Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №607/26539/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/26539/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/859/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючої - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 607/26539/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», інтереси якого представляє адвокат Крюкова Марина Володимирівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 09.05.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6645291 про надання споживчого кредиту в розмірі 10000 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

25.07.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, відповідно до якого товариство відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Незважаючи на взяті на себе за договором зобов`язання, ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору, у зв`язку із чим станом на день звернення з позовом до суду заборгованість по кредиту становить 28194,78 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 9960,20 грн, нарахованих процентів – 18232,58 грн.

Оскільки погасити заборгованість в добровільному порядку відповідач відмовляється, позивач просить стягнути дану суму з відповідача, а також судові витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», інтереси якого представляє адвокат Крюкова М.В., просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 28 194,78 грн, з яких сума кредиту — 9960,2 грн, сума процентів за користування кредитом — 18234,58 грн та понесені судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10000,00 грн, і - в апеляційній інстанції у розмірі 8000 грн).

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначила, що рішення суду є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Вказує, що відповідно до п.1.5.1. кредитного договору №6645291 від 09.05.2023 вбачається, що стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Пунктом 1.5.2. договору, передбачено, що знижена процентна ставка становить 0,398 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 08.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

У період з 09.05.2023 по 24.07.2024 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 30568,99 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 39,80 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 30529,19 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в картці обліку договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до цієї позовної заяви.

Судом не враховано, що застосування зниженої процентної ставки було прямо обумовлено належним та своєчасним виконанням позичальником усіх зобов`язань, визначених договором та графіком платежів, а не лише фактом одноразового внесення першого платежу. Сам по собі факт внесення одного платежу не свідчить про безумовне та безстрокове право позичальника на застосування пільгової процентної ставки протягом усього строку кредитування незалежно від подальшого виконання умов договору. При цьому, суд першої інстанції не встановив належного виконання відповідачем усіх подальших зобов`язань за кредитним договором, не дослідив дотримання графіку платежів у наступних періодах та безпідставно застосував знижену процентну ставку до всього періоду користування кредитом.

Крім того, судом фактично здійснено самостійний розрахунок заборгованості, який не ґрунтується на погодженому сторонами порядку нарахування процентів, визначеному умовами кредитного договору. Суд першої інстанції вийшов за межі належної оцінки доказів та фактично підмінив собою сторону у зобов`язанні, самостійно змінивши порядок нарахування процентів, погоджений сторонами договору. Водночас наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, містить інформацію щодо руху коштів, порядку нарахування процентів, здійснених платежів та залишку заборгованості, а відповідачем належних та допустимих доказів помилковості такого розрахунку надано не було.

Таким чином, з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень позивача, викладених у позовній заяві, фактично отримані та використані кошти відповідач в добровільному порядку не повернув.

Отже, висновок суду про відсутність заборгованості є необґрунтованим, зробленим із неправильним застосуванням умов кредитного договору та без належного дослідження всіх обставин справи, у зв`язку із чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», інтереси якого представляє адвокат Крюкова М.В. до суду апеляційної інстанції не поступав.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 09.05.2023 відповідач ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, який містить інформацію про умови надання кредиту у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що стверджується наявністю на значеному документі електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1719.

Того ж дня, 09.05.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 6645291 про надання споживчого кредиту, на умовах, які повністю ідентичні тим умовам, які надані ОСОБА_1 кредитодавцем для ознайомлення до укладення кредитного договору у паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1719 09.05.2023 о 10:17:26.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором..

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 грн. Тип кредиту - кредит (п. 1.3 кредитного договору).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6 кредитного договору).

Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах. У п. 1.5.1 кредитного договору зазначено, що стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору сторонами узгоджено, що знижена процентна ставка становить 0,398% в день та застосовується у випадку, якщо Споживач до 08.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Пунктом 1.7 кредитного договору передбачено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85% річних (п. 1.7.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8904,08% річних (п. 1.7.2.).

Згідно з п. 1.8 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 81640 грн (п. 1.8.1); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 76864 грн (п. 1.8.2).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .

В силу п. 2.4 кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1 договору.

