Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №760/27970/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27970/25 2/760/7816/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 липня 2026 року місто Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗ ЕЙРЛАЙН», про захист прав споживачів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із позовною заявою до ТОВ «БІЗ ЕЙРЛАЙН» (далі - відповідач), про захист прав споживачів.

Позов обґрунтований тим, що 31.01.2022 позивач придбав у відповідача для себе та своєї сім`ї (дружини та доньки) авіаквитки на авіарейс № 7В402 за маршрутом Київ-Ларкана вартістю 5019,92 грн, дата вильоту запланована на 23.10.2022.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та закриття повітряного простору на території України рейс № 7В402 не відбувся який був запланований на 23.10.2022.

26 жовтня 2022 року позивач звернувся з листом на електронну адресу відповідача з проханням повернути кошти за невикористані квитки на запланований рейс.

09 листопада 2022 року відповідач надав відповідь та зазначив, що операції повернення коштів будуть розглянуті після стабілізації ситуації в країні.

Станом на дату подання позову до суду відповідач не повернув зазначені кошти позивачу за не використані авіаквитки.

Позивач вважає, що його права порушенні як споживача послуг у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду про стягнення грошових коштів за невикористані квитки на авіарейс № 7В402 у сумі 5019,92 грн.

Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 21.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем відзив до суду не поданий.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, які містяться у справі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 31.01.2022 позивач придбав у відповідача для себе та своєї сім`ї (дружини та доньки) авіаквитки на авіарейс № 7В402 за маршрутом Київ-Ларкана вартістю 5019,92 грн, що підтверджується квитанцією № EH66-ECHX-80M5-XE9B від 31.01.2022.

Дата авіарейсу № 7В402 була запланована на 23.10.2022, що підтверджується копіяю електронного листа долученого позивачем до позовної заяви.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та закриття повітряного простору на території України рейс № 7В402 не відбувся який був запланований на 23.10.2022.

26 жовтня 2022 року позивач звернувся з листом на електронну адресу відповідача з проханням повернути кошти за невикористані квитки на запланований рейс № 7В402 у зв`язку з відміною авіарейсу та надав відповідні реквізити для повернення коштів, зазначене підтверджується копією електронного листа.

09 листопада 2022 року відповідач надав відповідь та зазначив, що операції повернення коштів будуть розглянуті після стабілізації ситуації та відновлення повноцінної діяльності.

Станом на дату подання позову до суду відповідач не повернув зазначені кошти позивачу за не використані авіаквитки.

Позивач вважає, що його права порушенні як споживача послуг у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду про стягнення грошових коштів за невикористані квитки на авіарейс № 7В402 у сумі 5019,92 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною 16 ст. 100 Повітряного кодексу України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно з ч. 1-2 ст. 104 Повітряного кодексу України, у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов`язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду. Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір: 1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; 2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Повітряного кодексу України дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.

У п. 50 ч.1 ст. 1 вказаного Кодексу зазначено, що квиток (пасажирський квиток та багажна квитанція) - виданий перевізником (його агентом) документ, у тому числі електронний, який містить умови договору перевезення, повідомлення, польотні та пасажирські купони.

Згідно із пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної авіаційної служби України № 1239 від 26.11.2018, пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови.

Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.

Процедура повернення коштів за квиток врегульована розділом XVIII Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державіаслужби від 26.11.2018 № 1239.

Згідно з п. п. 1 та 2 глави 2 розділу XVIII Правил у випадку скасування рейсу, на який у пасажира заброньовано місце та оформлено квиток, здійснюється примусове повернення коштів або перебронювання.

У разі примусового повернення сума коштів, що повертається пасажиру, має дорівнювати: якщо жодну частину квитка не використано - сумі, що дорівнює повній вартості квитка за ціною, за якою його було придбано.

При зверненні до суду позивач зазначив, що, незважаючи на його вимогу, відповідач не повернув кошти.

Відповідно до абзацу 3 п. 1 глави 1 розділу XVIII Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, у разі, якщо оплату здійснено електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

Згідно з пунктами 1, 4 глави 1 розділу XVIII Авіаційних правил України повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) авіаперевізник здійснює за місцем придбання квитка або в головному офісі авіаперевізника (офісі з продажу перевезень авіаперевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено. Повернення коштів в Україні авіаперевізник здійснює в національній валюті. Повернення коштів у представництвах авіаперевізника в інших країнах здійснюється відповідно до законодавства країни місцезнаходження представництва. У разі якщо оплату було здійснено електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток. Повернення коштів здійснюється, зокрема, на рахунок власника банківської картки, якою оплачено перевезення (у разі припинення діяльності банку перерахування коштів може бути здійснено на рахунок в іншому банку).

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу XVIII Авіаційних правил України повернення коштів авіаперевізник здійснює у день розірвання договору повітряного перевезення (пред`явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання авіаперевізником інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане повітряне перевезення, оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору повітряного перевезення - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів. Строк повернення коштів розраховується з дня, наступного за днем отримання авіаперевізником або агентом з продажу документів, необхідних для здійснення операції повернення коштів.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не було надано доказів, які підтверджують, що ним припинено здійснення своєї господарської діяльності, авіакомпанія не отримує дохід та на її рахунках відсутні кошти для забезпечення виконання зобов`язання щодо повернення вартості невикористаних коштів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що невиконання зобов`язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов`язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов`язання.

Відповідно до статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, відповідач, приведені позивачем доводи і докази не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час звернення із позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, посилаючись на те, що вона звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вище викладене із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір станом на час подання позову до суду у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 611, 617, 636, 651, 653, 908, 910 ЦК України, ст.ст. 100, 104 Повітряного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76 -81, 89, 133, 141, 259, 263, 264-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗ ЕЙРЛАЙН» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за невикористані авіаційні квитки у розмірі 5019 гривень 92 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗ ЕЙРЛАЙН» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗ ЕЙРЛАЙН», код ЄДРПОУ 43375876, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 26-А, оф. 103.

Суддя О. Майстренко