Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №753/2312/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2312/26

провадження № 2/753/6107/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції сторін.

Позивачка звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 44 784,06 грн, що становить 1/2 частину від загальної суми понесених витрат у розмірі 89 568,12 грн за період з 16.10.2024 року по 31.01.2026 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із матір`ю, яка самостійно опікується її потребами. На утримання дитини з відповідача присуджено аліменти, проте виникають додаткові витрати, які не покриваються аліментними виплатами. Зокрема, за вказаний період позивачка понесла витрати на медичні послуги, огляди лікарів, обстеження, лікування та придбання медикаментів на суму 38 204,12 грн; витрати на відвідування дитиною танцювального гуртка для розвитку її здібностей на суму 32 822,00 грн; витрати на перебування дитини у літньому музичному таборі «RESONANCE» на суму 17 465,00 грн; а також витрати на придбання повітряних кульок для привітання дитини з Днем народження на суму 1 077,00 грн. Позивачка зазначає, що відповідач ухиляється від участі у вихованні та додатковому утриманні дитини, у зв`язку з чим зобов`язаний компенсувати половину зазначених витрат.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково. Відповідач погодився із вимогами в частині стягнення витрат на відвідування дитиною танцювального гуртка у розмірі 7 137,50 грн (що становить 50% від документально підтвердженої суми 14 275,00 грн), а в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити. Заперечення мотивовано тим, що витрати на придбання одягу та взуття є звичайними витратами на утримання дитини, які покриваються аліментами. Надані квитанції на медичні послуги та ліки не містять підтвердження їх призначень лікарем саме для дитини, а стоматологічні акти не містять розрахункових документів про їх сплату. Медичні послуги у приватній клініці «Добробут» отримувалися позивачкою без узгодження з відповідачем та за відсутності доказів неможливості отримання допомоги в державних закладах. Договір про перебування в музичному таборі не підтверджений актами наданих послуг та чеками про сплату. Придбання святкових кульок належить до побутових витрат і не є особливими обставинами. Крім того, відповідач вказав, що 28.04.2022 року уклав новий шлюб, має на утриманні двох малолітніх синів ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що істотно впливає на його майновий стан.

Позивачка подала відповідь на відзив, у якій наполягала на задоволенні позову в повному обсязі. Позивачка вказала, що придбаний одяг є спеціальним спортивним одягом для бальних танців, а перебування дитини у музичному таборі було необхідним для її розвитку та нагляду під час робочого часу матері. Вибір приватної клініки є правом законного представника дитини відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 02.03.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; установив строк для подання заяв по суті; з метою перевірки майнового стану платника аліментів сформував запит за допомогою ЄСІТС до Державної податкової служби України.

24.03.2026 року до суду від представника відповідача адвоката Сацика Р.В. надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.03.2026 року позивачка подала до суду відповідь на відзив.

06.04.2026 року позивачка подала до суду заяву про долучення доказів.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Сацика Романа Васильовича про перехід у справі № 753/2312/26 зі спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вжив усіх передбачених законом заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи та розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та доказами.

Обставини, встановлені судом.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2017 року, який розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24.11.2020 року у справі № 760/13178/20.

Батьки мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02.04.2021 року у справі № 753/14191/20 місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2018 року (виконавчий лист № 753/8160/18) з відповідача стягуються аліменти на утримання дочки у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості Бориспільського відділу державної виконавчої служби від 05.03.2026 року № 51038 станом на 31.01.2026 року заборгованість зі сплати аліментів у відповідача відсутня.

Відповідач 28.04.2022 року уклав шлюб з ОСОБА_6 . Від даного шлюбу відповідач має двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дружина відповідача перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та перебуває на його утриманні.

Позивачка понесла витрати на відвідування дитиною занять з бальних танців у ФОП ОСОБА_7 , що підтверджено платіжними інструкціями за період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року на загальну суму 14 275,00 грн.

Норми права, які застосував суд.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина перша статті 180 СК України).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (частина перша статті 141 СК України). Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (частина друга статті 141 СК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (частина перша статті 185 СК України).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Аналіз чинного законодавства вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина потребує додаткових витрат у зв`язку з розвитком певних здібностей або страждає на хворобу.

«Положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті)» (постанова Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20)).

«Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав» (постанова Верховного Суду від 12.01.2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20)).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

Розглядаючи вимоги позивачки щодо стягнення витрат на відвідування дитиною танцювального гуртка, суд зазначає, що заняття бальними танцями належать до витрат на розвиток здібностей дитини та за своєю суттю є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України. На підтвердження вказаних витрат позивачка надала платіжні інструкції про сплату за заняття у ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 14 275,00 грн. Надані документи підтверджують фактичне понесення позивачкою цих витрат на розвиток малолітньої ОСОБА_8 . Враховуючи принцип рівності обов`язків батьків щодо утримання дитини, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 1/2 частина від цієї суми, що становить 7 137,50 грн (14 275,00 грн : 2). Вимоги позивачки про стягнення витрат на танці у розмірі 32 822,00 грн в решті суми є необґрунтованими та документально не підтвердженими належними первинними розрахунковими документами.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на медичні послуги, обстеження та придбання ліків у розмірі 38 204,12 грн, суд зазначає наступне.

З доданих до позову матеріалів вбачається, що частина долучених чеків стосується придбання звичайного одягу та взуття, а також загальних товарів.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду про те, що «придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належить до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами» (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2020 року у справі № 484/2230/17).

Такі витрати є звичайними витратами на утримання дитини та поглинаються аліментними виплатами. До того ж надані квитанції на придбання ліків не супроводжуються висновками лікарів, рецептами чи медичними призначеннями, які підтверджували б наявність у дитини захворювання, що вимагало проведення саме такого лікування.

Надані акти виконаних робіт зі стоматологічної клініки не містять доказів їх фактичної оплати. Крім того, позивачкою не надано доказів наявності особливих обставин або медичних показань, які б обґрунтовували необхідність звернення саме до приватної клініки «Добробут» та проведення там лікування за відсутності попереднього узгодження із відповідачем. У зв`язку з цим суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Стосовно вимоги про стягнення 17 465,00 грн за перебування дитини у літньому музичному таборі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », суд зазначає, що позивачка долучила лише договір про надання послуг № 26/25. Проте до матеріалів справи не надано жодних платіжних документів (квитанцій, чеків, банківських виписок), які підтверджують фактичну сплату коштів за цим договором, а також актів наданих послуг чи інших документів, які підтверджують перебування дитини у таборі. Отже, факт понесення цих витрат позивачкою не доведено.

Щодо вимоги про стягнення 1 077,00 грн за придбання повітряних кульок для привітання дитини з Днем народження, суд вказує, що зазначені витрати є побутовими та святковими витратами, які не викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України, а тому підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Оцінюючи матеріальний та сімейний стан відповідача, суд враховує наявність у нього на утриманні двох інших малолітніх дітей ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та дружини.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 137,50 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням пропорційності задоволених вимог з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 212,47 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, статтями 141, 180, 185 Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 137 (сім тисяч сто тридцять сім) грн 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 212 (двісті дванадцять) грн 47 коп.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова