Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №362/7150/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/7150/24

Провадження № 1-кп/362/254/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР № 12024111140000057 від 23.01.2024) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кодаки Обухівського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, головного енергетика КП «КПП м. Василькова», одруженого, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

07.09.2023 під час дії в Україні воєнного стану ОСОБА_2 на підставі направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією КНП «Васильківської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Васильківської міської ради» за адресою: просп. Київський шлях (колишня вул. Декабристів), 87, м. Васильків Обухівського району Київської області пройшов медичний огляд, за результатами якого його визнано придатним до військової служби на підставі довідки військово-лікарської комісії КНП «Васильківської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Васильківської міської ради» № 1/4791 від 07.09.2023.

В подальшому 07.09.2023 ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні першого відділення РТЦК СП за адресою: АДРЕСА_2 під особистий підпис отримав повістку про виклик на 05:45 15.09.2023 до першого відділення РТЦК та СП для подальшого вибуття до пункту прийому особового складу НОМЕР_2 ЦПП, призову на військову службу до лав Збройних Сил України під час загальної мобілізації згідно Закону України «Про мобілізацію» та Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, а також був попереджений про настання кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації та неявку до першого відділення РТЦК та СП, в день та час, які зазначені в отриманій ним повістці.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, підлягаючи призову на військову службу до лав Збройних Сил України під час загальної мобілізації, та, будучи 07.09.2023 у встановленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце прибуття для призову на військову службу під час загальної мобілізації, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи для цього можливість та не маючи правових підстав та відстрочку від призову за мобілізацією, не будучи особою, яка не підлягає призову на військову службу у період мобілізації, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, без поважних на те причин умисно не прибув на 05:45 15.09.2023 до призовного пункту (дільниці) першого відділення РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час загальної мобілізації, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Кваліфікація діяння та застосування кримінального закону

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони обвинувачення

Прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами. У зв`язку з цим просив визнати ОСОБА_2 винним за ст. 336 КК України та призначити йому мінімальне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав фактичні обставини, вказані в обвинувальному акті, однак пояснив, що доглядає за братом – особою з інвалідністю, ветераном АТО, який погано рухається, тому не може його покинути.

В судових дебатах просив не позбавляти його волі, оскільки потрібно доглядати за братом, також просив врахувати, що на даний час працює і є заброньованим.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , до подій обвинуваченого не знав, на даний час знає його виключно у зв`язку зі службовою необхідністю. Про ОСОБА_2 йому стало відомо з рапорту ОСОБА_8 . Йому відомо, що ОСОБА_2 пройшов ВЛК, тому ОСОБА_9 вручив останньому повістку, але обвинувачений не з`явився до РТЦК та СП. Після цього ОСОБА_9 склав рапорт, він, ОСОБА_7 , написав: «до опрацювання» і потім 21.01.2024 матеріали передано до поліції.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона станом на 2023 рік була секретарем ВЛК, на даний час працює медсестрою в травмпункті відділення, обвинуваченого взагалі не знає, не знайома з ним. Після медичного огляду військовозобов`язаний приходить в кабінет № 109, там перевіряють його документи і потім голова ВЛК приймає рішення щодо придатності до військової служби, складається протокол, який вноситься в книгу протоколів і передається військовозобов`язаному. Через деякий час справа передається до військової частини.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він офіцер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з обвинуваченим особисто не знайомий, не пам`ятає його, спілкувалися з ним виключно щодо повістки. В 2023 році ОСОБА_2 був викликаний для уточнення даних. Той з`явився 07.09.2023 і йому вручено направлення на ВЛК. Після ВЛК обвинувачений знову з`явився, він виявився придатним до несення військової служби. Йому роз`яснено право на відстрочку, однак той ніяких заяв чи документів на відстрочку не надав, тому йому вручено бойову повістку на 15.09.2023. Після вручення повістки ОСОБА_2 у встановлений в повістці час не з`явився, йому дзвонили, виїжджали за місцем проживання, однак ОСОБА_2 вдома не було. Після цього справа відносно ОСОБА_2 , як ухилянта, була передана до поліції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, стороною обвинувачення надано докази, які досліджено судом:

- рапорт офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_8 від 22.09.2023, в якому він вказав, що після роз`яснення діючого законодавства з військового обліку щодо підстав відстрочки від призову за мобілізацією та уточнення військово-облікових даних ОСОБА_2 був направлений на проходження військово-лікарської комісії для вирішення питання щодо придатності останнього для проходження військової служби. 07.09.2023 військовозобов`язаному ОСОБА_12 під його особистий підпис вручена повістка про призов на військову службу по мобілізації та необхідність прибуття о 5:45 15.09.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого вибуття до пункту прийому особового складу в/ч НОМЕР_2 ЦПП. Військовозобов`язаний ОСОБА_2 15.09.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився з невідомих на те причин, на телефонні дзвінки не відповідає. На неодноразові виїзди за місцем проживання, дверей ніхто не відчиняє;

- довідку військово-лікарської комісії № 1/4791 від 07.09.2023, відповідно до якої проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_2 , який придатний до військової служби;

- розписку про отримання ОСОБА_2 08.09.2023 повістки на своє ім`я, в якій зобов`язувався прибути о 5:45 15.09.2023.

