Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №760/27630/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27630/25 2/760/7805/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 липня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , про стягнення коштів,

встановив:

Київський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення коштів.

Позов обґрунтований тим, що до Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного то про отримання фінансової допомоги по безробіттю через Єдиний портал електронних послуг «ДІЯ» 23.09.2022 звернулася відповідач.

Відповідач надав заяву через Єдиний портал електронних послуг «ДІЯ» 23.09.2022 про надання статусу безробітного зазначила інформацію про те, що не відноситься до категорії зайнятого населення в розумінні ст. 4 ЗУ №5067-VI та через відсутність роботи немає заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Також, відповідач повідомив, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей.

Відповідно до ст. 43 Закону № 5067-VI та заяви, наказом позивача № HT220926 від 26.09.2022 відповідачу надано статус безробітного з 26.09.2022.

Згідно з ст. 22, ст. 23 Закону № 1533-III, наказом позивача № HТ220926 від 26.09.2022 відповідачу призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу (в подальшому наказом № HT221109 від 09.11.2022 змінено в частині урахування страхового стажу понад 10 років) та розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону №1533- III з 26.09.2022 по 22.06.2023.

Наказом позивача від 16.01.2023 № HТ230116 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 3 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III та припинено реєстрацію відповідно до абзацу 19 підпункту 1 пункту 30 Порядку № 792 від 19.09.2018.

Прийняті рішення підтверджуються додатком № 2 до персональної картки № 026922110900008 по особі: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 Відповідач), прийнятті установою Державної служби зайнятості щодо зареєстрованого безробітного.

Згідно ст. 23 Закону № 5067-VI позивач здійснює реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції через Єдину інформаційно-аналітичну систему (далі - ЄIAC) центрального органу виконавчої влади, яка також включає інформацію що надходить від територіальних органів в процесі діяльності, громадян, роботодавців та органів державної влади.

Відповідно до пункту вісімнадцятого частини 2 ст. 22 Закону № 5067-VI та Порядку № 60/62 з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов?язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, було здійснено розслідування обґрунтованості виплати відповідачу допомоги по безробіттю.

Керуючись вищезазначеними нормами законодавства, 13.07.2023 позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття за № 296/269/23.

За результатами обміну інформацією з Пенсійним фондом України виникла необхідність у проведенні звірки даних щодо достовірності факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "КОРОНА САНРАЙС" з 02.01.2023 по 04.01.2023, в період перебування особи на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної.

Встановлено, що згідно наказу про прийняття на роботу від 29.12.2022 № 70-K, ОСОБА_1 прийнято на посаду редактора трансляцій ТОВ "КОРОНА САНРАЙС" з 02.01.2023.

Наказом про припинення трудового договору (контракту) від 03.01.2023 № 17-К, ОСОБА_1 звільнено з ТОВ "КОРОНА САНРАЙС" 04.01.2023 за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Отже відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної особи, одночасно перебувала з ТОВ "КОРОНА САНРАС" у трудових відносинах з 02.01.2023 по 04.01.2023, згідно документів наданих товариством для проведення звірки.

Відповідач перебуваючи на обліку як безробітня, надала недостовірну інформацію та не повідомила позивача про факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «КОРОНА- САНРАЙС» з 02.01.2023 по 04.01.2023, у зв?язку з чим не належала до числа безробітних осіб та не мав підстав для отримання допомоги по безробіттю.

Сума надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов?язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже позивач з посилання на норми Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 02.01.2023 по 08.01.2023 у розмірі 1579,48 грн.

Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем відзив до суду не поданий.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, які містяться у справі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що до Солом`янської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного то про отримання фінансової допомоги по безробіттю через Єдиний портал електронних послуг «ДІЯ» 23.09.2022 звернулася відповідач.

Відповідач надав заяву через Єдиний портал електронних послуг «ДІЯ» 23.09.2022 про надання статусу безробітного зазначила інформацію про те, що не відноситься до категорії зайнятого населення в розумінні ст. 4 ЗУ №5067-VI та через відсутність роботи немає заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Також, відповідач повідомив, що ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей.

Відповідно до ст. 43 Закону № 5067-VI та заяви, наказом позивача № HT220926 від 26.09.2022 відповідачу надано статус безробітного з 26.09.2022.

Згідно з ст. 22, ст. 23 Закону № 1533-III, наказом позивача № HТ220926 від 26.09.2022 відповідачу призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу (в подальшому наказом № HT221109 від 09.11.2022 змінено в частині урахування страхового стажу понад 10 років) та розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 Закону №1533- III з 26.09.2022 по 22.06.2023.

Наказом позивача від 16.01.2023 № HТ230116 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 3 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III та припинено реєстрацію відповідно до абзацу 19 підпункту 1 пункту 30 Порядку № 792 від 19.09.2018.

Прийняті рішення підтверджуються додатком № 2 до персональної картки № 026922110900008 по особі: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 Відповідач), прийнятті установою Державної служби зайнятості щодо зареєстрованого безробітного.

Згідно ст. 23 Закону № 5067-VI позивач здійснює реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції через Єдину інформаційно-аналітичну систему (далі - ЄIAC) центрального органу виконавчої влади, яка також включає інформацію що надходить від територіальних органів в процесі діяльності, громадян, роботодавців та органів державної влади.

Відповідно до пункту вісімнадцятого частини 2 ст. 22 Закону № 5067-VI та Порядку № 60/62 з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов?язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, було здійснено розслідування обґрунтованості виплати відповідачу допомоги по безробіттю.

Керуючись вищезазначеними нормами законодавства, 13.07.2023 позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття за № 296/269/23.

За результатами обміну інформацією з Пенсійним фондом України виникла необхідність у проведенні звірки даних щодо достовірності факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ "КОРОНА САНРАЙС" з 02.01.2023 по 04.01.2023, в період перебування особи на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної.

Встановлено, що згідно наказу про прийняття на роботу від 29.12.2022 № 70-K, ОСОБА_1 прийнято на посаду редактора трансляцій ТОВ "КОРОНА САНРАЙС" з 02.01.2023.

Наказом про припинення трудового договору (контракту) від 03.01.2023 № 17-К, ОСОБА_1 звільнено з ТОВ "КОРОНА САНРАЙС" 04.01.2023 за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Отже відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітної особи, одночасно перебувала з ТОВ "КОРОНА САНРАС" у трудових відносинах з 02.01.2023 по 04.01.2023, згідно документів наданих товариством для проведення звірки.

Відповідач перебуваючи на обліку як безробітня, надала недостовірну інформацію та не повідомила позивача про факт перебування у трудових відносинах з ТОВ «КОРОНА- САНРАЙС» з 02.01.2023 по 04.01.2023, у зв?язку з чим не належала до числа безробітних осіб та не мав підстав для отримання допомоги по безробіттю.

Сума надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов?язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже позивач з посилання на норми Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 02.01.2023 по 08.01.2023 у розмірі 1579,48 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Викладені норми права, що регулюють спірні правовідносини, вказують на те, що дія договору цивільно-правового характеру в період перебування відповідачки в статусі безробітної є обставиною, яка впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю. При цьому припинення статусу безробітного пов`язується з фактом укладення такої угоди, який вказує про те, що особа є зайнятою і не мала права на встановлення статусу безробітного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом, зокрема, обов`язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

Як встановлено ст.ст. 5, 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про безробіття населення» безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ст.. 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 1579 гривень 48 копійки та судові витрати які складаються зі судового збору у розмірі 3028 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач Київський міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ 03491091, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 47-Б;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Майстренко