Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №398/2334/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2334/26

провадження №: 2/398/2912/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" липня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.02.2025 року позивач та відповідач, зареєстрували шлюб. До офіційної реєстрації шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останнього часу сторони фактично припинили спільне проживання та неповнолітні діти залишилися проживати разом з позивачем та перебувають на повному його утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Позивач просить стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача подала до суду заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити повністю, розглядати справу у відсутність позивача та його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надійшло.

Підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст.ст. 223 та 240 ЦПК України, судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, оцінивши подані докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Сторони є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.13-15).

Згідно копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 04.02.2025 року (а.с.16).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади № 2026/004730857 від 25.03.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади від 25.03.2026 року № 2026/004730571,2026/004730570, 2026/004730569 (а.с.9-11).

Згідно відомостей, наданих Приютівською селищною радою за № 0212/04/474 від 15.05.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20).

Згідно світлокопії довідки №68 від 03.04.2026 року, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 та з ним разом проживають діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації (а.с.3).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, із ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що суд, визначаючи розмір аліментів, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №711/8561/16-ц, від 29.06.2022 у справі №596/826/21-ц, від 14.08.2024 у справі №760/4661/20.

Одержання аліментів на дитину тим з батьків, з яким проживає дитина, відповідає легітимній меті - захисту прав дитини

Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 – 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено що діти проживають саме з ним та перебувають на його утриманні, як це повинно відповідати вимогам ст.181 СК України,оскільки зареєстроване місце проживання позивача АДРЕСА_1 , в позові зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно Витягів територіальної громади діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , та за цією ж адресою зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання від 13.05.2026 року. Крім того позивачем не надано жодного доказу, що відповідачка, якимсь чином ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання дітей.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений при зверненні з позовом до суду, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст.ст.10-13, 76-83, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.

Судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.), від сплати якого позивач звільнений при зверненні з позовом до суду – віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 липня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова