Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №554/8983/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 29.07.2026Справа № 554/8983/26

Провадження № 3/554/1044/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року місто Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ), захисника Цьвок Б. І. (в режимі ВКЗ), потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукаші Золочівського району Лівівської області, з вищою освітою, пенсіонера, має інвалідність ІІ групи, працюючого експедитором ТОВ “К-АГРОІНВЕСТ ТРЕЙД” (м. Львів), одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

03 червня 2026 року, приблизно о 17:20 год, в м. Полтаві по вул. Київське шосе, 50 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLVO FH500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в складі з напівпричепом SCHMITZ SKO 24L, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись в м. Полтаві по вул. Київське шосе, 50 в напрямку м. Києва, при цьому не дотримався бокового інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом ЗАЗ TF698K, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку в правій смузі для руху та зупинилася на заборонений червоний сигнал світлофора перед перехрестям вул. Київське шосе та вул. Леоніда Каденюка, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683148 від 03 червня 2026 року).

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683158 від 03 червня 2026 року водій ОСОБА_1 цього ж дня і в той же час, за вищевказаних обставин, керуючи транспортним засобом VOLVO FH500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в складі з напівпричепом SCHMITZ SKO 24L, реєстраційний номер НОМЕР_3 , будучи причетним до ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та, на думку ініціатора складення протоколу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зі складеними відносно нього протоколами про адміністративні правопорушення не погодився, вину у вчиненні інкримінованих правопорушень не визнав.

Надав пояснення, суть яких зводиться до того, що 03 червня 2026 року він керував ТЗ Volvo з напівпричепом та їхав до м. Києва з м. Харкова. Коли проїжджав Полтаву, побачив, що увімкнувся “червоний” третій світлофор. Він зупинився в лівій смузі, поставив автомобіль на ручні гальма. Раптом почув удари в праві дверцята свого автомобіля, після чого увімкнув аварійні вогні, виглянув у вікно та побачив поруч припаркований автомобіль Деу, біля якого стояла жінка, яка показувала на свій автомобіль і наказувала “Виходь! Будемо розбиратися”. ОСОБА_1 стверджує, що тоді нічого не зрозумів і попросив цю жінку проїхати за світлофор, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху. На це вона кивнула головою. ОСОБА_1 від`їхав, приблизно через 100 метрів зупинився на узбіччі. Очікував декілька хвилин, але жінка не приїхала. Потім він вийшов, оглянув автомобіль і ніяких пошкоджень не виявив. Тому вирішив поїхати далі. При цьому, коли їхав, то відстань між автомобілями була приблизно 0,5 м. Зазначив, що не помітив водія іншого транспортного засобу, не відчув моменту удару. Також він не мав протиправного умислу на залишення місця пригоди. Також покликається на відсутність доказів вчинення адміністративних правопорушень.

Від захисника адвоката Цьвок Б. І. на адресу суду через підсистему “Електронний Суд” ЄСІТС надійшло клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. Зазначає, що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення виключно на підставі пояснень подія ТЗ “ЗАЗ” ОСОБА_2 . Зокрема, в клопотанні захисник покликається на відсутність в матеріалах Протоколів жодних показань свідків, відеозаписів з камер вуличного відеоспостереження чи відеореєстраторів та надання працівниками поліції переваги поясненням одного водія учасника ДПТ над поясненнями іншого водія без жодних на те підстав. Крім того, ОСОБА_1 повідомляв працівникам патрульної поліції про те, що незначні пошкодження на його транспортному засобі, які утворилися нібито внаслідок ДТП 03 червня 2026 року, мали місце ще в березні 2026 року, про що він показував відповідне фото на підтвердження їх ідентичності, що було проігноровано. Захисник, зіставляючи наявні в матеріалах справи фотозображення пошкоджень ТЗ Volvo та ТЗ ЗАЗ, зроблені з використанням мірної рулетки, зазначає, що пошкодження на першому ТЗ містяться на висоті 44-50 см, а на другому ТЗ пошкодження на висоті 49-51 см, тобто, на думку захисника, такі пошкодження фізично не могли бути завдані внаслідок імовірного, на його думку, ДТП. Водночас захисник зазначає, що ОСОБА_1 не відчув жодного зіткнення щ іншим транспортним засобом. Умислу на вчинення правопорушення, а саме залишення місця пригоди, в нього не було. На думку захисника, наведене також підтверджуються фотографіями транспортних засобів, з яких вбачається характер потертості лакофарбового покриття, яка є мінімальною. Тому, навіть якщо припустити, що мало місце ДТП, то у ОСОБА_1 був відсутній умисел внаслідок якого він міг залишити місце такого ДТП. Крім того, доказів на підтвердження того, що водію ОСОБА_1 було відомо про заподіяння ним механічних пошкоджень іншому автомобілю в матеріалах справи немає. На підставі викладеного, просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень (а. с. 20-22).

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в день події 03 червня 2026 року вона їхала з роботи. На перехресті вул. Київське шосе з вул. Леоніда Каденюка зупинилася на своєму ТЗ перед світлофором в крайній правій смузі для руху. В бокове дзеркало побачила як “летить” фура. Зазначає, що водій фури встиг ухилитися від прямого зіткнення, однак продер ліву передню та задню частини кузова її автомобіля. Надалі він зупинився на червоний сигнал світлофора. ОСОБА_2 вийшла з автомобіля і звернулася до водія: “Виходьте!”. Той запропонував з`їхати, щоб не створювати аварійну ситуацію. Вона проїхала метрів 7 і зупинилася. Але водій проїхав далі. У зв`язку з цим вона викликала поліцію.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.

Справу розглянуто в порядку ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею є матеріальним, обов`язковою ознакою якого є шкідливі наслідки, в результаті яких заподіюється матеріальна шкода.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху, Правила).

Згідно з п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.1 (дистанція, інтервал, зустрічний роз`їзд) Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683148 від 03 червня 2026 року (далі Протокол), що складений відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в якому зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, та цей протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не містить зауважень щодо зазначених у ньому відомостей; (а. с. 2); у графі протоколу для пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення зазначено “пояснення надам в суді”; за змістом протоколу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ознайомився та отримав копії протоколу, а також йому роз`яснені його процесуальні права та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи в Шевченківському районному суді міста Полтави, про що в Протоколі містяться особисті підписи; суддя констатує, що фактичні обставини події правопорушення у Протоколі конкретизовано, викладено у належній процесуальній формі, вказано необхідну та вичерпну інформацію, а під час складання такого Протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було;

- долученою до Протоколу карткою обліку адміністративного правопорушення (витяг з ІКС ІПНП підсистеми “Адмінпрактика” а. с. 4);

- схемою місця ДТП від 03 червня 2026 року з описом механічних пошкоджень транспортних засобів, підписаною учасником пригоди ОСОБА_2 , і цей документ не містить зауважень щодо зафіксованих у схемі відомостей; при цьому у схемі зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, а саме в транспортного засобу ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зафіксовані такі пошкодження: задня ліва частина транспортного засобу; вид пригоди: зіткнення бокове (а. с. 5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03 червня 2026 року, згідно з якими він зазначив, що 03 червня 2026 року, приблизно о 14:20 год, він, керуючи автомобілем Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Полтаві в напрямку м. Києва, зупинився на третьому світлофорі від стуку в бокові двері свого автомобіля. Увімкнув аварійні вогні, виглянув через вікно та побачив, що поруч був припаркований автомобіль Деу, біля якого стояла жінка старшого віку, розмовляючи російською мовою і показувала на нього рукою, при цьому казала, що “зараз будемо розбиратися”. ОСОБА_1 , не зрозумівши, що вона від нього хоче, щоб не затримувати дорожній рух, попросив цю жінку проїхати за його автомобілем до закінчення світлофора. Там чекав її декілька хвилин. Вона не під`їхала. Тоді ОСОБА_1 вийшов, оглянув свій ТЗ і поїхав далі в напрямку м. Києва. Приблизно о 19:00 год до нього зателефонував працівник поліції, наголошуючи на тому, що ОСОБА_1 вчинив ДТП і залишив місце події. Приблизно о 19:50 год працівники патрульної поліції виїхали йому на зустріч на автомобілі Рено Дастер, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Відібрали в нього пояснення, оглянули ТЗ, яким він керував, зробили копії документів. ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях заперечує факт ДТП. Стверджує, що пошкоджень на своєму ТЗ не має (а. с. 6).

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 03 червня 2026 року, яка в день події пояснила, що вона рухалася по автодорозі М-03 АД Довжанський в напрямку м. Києва. Зупинившись на перехресті з вул. Л. Каденюка в крайній правій смузі перед стоп-лінією на червоний сигнал світлофора через декілька секунд вона відчула удар в ліву частину свого транспортного засобу. Після цього помітила, що зіткнення з її автомобілем ЗАЗ “Сенс” здійснив вантажний автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_6 . Вона вийшла зі свого ТЗ для спілкування з водієм та повідомила останньому, що він здійснив зіткнення з її автотранспортом. Однак її зауваження та повідомлення про те, що вона буде викликати поліцію для оформлення матеріалів ДТП водій проігнорував та зник з місця події в невідомому напрямку (а. с. 7);

- дослідженими в судовому засіданні світлинами із зображеними на них пошкодженнями транспортних засобів, які долучені до матеріалів протоколів про адміністративні правопорушення на технічному носії інформації (оптичному диску DVD-R № 691АС510, ZE6369-DVR-T47D), а саме файли під назвами: "signal-2026-06-04-075028.jpeg", "signal-2026-06-04-075048.jpeg", "signal-2026-06-04-075054.jpeg", "WhatsApp Image 2026-06-04 at 07.49.57 (1).jpeg", "WhatsApp Image 2026-06-04 at 07.49.57 (2).jpeg", "WhatsApp Image 2026-06-04 at 07.49.57.jpeg" (а. с. 8).

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація та фотозйомка є одними із доказів у справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дослідив повний обсяг наданих до суду світлин (фото-), здійснених інспекторами патрульної поліції, а також наявних у справі відеозаписів.

Досліджені судом світлини відображають із достатньою повнотою обставини, за яких, аналізуючи всі докази в їх сукупності, можна зіставити характер механічних пошкоджень на транспортних засобах внаслідок події ДТП.

Зокрема, на світлинах під назвами "WhatsApp Image 2026-06-04 at 07.49.57 (1).jpeg" та "WhatsApp Image 2026-06-04 at 07.49.57 (2).jpeg" містяться зображення виступаючої частини підніжки кабіни з правого боку вантажного автомобіля характерного червоного кольору із наявними механічними пошкодженнями лакофарбового покриття та пошкодженнями на самій підніжці (порозі, нижній сходинці) біля нижньої частини дверного отвору кабіни.

Тоді як на світлинах під назвами "signal-2026-06-04-075028.jpeg", "signal-2026-06-04-075048.jpeg" та "signal-2026-06-04-075054.jpeg"на ТЗ марки Део темного кольору видно характерні механічні пошкодження у виді двох подряпин лакофарбового покриття лівої бокової частини кузову цього автомобіля, одна з яких, зі слідами лакофарбового покриття червоного кольору.

Крім того, такі світлини зроблені працівниками патрульної поліції в проміжок часу, найбільш наближений до моменту події ДТП за участю вказаних ТЗ, що відбулася цього ж дня.

Суддя вважає, що характер зазначених механічних пошкоджень, їх локалізація (місце, висота розташування) та видимі зовнішні ознаки (тип, колір, розмір, протяжність), разом із іншими доказами, з урахуванням фактичних обставин справи, поза розумним сумнівом, вказує на те, що вони утворилися саме внаслідок контактування транспортних засобів під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в день 03 червня 2026 року за обставин, зазначених у протоколі серії ЕПР1 № 683148.

Будь-які фактичні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність наданих світлин (фотозйомки), в матеріалах справи відсутні. Не встановлено таких і під час розгляду справи.

Покликання захисника на ті обставини, що пошкодження ТЗ Volvo та ТЗ ЗАЗ які зафіксовані на фотозображеннях та з використанням мірної рулетки, на першому ТЗ містяться на висоті 44-50 см, а на другому ТЗ пошкодження на висоті 49-51 см, і що такі пошкодження фізично не могли бути завдані внаслідок ДТП, суддя відхиляє.

Суддя вважає, що зазначені вище доводи самі по собі не спростовують факту наявності пошкоджень на транспортних засобах, які мають об`єктивний характер і можуть бути перевірені. Більше того, зафіксовані пошкодження мають характер горизонтальних подряпин лакофарбового покриття на висоті, яка приблизно є однаковою на всіх світлинах. При цьому не виключено допущення незначної похибки під час здійснення як фотофіксації, так і відповідних замірів, здійснених із використанням вимірювальної рулетки. Однак можливі неточності не сягають тієї міри, щоб це ставило під сумнів сам факт утворення таких пошкоджень внаслідок ДТП (бокового зіткнення) за участю зазначених транспортних засобів.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам патрульної про наявність незначних пошкоджень на його транспортному засобі, які мали місце ще в березні 2026 року, суддя вважає необґрунтованими. Ці доводи не спростовують наявність на іншому транспортному засобі марки ЗАЗ характерних пошкоджень, зокрема, у виді подряпини зі слідами лакофарбового покриття червоного кольору, що утворилася внаслідок ДТП 03 червня 2026 року від контактування з ТЗ Volvo червоного кольору.

Натомість, надана стороною захисту світлина із зображенням пошкоджень на ТЗ ОСОБА_1 (а. с. 24) на підтвердження доводів про утворення пошкоджень на ТЗ Volvo задовго до події ДТП містить меншу кількість механічних пошкоджень (з лівого краю), крім того, має інший ракурс фотозйомки (повністю не охоплює ліву частину підніжки ТЗ), ніж світлини пошкоджень, надані до суду разом із протоколами про адміністративні правопорушення, що своєю чергою не виключає факту бокового зіткнення ТЗ марки ЗАЗ та утворення нових пошкоджень.

При цьому суддя звертає увагу, що на підтвердження відсутності умислу ОСОБА_1 на залишення місця ДТП і що останній не відчув жодного зіткнення з іншим ТЗ сам захисник покликається на ті ж фотографії пошкоджень транспортних засобів, з яких вбачається характер потертості лакофарбового покриття, що, на думку захисника, є мінімальною.

Водночас протягом розгляду справи, ані ОСОБА_1 , ані його захисник не заперечували того, що транспортний засіб VOLVO FH500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в складі з напівпричепом SCHMITZ SKO 24L, реєстраційний номер НОМЕР_3 , має фарбування кабіни саме червоного кольору.

Натомість, заперечення сторони захисту щодо природи утворення відповідних пошкоджень на ТЗ ЗАЗ саме від ТЗ VOLVO під керуванням ОСОБА_1 спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , яка на місці події повідомляла останньому про факт ДТП за його участю, однак із незрозумілих причин не порозумілися між собою як водії щодо з`ясування обставин цієї пригоди та її оформлення; а також відповідною схемою місця ДТП, в якій зафіксовані пошкодження лівої частини ТЗ ЗАЗ під час бокового зіткнення.

У зв`язку з цим версія сторони захисту про те, що 03 червня 2026 року під час події ДТП за участю водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 бокового зіткнення взагалі не відбулося, протягом розгляду справи не підтвердилася, оскільки повністю спростована зібраними доказами.

Крім того, 17 червня 2026 року згідно з постановою судді Шевченківського районного суду міста Полтави витребувано з ГУНП в Полтавській області та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради копії відеозаписів з камер зовнішнього відеоспостереження системи "Безпечне місто", які знаходяться у місті Полтаві в районі вул. Київське шосе, 50 та перехрестя вулиць Київське шосе та Леоніда Каденюка (в зоні видимості перехресть доріг або місць прилягання до дороги виїздів із прилеглих територій за вищевказаною адресою) та містять відомості (відображення) траєкторії руху та (або) місцезнаходження транспортного засобу VOLVO FH500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в складі з напівпричепом SCHMITZ SKO 24L, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та транспортного засобу ЗАЗ TF698K, реєстраційний номер НОМЕР_4 , а також подій, що відбувалися безпосередньо перед можливим зіткненням цих транспортних засобів у період часу приблизно з 17:15 год до 17:25 год 03 червня 2026 року (а. с. 27-29).

26 червня 2026 року на адресу суду від ГУНП в Полтавській області надійшли витребувані відеозаписи на DVD-R компакт-диску (а. с. 42, 43).

На досліджених відеозаписах, а саме файлі під назвою “200 Kiywske-L.Kadenjuka_20260603165959_to_20260603172356” (хронометраж: 03.06.2026 о 17:18:00 год - 17:20:00 год) зафіксовано те, як у день події 03 червня 2026 року у вищезазначений час повз світлофорний об`єкт проїхав транспортний засіб VOLVO FH500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в складі з напівпричепом SCHMITZ SKO 24L, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

На відеозаписі, що міститься у файлі під назвою “200 Kiywske-L.Kadenjuka_20260603172358_to_20260603174812” (хронометраж: 03.06.2026 о 17:43:58 год - 17:45:00 год) видно як у день події 03 червня 2026 року у вищезазначений час повз світлофорний об`єкт проїхав транспортний засіб ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

На відеозаписі, що міститься у файлі під назвою “200 Kiywske-L.Kadenjuka_20260603174814_to_20260603175959” (хронометраж: 03.06.2026 о 17:48:19 год - 17:48:50 год) видно розташування транспортного засобу ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який зупинився на узбіччі, а також прибуття екіпажу патрульної поліції на місце пригоди.

Суддя зазначає, що на відеозаписах відсутній безпосередньо зафіксований момент зіткнення транспортних засобів, однак відображені на цих відеозаписах місце, час та обстановка в сукупності з іншими доказами дозволяють констатувати, що рух та розташування транспортних засобів VOLVO та ЗАЗ на проїзній частині повністю узгоджуються зі схемою місця ДТП від 03 червня 2026 року та їй не суперечать.

Вищезазначені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суддя визнає належними, допустимими, і такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683148 від 03 червня 2026 року.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683148 від 03 червня 2026 року, дослідивши надані суду письмові докази, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, що призвело до виникнення ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, доведена під час розгляду справи в суді, поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, є необхідним та достатнім накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за ст. 124 КУпАП у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665,60 грн.

Разом із цим, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю І та ІІ груп.

Як вбачається з наданих до суду відомостей, ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи та право на встановлені законодавством України пільги.

Враховуючи викладене, судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає, оскільки він звільнений від його сплати як особа, яка має інвалідність 2 групи.

Щодо наявності події і складу адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя зазначає про таке.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, органом поліції надано ті ж самі докази та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683158 від 03 червня 2026 року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто залишення місця пригоди умисною дією, за якої особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди.

У цій справі, зокрема, з наданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень та доказів слідує, що у водій ОСОБА_1 не побачив, що трапилася дорожньо-транспортна пригода та було завдано механічних пошкоджень іншому транспортному засобу. ОСОБА_1 стверджує про відсутність в нього умислу на залишення місця ДТП, оскільки він як водій не відчув моменту зіткнення з іншим транспортним засобом. При цьому пояснив, що після короткого спілкування з потерпілою він від`їхав, щоб не створювати аварійної обстановки та приблизно через 100 метрів зупинився, очікував декілька хвилин, потім вийшов, оглянув свій транспортний засіб, не виявив наслідків ДТП та продовжив рух. Про саму подію ДТП йому стало відомо від співробітників поліції.

Суддя зазначає, що надані ОСОБА_1 пояснення в зазначеній частині є послідовними, не суперечать матеріалам справи і дозволяють припускати, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, під час руху, дійсно, міг не помітити наслідки вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди за обставин, наведених ним у поясненнях, наданих суду, та що зазначені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 03 червня 2026 року.

Такі твердження сторони захисту щодо необізнаності водія ОСОБА_1 про те, що внаслідок його дій під час керування ТЗ відбулось пошкодження іншого автомобіля не були спростовані протягом розгляду справи.

Також не було здобуто беззаперечних доказів того, що водій ОСОБА_1 знав та усвідомлював, що залишає місце ДТП.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Виходячи зі змісту диспозиції ст. 122-4 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

В той же час умислу на вчинення адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП в діях ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Оскільки склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних, достатніх та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів, про що вірно було зазначено захисником.

У цій же справі такі достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою висновки чи неспростовні презумпції факту події та складу правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, з огляду на викладене вище, відсутні.

Крім того, суддя здійснює розгляд справи виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, вина водія транспортного засобу у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у цій справі не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Викладене вище дає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 276-280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. на користь держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751).

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Лизенко