Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №760/10417/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/14837/26

В справі 760/10417/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

15 липня 2026 року в місті Києві

Солом?янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за Договором № 522437-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2025 у розмірі 15.355,21 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 13 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 522437-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) шляхом обміну електронними повідомленнями, дистанційно, з використанням інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначає, що 13.01.2025 Відповідачці було направлено пропозицію (оферту) укласти зазначений Договір, яку Відповідачка прийняла (акцептувала) шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-7450, надісланого на вказаний нею номер телефону НОМЕР_1 .

Як зазначає Позивач, за умовами Договору Кредитодавець надав Позичальниці кредит у розмірі 12.000,00 грн на строк 16 тижнів (дата видачі кредиту - 13.01.2025, дата повернення кредиту - 05.05.2025, строк дії Договору - до 05.05.2025); стандартна процентна ставка за кредитом становить 1 % за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка - 1 % за кожен день; комісія за видачу кредиту становить 2.400,00 грн і нараховується одноразово в дату видачі кредиту.

Позивач вказує, що свої зобов?язання за Договором виконав у повному обсязі та надав Позичальниці грошові кошти в розмірі 12.000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені Відповідачкою під час укладення Договору, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

Позивач зазначає, що Відповідачка свої зобов?язання за Договором належним чином не виконала, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 15.878,95 грн, чим, на думку Позивача, вчинила конклюдентні дії щодо визнання Договору та правомірності вимог Позивача.

Позивач окремо звертає увагу суду на те, що проценти за користування кредитом після закінчення строку дії Кредитного договору не нараховувалися, а те, що в розрахунку заборгованості наведені дати після закінчення строку дії Договору, зумовлено автоматичним формуванням такого розрахунку станом на дату його створення.

Позивач зазначає, що станом на 15.02.2026 у Відповідачки утворилася заборгованість за Договором № 522437-КС-001 у розмірі 15.355,21 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7.025,88 грн; суми прострочених платежів по процентах - 2.950,92 грн; суми заборгованості по штрафах - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України - 5.378,41 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

З огляду на викладене Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість за Договором № 522437-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2025 у розмірі 15.355,21 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 15 липня 2026 року.

Оскільки за відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) Відповідачки відсутні, Відповідачка викликалася до суду в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке було розміщене у встановлений законом строк. З опублікуванням оголошення про виклик Відповідачка вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачка відзиву на позовну заяву в установлений судом строк не подала, будь-яких заяв, клопотань або заперечень до суду не направила.

У судове засідання 15 липня 2026 року учасники справи не з?явилися. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника. Відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з?явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що Відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з?явилася без повідомлення причин, відзиву не подала, а Позивач у позовній заяві прямо зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд, з урахуванням достатності наявних у матеріалах справи доказів для вирішення спору по суті, ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Статтею 12 цього Закону встановлено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 сформулював стандарт доказування у справах про стягнення заборгованості за електронними кредитними договорами, укладеними з використанням одноразового ідентифікатора. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що для встановлення факту укладення такого договору кредитодавець повинен надати: сам електронний договір з усіма складовими частинами (оферта, заявка, акцепт); підтвердження направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону (електронну адресу) позичальника; підтвердження фактичного перерахування коштів позичальнику. При встановленні цих обставин презумпція правомірності правочину, закріплена статтею 204 ЦК України, є неспростованою.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановлює таке.

По-перше, до справи долучено складові частини електронного правочину: Пропозицію (оферту) укласти Договір про надання кредиту № 522437-КС-001 від 13.01.2025, підписану кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи Кредитодавця (дата та час підписання - 13.01.2025 21:03:11); Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту № 522437-КС-001 від 13.01.2025; текст Договору № 522437-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2025, а також Анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця). Договір містить усі істотні умови: загальний розмір наданого кредиту - 12.000,00 грн (пункти 2.1, 2.6), тип кредиту (пункт 2.2), строк, на який надається кредит, - 16 тижнів (пункт 2.3), стандартну процентну ставку - 1 % на день, фіксовану (пункт 2.4), комісію за видачу кредиту - 2.400,00 грн (пункт 2.5), строк дії Договору - до 05.05.2025 (пункт 2.7), дату видачі кредиту - 13.01.2025 (пункт 2.12), дату повернення кредиту - 05.05.2025 (пункт 2.13), а також графік платежів (пункт 4.2.2) та реквізити сторін.

По-друге, факт направлення одноразового ідентифікатора та підписання ним Договору підтверджується змістом Акцепту та розділу 12 Договору, в яких зазначено, що документи підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7450, номер телефону НОМЕР_1 , дата та час підписання - 13.01.2025 21:03:36. Зазначений номер телефону відповідає номеру, вказаному в Анкеті клієнта як фінансовий номер телефону Позичальниці, а персональні дані Позичальниці (прізвище, ім?я, по батькові, РНОКПП НОМЕР_3 , реквізити паспорта серії НОМЕР_4 , виданого Згурівським РС Управління ДМС України в Київській області 05.06.2015) є ідентичними в усіх складових частинах правочину.

По-третє, факт реального перерахування Позичальниці кредитних коштів у розмірі 12.000,00 грн підтверджується Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» (код ЄДРПОУ 39932827), яке діє на підставі ліцензії Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунку № 21/991-рк від 29.05.2023, у рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020. Згідно із зазначеним документом 13.01.2025 о 21 год 04 хв за платіжною інструкцією платника - ТОВ «Бізнес Позика» - здійснено успішний переказ у сумі 12.000,00 грн на платіжну картку отримувача № НОМЕР_5 , емітент - АТ КБ «ПриватБанк», номер транзакції 43679-50657-70583, код авторизації 221370, код RRN 501321042645, призначення переказу: «Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. № 522437-КС-001 від 13.01.2025». Номер платіжної картки отримувача відповідає номеру електронного платіжного засобу, зазначеному Позичальницею в Анкеті клієнта та в розділі 12 Договору.

