Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №366/1175/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1175/26

Провадження № 3/366/660/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його представника – адвоката Харитончук Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

12 травня 2026 року до Іванківського районного суду Київської області від відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №653750 від 30.04.2026 року: «30.04.2026 року о 14 год. 30 хв. по вул.Малинська в с.Термахівка Вишгородського району Київської області ОСОБА_1 порушив ПДР України, а саме: п.2.3.б ПДР України «бути уважним, стежити за дорожньою обставновкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та п.12.1 ПДР України, а саме: не врахував дорожньої обстановки та здійснив наїзд на нерухомий об`єкт (лапа з культиватора), це означає що швидкість не відповідала умовам та водій не контролював рух, чим порушив п.12.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав та повідомив, що 30.04.2026 року, близько 14 год. 30 хв. рухався на належному йому транспортному засобі марки «Skoda Octavia А5», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.Малинська в с.Термахівка Вишгородського району Київської області. Попереду нього рухався автомобіль, пікап. В цей момент, проїжджаючи за цим автомобілем він побачим як з під колеса автомобіля щось відлетіло йому в автомобіль та він відчув різкий удар по кузову власного автомобіля, після чого зупинився та виявив, пошкодження на власному транспортному засобі: пробитий бензобак, та вирвану газову трубку. Вказані пошкодження були заподіяні лапою з культиватора, яка можливо відпала при його русі. Жодної можливості уникнути зіткнення у нього не було, так як це було несподівано. Даний об`єкт під час руху на транспортному засобі він не бачив. Одразу після цього, він викликав працівників поліції, з метою оформлення матеріалів справи. На запитання суду ОСОБА_1 пояснив, що окрім належного йому транспортного засобу інші транспортні засоби механічних пошкоджень не отримували.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Харитончук Є.В. просила суд закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що шкоду заподіяно виключно самому ОСОБА_1 , відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, інші транспортні засоби механічних ушкоджень не отримували. Крім того, даний обєкт, «лапа з культиватора» в контексті ПДР України не може вважатись нерухомим об`єктом наявність якого на проїжджій частині мав передбачити ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом, а тому, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто, за вчинення адміністративного порушення, що спричинило пошкодження визначених у диспозиції ст. 124 КУпАП об`єктів.

З диспозиції ст.124 КУпАП вбачається, що внаслідок порушення ПДР мають бути пошкоджені транспортні засоби інших учасників ДТП, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, умовою настання відповідальності є «пошкодження транспортних засобів», тобто порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох транспортних засобів або іншого майна третіх осіб, оскільки спричинення пошкоджень власному майну не може мати своїм наслідком будь-яку відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пошкодив лише автомобіль яким керував, жодних інших наслідків не настало.

Заподіяння механічних ушкоджень технічному засобу, яким керував водій, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідальність настає у випадку, якщо пошкоджено чуже майно.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим визнається особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 своїми неумисними діями, які є предметом судового дослідження, спричинив матеріальну шкоду виключно власному майну (поєднавши таким чином в одній особі потерпілого та особу, яка завдала шкоду) та не посягнув і не спричинив шкоду охоронюваним законом інтересам, визначеним в ст. 9 КУпАП, то в його діях, в контексті вказаної статті, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки особа сама собі завдала шкоду, не спричинивши при цьому шкоди охоронюваним правовідносинам.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).

За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653750, який було складено відносно ОСОБА_1 містить внутрішні суперечності: а саме, спочатку в змісті протоколу, в описовій частині правопорушення, зазначено що ОСОБА_1 було порушення п. 2.3.б та п. 12.1 ПДР, після цього, працівником поліції, яким було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення було зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 п. 12.3 ПДР, що свідчить про те, що не зрозумілим є в порушенні якого саме пункту Правил дорожнього руху України обвинувачується ОСОБА_1 .

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчиненене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наявність сумнівів вказаних у клопотанні не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

П.1 ч.1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст.124, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Гончарук О.П.