Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №127/9522/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9522/26

Провадження № 1-кп/127/242/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 06 лютого 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020020000093 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

-08.05.2018 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин;

-26.03.2021 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 34 000 грн.;

-29.09.2023 Вінницьким апеляційним судом за ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту та штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн.;

- 28.05.2025 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду з покладеними обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 , який спільно проживає з матір`ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є особою на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.

Під час спільного проживання, ОСОБА_4 , умисно систематично вчиняв психологічне насильство матері ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя. Вказані дії ОСОБА_4 виражались у ображаннях нецензурною лайкою, погрозах, що несли систематичний характер.

Так, ОСОБА_4 19.12.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 та 19.12.2025 складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено терміновий заборонний припис відносно кривдника.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області № 127/40492/25 від 30.01.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_4 12.01.2026, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: ображав нецензурною лайкою, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 та 13.01.2026 складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області № 127/1058/26 від 06.02.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 гривень 00 копійок.

Незважаючи на неодноразові притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 173-2 КУпАП, що підтверджує систематичність вчинення ним домашнього насильства, ОСОБА_4 продовжив чинити протиправні дії відносно матері ОСОБА_5 .

Так, 06.02.2026 ОСОБА_5 перебуваючи за місцем спільного проживання з ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , останній розпочав черговий конфлікт, у ході якого у нього виник умисел на вчинення психологічного насильства щодо ОСОБА_5 , а саме: нецензурно виражатися, ображати, принижувати, підвищувати голос та грубу себе вести із останньою.

Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_5 .

Тривала напружена обстановка в родині ОСОБА_5 перешкоджає її нормальному відпочинку, обумовлює знижений та нестійкий настрій, появу психосоматичних змін (погіршення сну, підвищення рівня цукру в крові) та обумовлює накопичення переживань страху за своє життя та здоров`я, тривожного очікування, лякливості, напруги, почуттів приниженої гідності та образи, що істотно погіршує соціальне функціонування та якість життя потерпілої, обумовило формування негативних психоемоційних переживань та змін.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав в повному обсязі в чому щиро розкаявся.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Пояснивши суду, що дійсно він вчинив всі ті діяння, які ставляться йому в провину. Про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, проте надала суду заяву в якій просила суд провести судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , без її участі.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до характеристики КК «Соняшник» від 10.02.2026, вбачається, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується негативно.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР», вих. №01.2-69/586 від 13.02.2026, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаній установі з діагнозом: «Психічні і поведінкові розлади, викликані одночасним вживанням декількох речовин – інші психічні розлади і розлади поведінки».

З вимоги про судимість від 10.02.2026 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, востаннє вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 28.05.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду з покладеними обов`язками, передбаченими п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше судимий; вчинив нетяжкий злочин; на даний час на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується негативно; вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в чому щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав в чому щиро розкаявся. Наявності обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого у виді вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку. Суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 126-1 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Разом з тим, суд враховуючи наявність пом`якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Крім того, враховуючи тривалість протиправної поведінки ОСОБА_4 , суд дійшов до висновку, що до останнього необхідно застосувати обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників.

Керуючись ст.ст. 349, 368-374 КПК України, ст.ст. 65-67, 91-1, 126-1 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці, до органу місцевого самоврядування за місцем проживання ОСОБА_4 .

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 28.07.2026.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: