Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №143/571/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/571/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Бойка А.В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

До Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, згідно з яким ОСОБА_1 оскаржив постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 №R203652/9397 від 18.11.2025 про накладення на нього штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 18.11.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 було винесено постанову №R203652/9397, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000,00 грн.

Як зазначено в постанові, 15.11.2025 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, від позивача надійшла заява про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Однак позивач стверджує, що жодних заяв через електронний кабінет він не надсилав та жодних повісток з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував, а про винесення стосовно нього постанови він дізнався лише після надходження через електронний ресурс «ДІЯ» постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на зазначене вказану постанову вважає незаконною, просить її скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити.

Ухвалою суду від 20.05.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

23.07.2026 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Відзив мотивував тим, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 18.11.2025 закінчився строк дії ВЛК щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби під час мобілізації, у зв`язку з чим 09.06.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано повістку №3828666 про виклик ОСОБА_1 на 22.06.2025 на 14 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначена повістка була надіслана АТ «УКРПОШТА» рекомендованим листом з повідомленням на задекларовану позивачем адресу: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 є належним сповіщенням. У встановлений в повістці строк позивач ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, у зв`язку з чим 22.06.2025 АІТС «Оберіг» було автоматично сформовано звернення до національної поліції про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання адміністративного протоколу. 15.11.2025 о 20:39:25 через електронний кабінет військовозобов`язаного ОСОБА_1 було подано заяву з накладенням кваліфікованого електронного підпису, в якій зазначено, що позивач не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. За наявності поданої позивачем заяви, відповідач виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правилами ст.279-9 КУпАП.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача до суду не з`явилася також, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити з таких міркувань.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 18.11.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 було винесено постанову №R203652/9397, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000,00 грн. Як вбачається із мотивувальної частини постанови: «За результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст..22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП, постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.» (а. с. 10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини 3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.п.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядку), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;

Приписами п. 2 п. 41 Порядку визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року, передбачено, зокрема, що Рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Разом з тим, із доданої відповідачем копії конверту не вбачається, що працівник пошти залишала повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК до абонентської поштової скриньки ОСОБА_1 .. Доказів сповіщення позивача за наявним номером телефону про надходження рекомендованого листа суду також не надано. Вказане свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про направлення йому розпорядження з вимогою прибути до ТЦК на 14 год. 22.06.2025.

Адміністративна відповідальність за ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону та мобілізацію, проте обов`язок особи з`явитися до ТЦК та СП є персоналізованим і виникає лише за умови належного вручення повістки, яка містить чітко визначені час та місце явки.

Крім того, частиною першою статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, у відповідності до п. 2 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом МОУ 01.01.2024 № 3 і зареєстрованої в МЮУ 05.01.2024 за № 36/41381 (надалі Інструкція), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210- 1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 1-34/2010 (пункти 4.1, 4.2), адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У відповідності до положень ст. ст. 268 і 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи або ж якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Разом з тим, доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення суду не подано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність заяви позивача про визнання порушення та згоду на розгляд справи без його участі, оскільки факт подання позивачем зазначеної заяви через електронний кабінет призовника належними доказами не доведено. Матеріали справи не містять доказів авторизації позивача, використання ним кваліфікованого електронного підпису або інших відомостей, які б достовірно підтверджували походження зазначеної заяви саме від позивача.

Таким чином, вищевказані обставини вказують на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення саме відповідач повинен довести як факт правопорушення, так і додержання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак в порушення вимог ст. 283 КУпАП, в оскаржуваній постанові не зазначено місце, день і час явки за викликом, мету виклику, не зазначено номеру та дати повістки, яка була сформована та направлена на ім`я ОСОБА_1 ..

Відсутність в постанові зазначених даних унеможливлює встановлення факту порушення конкретного строку, а отже відсутня сама подія правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що встановлюють наявність адміністративного правопорушення та вини позивача у його вчиненні, а тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 №R203652/9397 від 18.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. – скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП провадженням закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя