Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №705/3079/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3079/26

2/705/2938/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг,

в с т а н о в и в :

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулось комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг. Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.01.2018 між ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , та КП «Уманьводоканал» Уманської міської ради в особі директора Токарева Ю.М., був заключений Договір про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення. Позивач є виконавцем комунальної послуги з надання централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та до 01 травня 2022 року надавав послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , на підставі умов Договору 1. 01.04.2022 позивач на вебсайті www.abon.com.ua опублікував повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про укладення публічного індивідуального договору приєднання та текст Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі по тексту – Договір 2). Враховуючи, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, відповідно до вказаних вище норм з 01.05.2022 даний Договір вважається чинним укладеним публічним договором приєднання. Відповідач ОСОБА_1 фактично отримувала послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентського обслуговування за адресою АДРЕСА_1 , здійснювала оплату спожитих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відтак, відповідач є такою, що з 01.05.2022 приєдналася до Договору публічного приєднання. Плата за абонентське обслуговування передбачає витрати, які виконавець комунальної послуги несе у процесі збуту та розподілу послуг між споживачем житлово-комунальних послуг, та які пов`язані з обслуговуванням споживачів житлово-комунальних послуг, є складовою послуг з централізованого водопостачання. В порушення норм Закону та умов Договорів, відповідач не сплачує за спожиті послуги, які надав позивач, у зв`язку з чим станом на 01 квітня 2026 року виникла заборгованість у розмірі 1685,42 грн - плата за абонентське обслуговування. КП «Уманьводоканал», з метою врегулювання спору, направляв ОСОБА_1 претензію про сплату боргу за комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за вихідним номером 1236/19 від 13.05.2025. 04 березня 2026 року контролером відділу збуту водопровідного господарства складена службова про те, що абонент ОСОБА_1 рахується за адресою АДРЕСА_1 , має заборгованість по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги, про що неодноразово була попереджена, але не реагує на повідомлення. Тому просять стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1685,42 грн з плати за абонентське обслуговування та судовий збір.

Ухвалою судді від 12.05.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви та додатків до неї, направлено відповідачеві за зареєстрованим місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , однак лист вручено не було та повернуто до суду з приміткою зробленою поштовим відділенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Станом на 29.07.2026 відзив від позивача на позовну заяву не надходив.

Суд, вислухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 житлово-комунальні послуги- це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

Частина 1 статті 6 Закону № 2189-VIII встановлює, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону 2189-VIII індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, визначені договорами.

Згідно зі ст. 12 Закону України № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Судом встановлено, що КП «Уманьводоканал» є виконавцем послуг централізованого водопостачання, центрального водовідведення та абонентського обслуговування, визначений центральним органом виконавчої влади.

При цьому, позивач вказує, що 15.01.2018 між відповідачем ОСОБА_1 та КП «Уманьводоканал» укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення. 01.04.2022 позивач на вебсайті www.abon.com.ua опублікував повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про укладення публічного індивідуального договору приєднання та текст Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та з 01.05.2022 даний Договір вважається чинним укладеним публічним договором приєднання.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення належними та допустимими доказами того, що відповідач є належним боржником у спірних правовідносинах.

Разом з тим, сам по собі статус позивача, як виконавця житлово-комунальних послуг не є достатньою підставою для покладення на конкретну особу обов`язку зі сплати вартості таких послуг. Обов`язок споживача щодо їх оплати виникає за умови доведення факту, що саме ця особа є споживачем відповідних послуг, тобто власником, співвласником, наймачем, користувачем житлового приміщення або іншою особою, на яку законом чи договором покладено обов`язок їх оплачувати.

Крім того, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.

Будь-яких відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючих документів на квартиру, довідок про зареєстроване місце проживання відповідача, договору, заяви-приєднання чи інших доказів, які б підтверджували виникнення у відповідача обов`язку зі сплати вартості спожитих послуг, позивачем суду не подано.

Відповідно до наданих виконавчим комітетом Уманської міської ради відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що саме позивач повинен довести належність відповідача до кола осіб, які є споживачами житлово-комунальних послуг та зобов`язані оплачувати їх вартість. Відсутність доказів права власності, користування житлом чи інших належних доказів існування з відповідачем спірних правовідносин є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд не вправі покладати обов`язок зі сплати заборгованості на особу лише на підставі зазначення її анкетних даних у розрахунку позивача.

Надані позивачем розрахунок заборгованості, претензія, службова записка та накази «Про плату за абонентське обслуговування» підтверджують лише здійснення позивачем нарахувань за відповідною адресою, однак самі по собі не доводять, що саме відповідач є особою, яка повинна нести обов`язок з їх оплати.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а достатність і взаємний зв`язок доказів оцінюються судом у їх сукупності. Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують належними та допустимими доказами виникнення між сторонами правовідносин, з яких випливає обов`язок відповідача сплачувати вартість житлово-комунальних послуг щодо спірної квартири.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування між сторонами правовідносин, з яких виник заявлений до стягнення борг, а також не підтверджено належність відповідача до кола осіб, на яких покладається обов`язок щодо оплати спірних житлово-комунальних послуг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому підстави для їх задоволення відсутні.

На підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 19, 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд ,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг -відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя В.Л. Гудзенко