішення

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року адвокат Дроменко Л. В., діючи від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , подала до суду позов до Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні, у якому просила суд стягнути з Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 198 227,61 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дроменко Л. В. задоволено частково. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2025 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 3 000 грн.

21 квітня 2026 року на адресу Полтавського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Дроменко Л. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 13 000 грн.

Для вирішення вказаного питання 21.04.2026 апеляційним судом витребувано з Гадяцького районного суду Полтавської області цивільну справу № 526/2553/25, яка надійшла до апеляційного суду 30.04.2026.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат по справі, яке не було вирішено судом при постановленні судового рішення по суті заявлених позивачем вимог.

Відповідно до статті 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За загальним правилом (статті 264, 265 ЦПК України) питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може вирішити питання розподілу судових витрат за заявою учасника справи чи з власної ініціативи. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України)

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Дроменко Л. В. укладено договір № 83 про надання правової допомоги (представництво інтересів у цивільній справі), предметом якого є представництво та захист інтересів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати витрат на відрядження і середнього заробітку за час затримки даного розрахунку у суді першої інстанції (а. с. 24-25).

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили розмір гонорару адвоката в сумі 8 000 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору № 83 від 19.06.2025 про надання правової допомоги (представництво інтересів у цивільній справі) від 08.01.2026 сторони договору домовилися про збільшення обсягу правничої допомоги в рамках раніше укладеного договору та погодили зміст додаткового доручення адвоката на представництво інтересів позивача в Полтавському апеляційному суді в межах апеляційного провадження, в тому числі: підготовку і подання до суду апеляційної скарги на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 09.12.2015 у справі № 526/2553/25, отримання судового рішення. Об`єм повноважень адвоката залишено без змін.

Згідно пункту 3 додаткової угоди оплата послуг адвоката (гонорар) за додатковий об`єм правничої допомоги (представництво інтересів у суді апеляційної інстанції) становить 5 000 грн (а. с. 84).

Адвокат Дроменко Л. В. здійснює адвокатську діяльність відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1163, виданого 25.09.2015 радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 4 від 08.02.2012 та її повноваження у Гадяцьому районному суді Полтавської області підтверджено ордером серії ВІ № 1321856 від 11.08.2025 та в Полтавському апеляційному суді ордером серії ВІ № 1363744 від 09.01.2026 (а. с. 6, 83).

Зі звіту про виконану роботу (Акту прийому-передачі наданих послуг) від 07.08.2025, квитанцій № 19 від 19.06.2025, № 8 від 08.01.2026 (а. с. 25 - 26, 86) та інших матеріалів справи вбачається, що адвокатом надавалась правнича допомога позивачу та останнім сплачено обумовлений договором гонорар адвоката загальною сумою 13 000 грн.

Згідно із частиною другою статті 137, пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами та у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України (якій відповідає частина четверта статті 137 ЦПК України) можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21) (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24 (провадження № 12-38гс25).

Разом з тим не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат (див. постанови від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Враховуючи підтвердження позивачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що розподіл таких витрат між сторонами має здійснюватися відповідно до норм статті 137 ЦПК України та загальних правил розподілу судових витрат, визначених у статті 141 ЦПК України, зокрема, обґрунтованості та пропорційності витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, та з урахуванням заперечень представника відповідача щодо неспівмірності таких витрат.

Даючи оцінку обсягу наданих адвокатом Дроменко Л. В. послуг, колегія суддів вважає, що вивчення нормативно-правової бази по справі, ознайомлення з відзивом на позовну заяву є обов`язковою частиною професійної діяльності юристів для надання якісної правничої допомоги, а консультування клієнта, підготовка і направлення запитів, подання позовної заяви та апеляційної скарги, а також отримання копії судових рішень мають організаційний характер та за своєю природою не можуть бути віднесені до правничої допомоги, як окрема послуга, тому такі витрати не підлягають окремої компенсації.

Беручи до уваги ціну позову, значення справи для позивача, її складність та реальний обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з підготовки позовної заяви та апеляційної скарги, участі у судовому засіданні за відсутності безпосередньо позивача, який повністю доручив представництво своїх інтересів в суді адвокату Дроменко Л. В., колегія суддів вважає, що відшкодуванню позивачеві підлягає 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що відповідає принципу пропорційності, розумності, обґрунтованості, справедливості та співмірності.

Крім того, розподілу між сторонами підлягає і судовий збір, правові засади справляння якого, об`єкти та розміри ставок, порядок сплати та звільнення від сплати встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру та апеляційної скарги на судове рішення справляється судовий збір за ставкою, встановленою у підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у підпункті 6 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно.

Згідно частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з ціни позову, за подання до суду в електронній формі позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1 585,82 грн (1 982,28 х 0,8) та апеляційної скарги - 2 378,74 грн (1 982,28 х 150% х 0,8), а всього 3 964,56 грн.

Оскільки питання стягнення до державного бюджету судового збору не було вирішено судом, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1,51%) у дохід держави підлягає стягненню з відповідача 59,87 грн судового збору.

Керуючись статтями 270, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Ухвалити у справі додаткове судове рішення про розподіл судових витрат.

Стягнути з Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 1 000 грн.

Стягнути з Відокремленого підрозділу Міжнародної Федерації Handicap в Україні у дохід держави судовий збір у розмірі 59,87 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Чумак