Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №753/10427/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10427/26

провадження № 2/753/11236/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

У С Т А Н О В И В:

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 753/2471/20 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Позивач вказує, що його сімейний та майновий стан істотно змінився. Зокрема, 22.08.2022 позивач уклав новий шлюб із ОСОБА_4 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 .

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15.04.2025 у справі № 756/979/25 з позивача на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Позивач зазначає, що за двома виконавчими провадженнями з його доходу утримується 1/2 частина (50 відсотків), що є надмірним фінансовим тягарем та перевищує орієнтир у 1/3 частину доходу на двох дітей.

Крім того, позивач вказує на зменшення розміру його грошового забезпечення у військовій частині, наявність у нього на утриманні хворої бабусі ОСОБА_6 , а також здійснення ним витрат на власне навчання.

На підставі статей 181, 182, 192 Сімейного кодексу України позивач просить суд зменшити розмір аліментів, розрахований судовим наказом від 19.02.2020, до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно.

Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог повністю. На обґрунтування заперечень відповідачка зазначила, що малолітня донька ОСОБА_3 має статус дитини з інвалідністю, що потребує значних додаткових витрат на лікування, реабілітацію та розвиток. Сам по собі факт народження другої дитини в іншому шлюбі та наявність судового рішення про стягнення аліментів на її користь не є автоматичною підставою для зменшення розміру аліментів на першу дитину. Позивач має стабільний дохід, який є вищим за середній показник у регіоні, та спроможний утримувати обох дітей без зниження рівня матеріального забезпечення старшої доньки. Відповідачка позбавлена фізичної можливості працювати у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дитиною з інвалідністю, не перебуває у шлюбі та не має особистого доходу. Відповідачка зауважила, що позивач добровільно бере на себе додаткові фінансові зобов`язання щодо оплати навчання, що свідчить про наявність у нього достатку. Відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_7 подала заяву про долучення доказів, у якій вказала, що звіти про відрахування грошового забезпечення підтверджують отримання позивачем низького доходу, з якого утримується сукупно 50 відсотків аліментів. Також представник позивача зазначила про надання доказів навчання позивача на платній основі за погодженням командира військової частини НОМЕР_1 .

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 уклали шлюб 03.06.2016, який був зареєстрований Оболонським районним у міста Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 588.

Донька ОСОБА_3 народилася від вказаного шлюбу 22.09.2016, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 09.08.2018 розірвав шлюб між позивачем та відповідачкою.

Дарницький районний суд міста Києва видав судовий наказ від 19.02.2020 у справі № 753/2471/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Державний виконавець постановою від 04.03.2021 відкрив виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання вказаного судового наказу.

Позивач ОСОБА_1 уклав другий шлюб із ОСОБА_4 22.08.2022, актовий запис № 1424.

Донька ОСОБА_5 народилася від другого шлюбу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Оболонський районний суд міста Києва рішенням від 15.04.2025 у справі № 756/979/25 стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 21.01.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Державний виконавець постановою від 14.07.2025 відкрив виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від «15.04.2025».

Малолітня донька сторін, ОСОБА_3 має статус дитини з інвалідністю, що підтверджується медичними документами, доданими до матеріалів справи.

Відповідачка ОСОБА_2 здійснює особистий догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , не працює та не має власного офіційного доходу.

Позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує щомісячне грошове забезпечення в середньому розмірі 27 262 грн, з якого на підставі двох виконавчих документів утримується 50 відсотків (по 1/4 частині на кожну дитину).

Позивач ОСОБА_1 навчається у закладі вищої освіти на платній основі та здійснює оплату навчання власними коштами.

ОЦІНКА СУДУ

Захист інтересів дитини є пріоритетним завданням держави та суду при вирішенні будь-яких спорів, що стосуються матеріального забезпечення неповнолітніх осіб.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (частина перша статті 141 СК України).

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (абзац перший частини другої статті 182 СК України).

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абзац другий частини другої статті 182 СК України).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 СК України).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).

Аналізуючи нормативно-правове регулювання, суд підкреслює, що підставою для зміни розміру аліментів є не сам факт зміни сімейного чи майнового стану платника, а доведеність того, що така зміна істотно погіршила його спроможність надавати утримання в раніше визначеному розмірі та унеможливлює збереження належного рівня забезпечення дитини.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Оцінюючи ключові аргументи позивача щодо зміни сімейного стану у зв`язку з народженням другої доньки ОСОБА_5 та наявністю рішення про стягнення на її користь 1/4 частини доходу, суд зазначає, що самі по собі ці обставини не тягнуть автоматичного зменшення розміру аліментів на першу дитину.

Батько не має компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, а сам по собі факт народження другої дитини в іншому шлюбі не є автоматичною підставою для зменшення розміру аліментів на старшу дитину (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20)).

Зміна сімейного стану платника аліментів, зокрема народження дитини у новому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, якщо платник аліментів не довів погіршення свого фактичного майнового стану та неможливості утримувати дітей у раніше визначеному розмірі (постанова Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20)).

Оцінюючи докази позивача, зокрема звіти про здійснені відрахування, суд встановлює, що позивач отримує регулярне грошове забезпечення. Залишок коштів після відрахування аліментів є достатнім для забезпечення його життєвих потреб.

Окрім того, Суд враховує, що частиною 5 статті 183 СК України встановлено максимальну межу для стягнення аліментів у наказному провадженні,а саме - «Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину»

Тому Суд враховує, що аліменти на доньку ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, стягнуто саме у наказному провадженні - і розмір аліментів становить - не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Такий спосіб стягнення убезпечує платника аліментів від покладення на нього надмірного фінансового тягаря.

Докази позивача щодо здійснення витрат на платне навчання у вищому навчальному закладі свідчать про наявність у нього додаткових вільних грошових коштів, які він добровільно спрямовує на власну освіту.

Позивач не довів, що проведення таких витрат має пріоритет над обов`язком утримання власної дитини з інвалідністю.

Докази позивача щодо стану здоров`я бабусі ОСОБА_6 не містять відомостей про те, що позивач є єдиною особою, зобов`язаною її утримувати згідно із законом, або що ці витрати позбавляють його можливості сплачувати аліменти на доньку.

Оцінюючи аргументи та докази відповідача, суд вважає їх повністю обґрунтованими та належним чином підтвердженими. Докази наявності у малолітньої ОСОБА_3 статусу дитини з інвалідністю підтверджують її особливі потреби у систематичному лікуванні, реабілітації та спеціальному догляді.

Відповідачка ОСОБА_2 позбавлена можливості працевлаштуватися через здійснення постійного догляду за дитиною з інвалідністю та не має власного доходу. Зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини доходу позивача призведе до суттєвого погіршення матеріального стану дитини з інвалідністю та перекладе надмірний тягар її утримання виключно на матір.

Суд доходить висновку, що позивач ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів реального та істотного погіршення свого майнового стану, яке б унеможливлювало сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовити повністю.

Судовий збір відповідно до статті 141 ЦПК України покладається на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 141, 180, 182, 183, 192 СК України, статтями 12, 13, 78, 80, 89, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити повністю.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Маркєлова