Стороною захисту надано докази, які досліджені судом:

- копії свідоцтв про народження ОСОБА_13 та ОСОБА_2 , відповідно до яких вони є братами;

- копію консультативного висновку спеціаліста від 28.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_13 встановлено діагноз: перелом основи шийки стегнової кістки. У зв`язку зі значними обмеженнями у пересуванні і самообслуговуванні пацієнт потребує постійного стороннього догляду;

- копію довідки старости с. Кодаки № 100 від 14.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_2 дійсно доглядає свого брата – ОСОБА_13 , останні проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 ;

- копію акта про встановлення факту здійснення особою постійного нагляду № 121 від 18.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 здійснює постійний нагляд за братом – ОСОБА_13 , відповідно до висновку ЛКК КНП «ВБЛІЛ» ВМР від 28.08.2025;

- копію повістки № 20260309-1, відповідно до якої ОСОБА_2 необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.03.2026 о 16:00 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів;

- копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_13 № 1591/325/1989 від 31.03.2026;

- копії направлень ОСОБА_13 до лікаря;

- копію консультативного висновку спеціаліста від 16.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_13 рекомендовано серед іншого обмеження осьового навантаження, хода на милицях, тотальне ендопротезування правого кульшового суглоба в плановому порядку;

- копію посвідчення № 230, виданого КП «КПП м. Василькова» ОСОБА_2 , який займає посаду електромонтера;

- копію довідки КПП «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» № 533 від 23.07.2026, відповідно до якої ОСОБА_2 прийнятий на підприємство на посаду головного енергетика з 15.05.2026, станом на 23.07.2026 працює на підприємстві;

- копію розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації № 1370 від 27.08.2025 «Про визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», відповідно до якого Комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період»;

- витяг з «Резерв +», відповідно до якого військовозобов`язаний ОСОБА_2 має відстрочку за типом «бронювання».

Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог КПК України.

Даючи оцінку зазначеним вище показанням обвинуваченого ОСОБА_2 , даними ним в судовому засіданні, суд зазначає, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України не визнав, визнав лише фактичні обставини нез`явлення за бойовою повісткою до РТЦК та СП, вказавши, що не з`явився у визначений час до РТЦК та СП, оскільки доглядав за братом, який потребує його постійної допомоги за станом здоров`я, не міг його залишити.

Суд звертає увагу, що обвинувачений був повідомлений при врученні йому бойової повістки про право на відстрочку, однак про наявність у нього обґрунтованих підстав на відстрочку у зв`язку з доглядом за братом, на заявляв, відстрочку не оформив ні після вручення повістки, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду. Також суд звертає увагу, що ОСОБА_2 після нез`явлення у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_2 на телефонні дзвінки від уповноважених осіб РТЦК та СП не відповідав, при їх неодноразових виїздах за місцем поживання ОСОБА_2 останнього на місці не виявлено, сам він добровільно до РТЦК та СП в подальшому також не з`явився.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, вважає, що ОСОБА_2 на момент отримання повістки про виклик до першого відділення РТЦК та СП для подальшого вибуття до пункту прийому особового складу був військовозобов`язаним, однак безпідставно відмовився від призову, тому вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, повністю доведена.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують, обтяжують покарання.

При призначенні покарання, суд враховує, що, згідно ч. 2 ст. 50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про покарання, відповідно до статті 65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином; особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений визнав фактичні обставини нез`явлення до РТЦК та СП за бойовою повісткою, водночас у своїх показах вказував, що мав на це об`єктивні причини, а саме: неможливість залишити брата, який потребує його постійного догляду.

Визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину є основною формою прояву щирого каяття. Разом з тим, пояснення ОСОБА_2 при наданні показань щодо причин нез`явлення його за бойовою повісткою до РТЦК та СП не звільняли його від обов`язку прибуття за повісткою до ТЦК, враховуючи відсутність відстрочки з цих підстав, тому розцінені судом як спосіб захисту з метою пом`якшити відповідальність.

Тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати догляд за хворим братом як підстава ухилення від призову, окремою і самостійною обставиною, яка пом`якшує покарання.

Вказане узгоджується із правовими позиціями Касаційного кримінального суду, зокрема, у постановах від 18 квітня 2024 року у справі № 317/3517/21, від 21 березня 2024 року у справі № 570/6036/19.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що останньому необхідно призначити покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Разом з тим, враховуючи все вище зазначене, а також те, що ОСОБА_2 працює на критично важливому для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємстві, займає посаду головного енергетика, у зв`язку з чим отримав відстрочку від несення військової служби за типом «бронювання», здійснює догляд за братом, який цього потребує, суд приходить до висновку про можливість застосування до основного покарання ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, в межах визначених судом.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутні.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 29 липня 2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_14