Відповідно до графіку платежів (Додаток № 1 до договору) дата видачі кредиту 09.05.2023 сума кредиту за договором - 10000 грн, кількість платежів 12 кожні 30 календарні дні. Перший платіж – 1194,00 грн (проценти за користування кредитом), 10 платежі по 5970,00 грн. (проценти за користування кредитом), останній платіж 15970,00 грн., з яких 10000 грн - погашення суми кредиту, 5970 грн - проценти за користування кредитом. Графік платежів розрахований з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, та підлягає перерахунку у випадку невиконання споживачем умов договору для отримання зниженої процентної ставки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» 09.05.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) №7/5478 від 29.07.2024, № транзакції 1231673007.

Як вбачається із довідки №20.1.0.0.0/7-260112/71568-БТ від 14.01.2026 наданої АТ КБ «Приват Банк» на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Також міститься інформація про те, що по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 10000грн від 09.05.2023, інформація про платника відсутня.

Як видно з розрахунку заборгованості за договором №6645291 від 09.05.2023 про надання споживчого кредиту, що станом на 24.07.2024 заборгованість становить 28194,78 грн, яка складається з: 9960,20 грн заборгованість за кредитом, 18234,58 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Із змісту указаного розрахунку видно, що відповідач 06.06.2023, у строк визначений п. 1.5.2 кредитного договору та графіком платежів, виконав умови договору для отримання зниженої процентної ставки та сплатив суму процентів, передбачених графіком платежів у розмірі 1194,00 грн.

Також, із наявної у розрахунку заборгованості інформації вбачається, що позичальником було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості за відсотками у розмірі 30529,19 грн.

За наявними у розрахунку даними, починаючи з 09.06.2023 і до 03.02.2024 включно, нарахування відсотків здійснювалося кредитодавцем, починаючи з нульової відмітки, за стандартною процентною ставкою – 1,99 % в день, а саме по 198,21 грн в день. Тобто, фактично, заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом виникла в період з 09.06.2023 і до 03.02.2024 (дата до якої згідно розрахунку заборгованості нараховувалися відсотки за кредитним договором).

25.07.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №25.07/2024-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором Позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») до Фактора (Позивача) вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Витягу з реєстру боржників від 25.07.2024 до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.07.2024 №25.07/2024-Ф року, перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором №6645291 від 09.05.2023 загальна сума заборгованості склала 28194,78 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 9960,20 грн., заборгованості за процентами – 18234,58 грн.

Також, відповідно до Рішення №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Реєстраційні дії щодо зміни найменування Товариства проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», суд першої інстанції виходив з того, що за період з 09.06.2023 по 03.02.2024 відсотки за користування кредитними коштами розраховуються за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2) та становлять 9553,24 грн (9960,20 грн / 100 х 0,398 х 241).

Водночас, з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №6645291 від 09.05.2023 вбачається, що відповідачем на погашення кредитної заборгованості за договором сплачено 30568,99 грн. Отже суд виснував, що заборгованість за кредитним договором №6645291 від 09.05.2023 в ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» відсутня.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду погодитися не може, з огляду на таке.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Матеріалами справи, що переглядається, підтверджено, що кредитний договір, із зазначенням у ньому усіх реквізитів відповідачки, в тому числі паспортних даних, реєстраційного номера облікової картки платника податків, зареєстрованого місця проживання, мобільного номеру телефону, електронної адреси, підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора НОМЕР_3 , який відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір про надання споживчого кредиту №6645291 з ТОВ «Авентус Україна» (а.с.17-21).

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» 09.05.2023 надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 10 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (код ЄДРПОУ 35442539) №7/5478 від 29.07.2024, № транзакції 1231673007(а.с.81).

Як вбачається із довідки №20.1.0.0.0/7-260112/71568-БТ від 14.01.2026, наданої на запит суду АТ КБ «Приват Банк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Також міститься інформація про те, що по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 10000грн від 09.05.2023 (а.с.100).

