Суд: Костопільський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів
Дата: 27 липня 2026 р.
Справа: №564/3133/26
Суддя: Снітчук Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/3133/26
28 липня 2026 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р. М.
за участі особи яка притягається до адімінстративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27 липня 2026 року серії ЛВР №707 27 липня 2026 року близько 14 год. 25 хв. штаб-сержант ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився у пристуності свідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП – відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена в умовах особливого періоду.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винним себе не визнав. При цьому пояснив, що у вказаний у протоколі час він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. 27.07.2026 його було доставлено до КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення РОР», де він пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів, що підтверджується відповідним висновком.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення долучено протокол про військове адміністративне правопорушення ЛВР №707 від 27 липня 2026 року, висновок №1256 від 27.07.2026 КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення РОР» про те, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазанечно, що ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився у пристуності свідків.
Із наведеного вбачається, що дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковано не вірно.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, яким фактично особі висувається обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії" у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У рішенні ЄСПЛ від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначено, що в ситуації, коли за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, суд вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обгрунтовані сумніви у безсторонності суду.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із наведеного вбачається, що доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не надано. Фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, спростовується висновком КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" РОР від 27.07.2026, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у вказаному закладі та перебував у стані алкогольного сп`яніння.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17) притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене, вважаю, що зібрані у справі докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та суд позбавлений можливості редагувати фабулу правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, висувати особу нове обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин вважаю за вірне провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 9, ч. 3 ст. 172-20, ст. 247, 251, 252, 256, 266, 280, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити за відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.
СуддяР. М. Снітчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua