Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №366/2387/24 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2387/24

Провадження № 3/366/2/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П. розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

06 серпня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області від Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №277759 від 25.07.2024 року: 25.07.2024 року о 09 год. 30 хв. на автомобільній дорозі Київ-Овруч, 108 км., водій ОСОБА_1 вживав алкоголь (слабоалкогольний напій «Гараж») після дорожньо-транспортної пригоди з його участю, огляд на стан алкогольного сп`яніння пройти відмовився, під запис нагрудної камери, чим порушив п.2.10Є ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 під час розгляду справи вину не визнав, просив закрити провадження по справі.

Крім того, на адресу суду, від представника особи, яка притягується до адміністратиної відповідальності, адвоката Мініч Г.Г. надходили клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та за закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Зі змісту даних клопотань вбачається, що оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не встановлена, то відповідальність за вживання алкогольних напоїв після вчинення дорожньо-транспортної пригоди є взаємовиключною, при цьому, в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а наявні в матеріалах справи направлення та акт огляду не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП відсутні.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 2.10 (є) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі ПДР), у разі причетності дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Диспозиція ч. 4 ст. 130КУпАП передбачає відповідальність особи за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. У даному випадку обов`язковою кваліфікованою ознакою адміністративного правопорушення, являється встановлення факту вчинення правопорушником ДТП.

Необхідно зазначити, що постановою Іванківського районного суду Київської області від 02.10.2024 року справа № 366/2388/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрита на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, ч.4 ст.130 КУпАП не передбачає настання відповідальності за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, тобто за порушення п.2.5 ПДР України, при цьому, в матеріалах справи, зокрема з доданих відеозаписів до протоколу про адміністративне правопорушення, які наявні в матеріалах справи, не вбачається будь-яких доказів того, які б підтверджували відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, в частині того, що ОСОБА_1 вживав слабоалкогольний напій «Гараж», після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Таким чином, оцінивши всі зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП не доведена, оскільки будь-яких допустимих та належних доказів про те, що він вживав алкогольні напої після ДТП в матеріалах справи не міститься.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

Наведене, в свою чергу означає, що особа не може бути притягнута до відповідальності, якщо її вину не буде доведено на підставі беззаперечних доказів, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При розгляді даної справи слід виходити з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності та брати до уваги, що відсутність належних доказів, які повинні покладатися в основу доказування винуватості особи, має тлумачитися на її користь.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який застосовується при оцінці доказів.

Матеріалами справи не підтверджено, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а саме: вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, наведенні вище обставини дають підстави стверджувати, що в даному випадку склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП відсутній, а тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись п.1 ст.247 КУпАП,-

У Х В А Л И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Гончарук О.П.