Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №758/18300/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18300/25

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Блащука А.М., при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р., за участі відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільській відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на дитину,-

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільській відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на дитину.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконанні у Подільському відділі ДВС у місті Києві знаходиться виконавчий лист № 398/867/17, виданий 31.10.2017 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) на користь ОСОБА_3 (надалі - Позивач), аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.03.2017 до його повноліття.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного головним державним виконавцем Подільського відділу ДВС у місті Києві 13.10.2025 ВП № НОМЕР_3, боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , має сукупну заборгованість 355 873,94 грн. зі сплати аліментів за період з березня 2017 року по вересень 2025 року.

Вказує, що зазначеною довідкою підтверджуються ті обставини, що Відповідач аліментні зобов`язання належним чином не виконував, аліменти на користь Позивача повністю не сплачував, сплата аліментів здійснювалася ним частково та нерегулярно, на власний розсуд, без врахування інтересів дитини щодо надання щомісячного утримання.

Позивач також стверджує про наявність вини Відповідача у виникненні заборгованості та його свідома поведінка, спрямована на несплату аліментів.

На підставі складеного Подільським відділом ДВС м. Києва розрахунку заборгованості від 13.10.2025, ст. 196 СК України, ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо терміну сплати до 10-го числа наступного місяця) та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, Позивачем було здійснено власний розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2017 року по вересень 2025 року.

Загальна сума неустойки, що підлягає стягненню з Відповідача, на думку позивача, становить 407 253,16 грн. Розрахунок неустойки (пені) наведено у Додатку 1 до позовної заяви.

На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2017 року по вересень 2025 року в розмірі 407 253 (чотириста сім тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 16 коп.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

В судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу без участі сторони позивача.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що при здійсненні розрахунку пені позивач не врахувала сплачені останнім суми заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що розрахунок, долучений до матеріалів справи, є неналежним, оскільки відповідач частково сплачував аліменти, однак альтернативного розрахунку заборгованості надати не може, від подачі письмового відзиву на позовну заяву відмовився.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивач та його представника, а матеріали, що є у справі, достатніми для прийняття рішення по суті спору.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у Подільському відділі ДВС у місті Києві знаходиться виконавчий лист № 398/867/17, виданий 31.10.2017 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.03.2017 до його повноліття.

Виконавче провадження (ВП № НОМЕР_3) про примусове стягнення аліментів з боржника відкрите 11.12.2017 у Подільському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Реєстраційний номер виконавчого провадження: НОМЕР_3 та ідентифікатор доступу: НОМЕР_4.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним головним державним виконавцем Подільського відділу ДВС у місті Києві 13.10.2025 ВП НОМЕР_5, боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , має сукупну заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 355 873,94 грн. за період з березня 2017 року по вересень 2025 року.

У 2024 році Відповідач, ОСОБА_1 , звертався до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області зі скаргою на розрахунок заборгованості, здійснений державним виконавцем Подільського ДВС у м. Києві у ВП НОМЕР_3.

За наслідками розгляду цієї скарги Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області постановив Ухвалу від 03 грудня 2024 року у справі № 398/4854/24. Даною ухвалою Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області частково задовольнив скаргу та зобов`язав державного виконавця провести перерахунок заборгованості, врахувавши дохід Відповідача за період роботи у КП «Київпастранс» (з 06.07.2017 по 30.03.2018) та низку наданих ним квитанцій про добровільну сплату аліментів (загалом на суму 70 350,00 грн).

Довідка - розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 13.10.2025 зроблена з урахуванням часткового погашення Відповідачем боргу зі сплати аліментів з врахуванням перерахунку, зазначеного в ухвалі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.12.2024.

Суд враховує те, що спірні питання розрахунку були вирішені Олександрійським судом у грудні 2024 року і відповідач був обізнаний з точним розміром перерахованого боргу (який станом на вересень 2025 складає 355 873,94 грн), та не вжив заходів для його повного погашення.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2017 року по вересень 2025 року в розмірі 407 253 (чотириста сім тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 16 коп.

Отже, між сторонами виник спір щодо стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч. 2 ст. 179 СК України).

Згідно з положеннями Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, а також ч. 7, ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із ч. 3 ст. 71 цього Закону визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які боржник зобов`язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга статті 196 СК України).

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула розрахунку наступна: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі сплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем надано суду Довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 13.10.2025, яка зроблена Подільським відділом ДВС м.Києва з урахуванням часткового погашення Відповідачем боргу зі сплати аліментів з врахуванням перерахунку, зазначеного в ухвалі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області суду від 03.12.2024.

В позовній заяві позивач посилається на те, що на підставі складеного Подільським відділом ДВС м. Києва розрахунку заборгованості від 13.10.2025, ст. 196 СК України, ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо терміну сплати до 10-го числа наступного місяця) та з урахуванням вищевказаних правових висновків Верховного Суду, Позивачем було здійснено детальний розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з березня 2017 року по вересень 2025 року. Загальна сума неустойки, що підлягає стягненню з Відповідача, становить 407 253,16 грн. Детальний розрахунок неустойки (пені) наведено у Додатку 1 до позовної заяви.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду розрахунок неустойки (пені), наведений у додатку 1 до позовної заяви.

В свою чергу суд не може взяти до уваги зазначений розрахунок заборгованості, оскільки відповідачем у справі частково здійснювалася сплата аліментів в загальному розмірі 95850,00 грн., а саме: Квітень 2017 року в розмірі 2000,00 грн. - залишок заборгованості 697,00 грн.; Лютий 2018 року в розмірі 9000,00 грн. - залишок заборгованості - 8047,45 грн.; Вересень 2018 року в розмірі 3000 грн. - залишок заборгованості 403,50 грн.; Жовтень 2018 року в розмірі 4000,00 грн. - залишок заборгованості - 537,50 грн.; Лютий 2019 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 2628,25 грн.; Березень 2019 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3051,75 грн.; Квітень 2019 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 2969,00 грн.; Травень 2019 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 2789,25 грн.; Липень 2019 року в розмірі 2000,00 грн. - залишок заборгованості 2062,25 грн.; Жовтень 2019 року в розмірі 3000,00 грн. - залишок заборгованості - 1891,44 грн.; Листопад 2019 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості - 108,56 грн.; Січень 2020 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 2946,75 грн.; Лютий 2020 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3111,75 грн.; Березень 2020 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3497,50 грн.; Червень 2020 року в розмірі 1500,00 грн. - залишок заборгованості 2598,25 грн.; Серпень 2020 року в розмірі 2000 грн. - залишок заборгованості 2198,75 грн.; Вересень 2020 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3313,25 грн.; Жовтень 2020 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3373,50 грн.; Листопад 2020 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3395,50 грн.; Грудень 2020 року в розмірі 3000,00 грн. - залишок заборгованості 2453,00 грн.; Січень 2021 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3383,25 грн.; Травень 2021 року в розмірі 1000,00 грн. - залишок заборгованості 3821,75 грн.; Липень 2021 року в розмірі 2000,00 грн. - залишок заборгованості 3229,00 грн.; Липень 2023 року в розмірі 20000,00 грн. - залишок заборгованості - 14663,25 грн.; Серпень 2024 м в розмірі 25000,00 грн. - залишок заборгованості - 19663,25 грн.; Вересень 2024 року в розмірі 5350,00 грн. - залишок заборгованості - 13,25 грн.

В той самий час з наданого позивачем розрахунку не можливо встановити врахування зазначених сум при здійсненні розрахунку пені, оскільки останній не містить детальної інформації щодо періоду розрахунку, дати сплати, кількості днів прострочки розрахунку заборгованості, зарахування сплаченої заборгованості в рахунок погашення попередніх періодів, за який нараховувалася заборгованість та розрахунку нарахування пені за ці періоди, чітко не вказані періоди, за які нараховувалася пеня з детальним розрахунком по кожному місяцю з врахуванням сплаченої суми заборгованості.

З розрахунку заборгованості по сплаті пені, наданої суду на підтвердження позовних вимог, вбачається, що в частині першій розрахунку позивачем в графі «Кількість днів прострочення» зазначено їх у кількості: за жовтень 2017 - 88305 (вісімдесят вісім тисяч триста пять) днів прострочення, січень 2018 року - 213261 днів прострочення, квітень 2018 року - 172276 днів прострочення, лютий 2020 - 1630 днів прострочення. В частині третій розрахунку пені кількість днів прострочення визначено позивачем за квітень 2020 - 1982, травень 2020 - 1951, червень 2020 -1921, липень 2020 - 1890 днів прострочки. Більше того, у графі "Борги з Серпня 2020 року по травень 2025 року" у стовпчику "Строки сплати" зазначено - "різні" замість дати/дат здійснених сплат, що виключає можливість встановлення таких даних, їх перевірки та врахування.

Тобто з наданого позивачем розрахунку не можливо встановити методику його проведення та правильність нарахування пені за прострочення сплати аліментів.

Враховуючи викладене, суд не може взяти до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки останній зроблено з порушенням методики розрахунку, базується на припущеннях, не містить вихідних даних для здійснення перевірки наданого суду розрахунку, що у підсумку унеможливлює перевірку правильності нарахованої пені.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно надані стороною позивача докази на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180, 194-196 СК України, ст.ст. 256-258 ЦК України та керуючись ст.ст. 76, 141, 247, 258, 259, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільській відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на дитину - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- третя особа - Подільський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: 04208, м. Київ, проспект Гонгадзе, будинок 5-Б.

Суддя А.М.Блащук