Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №646/9004/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/9004/26

Провадження № 1-кп/646/1286/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025226100000087 від 14.03.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, із середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом, який проходить військову службу на посаді сапера інженерно – саперного відділення інженерно - саперного взводу 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.03.2024 вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу за ч. 4 ст. 409, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 58 КК України остаточно призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням в дохід держави 10% із суми грошового забезпечення,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації та інші підконтрольні їм військові формування, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, та діє на теперішній час.

Так, 24.10.2024 року Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_4 , виданий наказ № 305 відносно громадянина України ОСОБА_3 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», та останнього було прийнято на військову службу до Збройних Сил України, зарахувавши до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, з моменту прийняття на військову службу до Збройних Сил України громадянин ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків військової служби, набув статус військовослужбовця та у відповідності до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», старший солдат ОСОБА_3 , вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом.

На підставі витягу з наказу № 305 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024, старшого солдата ОСОБА_3 , поставлено на всі види забезпечення та призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 на посаду саперного відділення інженерно – саперного взводу 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують старшого солдата ОСОБА_3 захищати Вітчизну, суверенітеті територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, старший солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше. підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою. Повинен знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

Однак, в порушення вищевикладених вимог законодавства, достеменно знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов`язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов`язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади за наступних обставин.

Так, старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом, перебуваючи на посаді сапера інженерно – саперного відділення інженерно - саперного взводу 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , вчинив протиправні дії в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 13.03.2025, за невстановлених досудовим розслідування обставин, після отримання підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 07.10.2022 до 07.10.2052 з відкритою категорією: «В», «С1», «С» усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», свідомо використовував завідомо підроблений документ — посвідчення водія, серії НОМЕР_2 , видане 07.10.2022, на власне ім`я, у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.

13.03.2025 приблизно об 11 год 05 хв ОСОБА_3 рухаючись автомобілем «GEELY» з державним номерним знаком « НОМЕР_3 » на ділянці місцевості тимчасово утвореного блок-посту № 1 за адресою: Харківська область, Куп`янський район с. Грушівка, автодорога "Чугуїв-Мілове" був зупинений співробітниками поліції для перевірки документів.

Під час перевірки документів ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав вказаний завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , дата видачі 07.10.2022, ТСЦ 8042, на ім`я - ОСОБА_3 .

Під офіційним документом у ст.ст. 358, 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/6670-ДД від 19.03.2025, бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 (бланк серії НОМЕР_2 ), виданий 07.10.2022 ТСЦ 8042 на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника – України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226100000087 від 14.03.2025 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Як убачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , доданої до обвинувального акту, складеної в присутності захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення -проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення ним вказаного кримінального проступку, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 підтвердила добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, вбачається, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням вищевикладеного, суд розглядає обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 про вчинення ним кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, встановив, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 вказаного кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як використання завідомо підробленого документа.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 віднесено до кримінального проступку.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем військової служби за призовом, який проходить військову службу на посаді сапера інженерно – саперного відділення інженерно - саперного взводу 2 танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат». Як вбачається із службової характеристики, ОСОБА_3 зарекомендував себе із позитивної сторони, до виконання службових обов`язків відноситься добре, завжди здатний забезпечити своєчасне та якісне виконання завдань, які поставлені перед ним. В роботі проявляє розумну ініціативу, дотримується законності при виконанні службових обов`язків, необхідність збройного захисту держави усвідомлює та готовий до нього. Виконує обов`язки по захисту України, її незалежності та суверенітету, є справжнім громадянином та патріотом нашої Держави.

Раніше судимий, а саме 25.03.2024 вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу за ч. 4 ст. 409, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 58 КК України остаточно призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням в дохід держави 10% із суми грошового забезпечення. Вирок набрав законної сили 25.04.2024.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення - проступку, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Отже, з урахуванням всіх вказаних обставин, суд вважає, що для досягнення цілей покарання, визначених ч. 2 ст. 50 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, слід призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції частини 4 статті 358 КК України. При цьому відомостей, які б свідчили про неможливість сплати ОСОБА_3 штрафу у вказаному розмірі, матеріали справи не містять.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 375, ст. 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на залучення експерта у зв`язку із проведенням судової технічної експертизи документів № СЕ-19/121-25/6670-ДД від 19.03.2025 у розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок.

Скасувати арешт вилученого майна, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 17.03.2025.

Речовий доказ, а саме підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_3 , вилучене в ході огляду місця події 13.03.2025 року на блокпосту за адресою: Харківська обл., Куп`янський р-н, с. Грушівка, у ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025226100000087 від 14.03.2025 року.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1