Також як видно з матеріалів справи, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про надання споживчого кредиту виконало та надало йому кредит в сумі 10 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №7/5478 від 29.07.2024 (а.с.81) та інформацією, витребуваною судом за клопотанням позивача у банка-емітента АТ КБ «Приватбанк», з якої встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 09.05.2023 надійшло зарахування коштів у розмірі 10000,00 грн (а.с.100).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти ТОВ «Авентус Україна» не повернуті, а тому існують правові підстави для стягнення фактично отриманої суми кредитних коштів, з урахуванням сплаченої суми заборгованості в погашення тіла кредиту в розмірі 9 960,20 грн (10 000, 00 грн — 39,8 грн = 9960,20 грн) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», яке у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту№6645291 від 09.05.2023.

Разом з цим, позивач, пред`являючи позов, просив стягнути також заборгованість за процентами за період з 09.05.2023 по 03.02.2024 в сумі 18 234,58 грн.

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту №6645291 від 09.05.2023 ТОВ «Авентус Україна» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту 10 00,00 грн (п. 1.3 Договору); строк кредиту 360 дні, періодичність платежів зі сплати процентів — кожні 30 днів (п.1.4 договору); стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п.1.5.1 Договору) та знижена процентна ставка становить 0,398 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 08.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. (п.1.5.2 Договору).

Крім того, в матеріалах справи наявний Графік платежів (а.с.22), який є Додатком № 1 договору про надання споживчого кредиту №6645291 від 09 травня 2023 року, зі змісту якого вбачається, що грошові кошти надано ОСОБА_1 на період з 09.05.2023 по 03.05.2024, сума кредиту — 10 000,00 грн, проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, перший платіж 08.06.2023 - 1194 грн, наступні 11 платежів по 5970 грн, загальна вартість кредиту – 76 864,00 грн.

Такі ж положення щодо істотних умов договору містяться в Паспорті споживчого кредиту ( Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який підписано відповідачем (а.с.24-25).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №6645291 від 09 травня 2023 року(а.с.28-39) вбачається, що саме за відсотковою ставкою 0,398 % та 1,99 % ТОВ «Авентус Україна» розраховано заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за період з 09.05.2023 по 03.02.2024, зокрема:

з 09.05.2023 по 07.06.2023 нараховування відсотків здійснювалося за зниженою процентною ставкою 0, 398 % згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору, що враховуючи розмір отриманого кредиту 10000 грн, складає: 10000 (сума кредиту)*0,398 % = 39,80 грн (за один день користування кредитом) * 30 (днів) = 1994,00 грн, оскільки 06.06.2023 відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 1194 грн частина з яких 1154,20 грн були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору, а частина 39,80 грн на зменшення тіла кредиту (з 10000, 00 грн до 9960,2 грн);

В подальшому, з 08.06.2023 по 03.02.2024 нараховування відсотків здійснювалося за стандартною процентною ставкою 1,99 % згідно з пунктом 1.5.1 кредитного договору, що враховуючи розмір сплаченого тіла кредиту 9960,2 грн, становить: 9960,2 (сума кредиту) *1,99 % = 198,21 грн (за один день користування кредитом) * 241 (днів) = 47 569,93 грн.

Разом з тим, із розрахунку заборгованості, встановлено, що ОСОБА_1 на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором №6645291 від 09 травня 2023 року сплатив заборгованість на суму 30 568,99 грн, з яких 30 529,19 були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору.

Таким чином, розмір нарахованих процентів за вказаним кредитним договором за період з 09.05.2023 по 03.02.2024 становить 18 234,58 ( 48 763, 77 грн — 30 529,19 грн = 18 234,58 грн), що повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору, а тому наданий суду позивачем розрахунок, колегія суддів вважає належним та допустимим доказом заборгованості у справі.

Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Тож висновки суду першої інстанції, що нараховування відсотків за період з 09.05.2023 по 03.02.2024 має здійснювалося за зниженою процентною ставкою 0,398 % згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору є помилковими, оскільки нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п.1.5.1 та п.1.5.2 договору, за змістом яких стандартна процентна ставка є фіксованою та становить 1,99% за кожен день користування кредитом, знижена відсоткова ставка за кредитом в день становить 0,398 % та застосовується відповідно, якщо споживач до 08.06.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, враховуючи те, що у встановлений договором строк відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування ними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», заборгованість за договором №6645291 про надання споживчого кредиту від 09 травня 2023 року у розмірі 28 194,78 грн, з яких: 9 960,20 грн заборгованість за кредитом, 18 234,58 грн – заборгованість за процентами.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», інтереси якого представляє адвокат Крюкова Марина Володимирівна, слід задовольнити, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», заборгованість за договором №6645291 про надання споживчого кредиту від 09 травня 2023 року у розмірі 28 194,78 грн, з яких: 9 960,20 грн заборгованість за кредитом, 18 234,58 грн – заборгованість за процентами.

Щодо вирішення питання судових витрат.

За приписами статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, розподіл судових витрат, понесених стороною у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом, зокрема, у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення суду та задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8405 від 15.12.2025, а за подачу апеляційної скарги сплачено 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8778 від 19.05.2026.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір за суд першої інстанції та апеляційної інстанції у сумі 6056 грн (2422,40+3633,60 = 6056 грн).

Крім того, заявник просить вирішити питання судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді та стягнути з відповідача 10000,00 грн в суді першої інстанції та 8000 грн - в апеляційній інстанції витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Згідно з правовою позицієї, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач в позовній заяві заявив вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та долучив документи на підтвердження понесених позивачем даних витрат.

На підтвердження заявлених вимог в матеріалах справи наявні: договір № 10/12-2024 від 10.12.2024 про надання правничої допомоги адвокатом Столітнім М.М. для ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10 від 18.09.2020; ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2076126 від 16.12.2025, заявка №13545 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, акт №13545 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату №13545-16/12-2025 від 16.12.2025.

При цьому, зі змісту акта №13545 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025 вбачається, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від №10/12-2024 від 10.12.2024 адвокат Столітній М.М. надав, а клієнт отримав правову допомогу в такому обсязі: надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснення з правових питань у рамках цивільного судочинства; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи; аналіз чинного законодавства, судової практики ВСУ; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта; письмова юридична консультація; складання, оформлення та направлення адвокатських запитів; складання позовної заяви; складання та оформлення інших документів; складання та оформлення відповіді на відзив, письмові пояснення, клопотання про витребування доказів, тощо; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства в тому числі у судових засіданнях, на загальну суму 10 000,00 грн .

При подачі апеляційної скарги представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Крюкова М.В. також просила вирішити питання судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача 8000 грн.

На підтвердження заявлених вимог долучила: копію договору про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Крюковою М.В.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5127 від 29.08.2018; ордер на надання правничої допомоги серії АН №1985740 від 21.05.2026; звіт від 22.05.2026 про надання правової допомоги згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022, з якого вбачається, що вартість отриманих послуг з надання правової допомоги складає 8 000,00 грн за правову експертизу документів, складання та подання апеляційної скарги.

Таким чином, витрати представників позивача на професійну правничу (правову) допомогу у суді першої та апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим, проаналізувавши наведений у акті №13545 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025 та у звіті від 22.05.2026 про надання правової допомоги згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022, детальний опис наданих позивачу адвокатами послуг, апеляційний суд вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатами позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Також слід зазначити, що акт №13545 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025 та звіт від 22.05.2026 про надання правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На думку апеляційного суду, наведені в акті та в звіті послуги, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт.

Крім цього, згідно правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додаткових постановах від 12 січня 2023 року у справі № 908/2702/21 та від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18, згідно якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями реальності, співмірності, а також розумності їхнього розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Крім того, представник позивача не приймав участь у судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстації та у своїй позовній заяві представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просив розглянути справу без участі позивача та його представника не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 18 000 грн є завищеними та становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи особливості предмета спору, складність справи та її значення для сторін, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2025 та у звіті про надання правової допомоги від 22.05.2026, принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 6000 грн, з яких 4000 грн — за суд першої інстанції та 2000 грн за суд апеляційної інстанції.

Зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується стягнення заборгованості, ціна позову у якій не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», інтереси якого представляє адвокат Крюкова Марина Володимирівна, задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», заборгованість за договором №6645291 про надання споживчого кредиту від 09 травня 2023 року у розмірі 28 194,78 грн, з яких: 9 960,20 грн заборгованість за кредитом, 18 234,58 грн – заборгованість за процентами та судові витрати у розмірі 12 056 грн (6000 грн витрати на професійну правничу допомогу та 6056 грн витрати зі сплати судового збору).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома