Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №550/1001/26 — Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1001/26

Провадження № 2-а/550/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шукевич Н.В.,

представника позивача – Коваленко О.Є.,

відповідачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чутове справу за адміністративним позовом Чутівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області до громадянки російської федерації ОСОБА_1 про адміністративне затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення,

ВСТАНОВИВ:

Чутівський сектор Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (далі також - позивач) звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до громадянки російської федерації ОСОБА_1 (далі також - відповідачка) про адміністративне затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення примусового видворення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2026 Чутівським сектором УДМС у Полтавській області виявлено факт незаконного перебування в Україні громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 29.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 16:45 год 29.07.2026.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила затримати відповідачку строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення.

Відповідачка надала суду пояснення, обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, визнала та не заперечувала проти застосовування до неї заходів затримання та видворення.

Заслухавши сторін, всебічно і повно з`ясувавши обставини справи та підтвердження їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Під час перевірки документів та прийняття пояснення від зазначеного іноземця встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка російської федерації, прибула в Україну 24 травня 2005 року по паспорту громадянина російської федерації НОМЕР_1 , виданому 20.06.2001 року, орган видачі: Мучкапський РОВД тамбовської області, відповідно до довідки Державної Міграційної Служби паспорт ОСОБА_1 , був втрачений.

ОСОБА_1 , не зверталася до підрозділів Державної міграційної служби України з питань оформлення документів на право перебування в Україні або про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту.

09.08.2017 року Чутівським сектором УДМС у Полтавській області громадянку російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративний штраф у сумі 510 грн. На теперішній час штраф не сплачено.

З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п. 5,6 розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом МВС України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23.04.2012 року №353/271/150, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 р. за № 806/21119 (у редакції наказу МВС України, СБУ від № 383/125 від 13.05.2020), Чутівським сектором УДМС України в Полтавській області 17.08.2017 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянки російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку зобов`язано виїхати за межі України до 23.08.2017 року.

З рішенням від 17.08.2017 громадянка російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , була ознайомлена 17.08.2017 року, зобов`язалася його виконати не пізніше 23.08.2017, що підтверджується її підписом у вказаному рішенні.

Відповідачка не виконала рішення Чутівського сектору УДМС у Полтавській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни у термін, передбачений для добровільного виконання рішення про примусове повернення (до 23.08.2017 року). Даний факт підтверджується інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан».

Враховуючи викладене, відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 29.07.2026 Чутівським сектором УДМС у Полтавській області прийнято рішення про примусове видворення з України громадянки російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки відповідачка не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення Чутівського сектору УДМС України в Полтавській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни, у неї відсутній дійсний паспортний документ, що дає право на виїзд, не має власного житла, офіційного джерела доходів, у суду достатньо підстав вважати, що відповідачка в подальшому ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення.

Тривале нелегальне проживання відповідачки на території України дає достатні підстави вважати, що відповідачка ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури примусового видворення.

За правилами ч. 7 ст. 5КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант – це іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування, втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно з частиною першою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», рішення про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, крім рішень, прийнятих органами охорони державного кордону, що виконуються такими органами. Контроль за правильністю і своєчасністю виконання рішення про примусове видворення здійснює орган, який прийняв таке рішення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженцівта інших визначених законодавством категорій мігрантів, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.

Як роз`яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Судом встановлено, що законних підстав для подальшого перебування відповідачки на території України немає.

Відповідачка не належить до осіб, яким надано статус біженця, і не є особою, яка потребує додаткового захисту та не має законних підстав на перебування на території України.

Крім того, остання не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до пункту 1 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України (далі - ПТПІ), документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Згідно зі ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

З огляду на те, що відповідачка незаконно перебуває в Україні та є всі обґрунтовані підстави вважати, що вона ухилятиметься від добровільного виїзду, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення видворення за межі території України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289, 371 КАС України, ст.ст. 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

УХВАЛИВ:

Позов Чутівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області до громадянки російської федерації ОСОБА_1 про адміністративне затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення - задовольнити.

Затримати громадянку російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення примусового видворення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти діб з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О.І. Михайлюк