Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №377/904/26 — Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/904/26

Провадження №1-кп/377/29/26

28 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши без проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12026116270000015 від 02 червня 2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, Узбекистан, громадянина України, не одруженого, освіта повна вища, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 2 статті 125 КК України, за встановлених органом досудового розслідування обставин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України почав діяти воєнний стан.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2022 № 4 сержанта ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та на всі види забезпечення.

25 травня 2026 року близько 14 години, точного часу встановити не виявилося за можливе, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 командир 3 зенітного артилерійського відділення 1 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї ОСОБА_3 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості, розташованої на відстані 15 метрів від будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_4 , вирішив заподіяти останній тілесні ушкодження.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , приблизно о 14 годині, 25 травня 2026 року, стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_4 , кулаком своєї правої руки наніс один удар в область верхньої губи та один удар в область голови з правої сторони, внаслідок отриманих ударів потерпіла впала на землю. Після чого ОСОБА_3 одразу коліном своєї правої ноги наніс один удар в область грудної клітини потерпілої ОСОБА_4 ..

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: рани в області слизової верхньої губи справа, рани на слизовій верхньої губи зліва; садни на задній поверхні правої вушної раковини, синця в області нижньої частини грудини, садна на задній поверхні правого ліктя, синця по зовнішній поверхні правого зап`ястка, які в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування як кримінальний проступок, передбачений частиною 2 статті 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор подав клопотання відповідно до частини 1 статті 302 КК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

В заяві від 23 липня 2026 року щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку згідно з частиною 2 статті 302 КК України, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

В заяві від 23 липня 2026 року щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, потерпіла ОСОБА_4 погодилась із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку згідно з частиною 2 статті 302 КК України, а також погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, та необхідність призначення йому покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває і за допомогою не звертався (а. к. п. 91-92), є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 (а. к. п. 98-99), учасником бойових дій (а. к. п. 109), в силу статті 89 КК України раніше не судимий (а. к. п. 85-86), притягався до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 172-20 КУпАП ( а.к.п. 114), за місцем служби характеризується посередньо (а. к. п. 101), за місцем проживання характеризується негативно ( а.к.п. 89).

Врахувавши обставини кримінального проступку, обставину, що пом`якшує покарання, обставину, що обтяжує покарання, особу винного, його майновий стан, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, що буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід під час досудового розслідування до ОСОБА_3 не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог частини 9 статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 369-371, 373-375, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1190 гривень.

Речові докази: оптичний носій інформації -диск CD-R «Mу MEDIA» з відеозаписом, які відповідно до постанови начальника СД ВП № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області від 22.07.2026 зберігаються при матеріалах кримінального провадження № 12026116270000015, залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження № 12026116270000015.

На вирок суду учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1