По-четверте, з наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що Відповідачка в період з 26.01.2025 по 25.03.2025 здійснила на виконання умов Договору платежі на загальну суму 15.878,95 грн, з яких у рахунок погашення тіла кредиту зараховано 4.974,12 грн, у рахунок процентів - 7.883,24 грн, у рахунок комісії - 2.400,00 грн. Часткове виконання Відповідачкою грошового зобов?язання є конклюдентною дією, що свідчить про визнання нею договірних відносин, і додатково підтверджує факт укладення Договору та отримання кредитних коштів, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку, що Договір № 522437-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2025 є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачкою кредитних коштів у розмірі 12.000,00 грн є доведеним. Презумпція правомірності правочину, закріплена статтею 204 ЦК України, Відповідачкою не спростована.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов?язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 522437-КС-001, складеним Позивачем, загальний розмір виданого кредиту становить 12.000,00 грн. У рахунок погашення тіла кредиту Відповідачкою сплачено: 26.01.2025 - 120,00 грн, 09.02.2025 - 198,80 грн, 25.02.2025 - 1.269,20 грн, 14.03.2025 - 1.582,32 грн, 25.03.2025 - 1.803,80 грн, а всього 4.974,12 грн.

Відтак залишок заборгованості за тілом кредиту становить: 12.000,00 грн - 4.974,12 грн = 7.025,88 грн. Розрахунок Позивача в цій частині є арифметично правильним, Відповідачкою не спростований, а тому заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7.025,88 грн підлягає стягненню з Відповідачки в повному обсязі.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформулювала правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання.

Перевіряючи дотримання Позивачем наведеного правового висновку, суд встановлює, що строк дії Договору визначений пунктом 2.7 Договору - до 05.05.2025, а дата повернення кредиту - 05.05.2025 (пункт 2.13 Договору). З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося Позивачем виключно за період з 13.01.2025 по 05.05.2025; починаючи з 06.05.2025 проценти за користування кредитом не нараховувалися, а їх розмір у розрахунку залишається незмінним (2.950,92 грн). Отже, проценти за користування кредитом нараховані Позивачем у межах строку кредитування, що відповідає наведеному правовому висновку Великої Палати Верховного Суду.

Суд також враховує, що пунктами 2.4 та 10.2 Договору розмір стандартної та зниженої процентних ставок визначено однаковим - 1 % за кожен день користування кредитом, у зв?язку з чим питання про правомірність перерахунку процентів за стандартною ставкою внаслідок втрати Позичальницею права на застосування програми лояльності у цій справі не постає.

За розрахунком Позивача загальна сума нарахованих за період кредитування процентів становить 10.834,16 грн, у рахунок погашення процентів Відповідачкою сплачено 7.883,24 грн, а тому залишок заборгованості становить: 10.834,16 грн - 7.883,24 грн = 2.950,92 грн. Розрахунок є арифметично правильним, Відповідачкою не спростований.

Відтак заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2.950,92 грн підлягає стягненню з Відповідачки.

Щодо вимоги про стягнення 5.378,41 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 Договору сторони встановили, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов?язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або суми кредиту у визначені Договором терміни Позичальник зобов?язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України, при цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1 % від неповерненої суми кредиту, а сукупна сума нарахованих процентів річних не може перевищувати половини суми одержаного кредиту.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів річних на підставі статті 625 ЦК України здійснювалося Позивачем починаючи з 24.02.2025 і до досягнення граничного розміру - 6.000,00 грн (половина суми кредиту), з яких Відповідачкою сплачено 621,59 грн, а залишок становить 5.378,41 грн.

Разом з тим суд враховує таке.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов?язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та триває дотепер.

Позивач є кредитодавцем у розумінні наведеної норми - фінансовою компанією, яка надала Відповідачці споживчий кредит, що прямо визначено пунктом 2.14 Договору. Прострочення виконання Відповідачкою грошового зобов?язання за Договором, за яке Позивач нарахував проценти річних, мало місце в період з 24.02.2025, тобто повністю в межах періоду дії воєнного стану в Україні.

Наведена норма є імперативною та встановлює на період дії воєнного стану пряме законодавче звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України. Умови договору не можуть змінювати або обмежувати дію такої норми, оскільки відповідно до частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов?язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За таких обставин правових підстав для покладення на Відповідачку відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов?язання за Договором № 522437-КС-001 від 13.01.2025 немає, а тому в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 5.378,41 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України належить відмовити.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з Відповідачки, становить: 7.025,88 грн + 2.950,92 грн = 9.976,80 грн.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню - у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7.025,88 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 2.950,92 грн, а всього 9.976,80 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 5.378,41 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково - на 9.976,80 грн із 15.355,21 грн заявлених, що становить 64,97 %.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.662,40 грн, а тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 1.729,85 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 6, 204, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 639, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 522437-КС-001 про надання кредиту від 13.01.2025 у розмірі 9.976 (дев?ять тисяч дев?ятсот сімдесят шість) грн 80 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 7.025,88 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 2.950,92 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 1.729 (одна тисяча сімсот двадцять дев?ять) грн 85 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідачка: ОСОБА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання невідоме). РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: